Рішення № 129717942, 25.08.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/152/25 Справа №447/2703/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

25.08.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Вербінець Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності за набувальною давністю,

встановив:

23.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Паращак В.В. звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працюючи в колгоспі ПАФ "Дністер", який був розташований на території с. Верин, отримала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона проживає, однак власник даного будинку невідомий. Факт проживання позивачки у відповідному житловому приміщенні та користування нею відповідним нежитловим приміщенням підвалом засвідчено жителями будинку АДРЕСА_1 на загальних зборах. Фактичною адресою даного будинку квартирного типу, в якому знаходиться житло позивачки, згідно з протоколом зборів мешканців (користувачів) будинку, є квартира буд. АДРЕСА_1 . Представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 проживає та фактично добросовісно володіє квартирою, що позначена АДРЕСА_2 в технічному паспорті. Загальна площа квартири становить 31,7 кв.м, з яких: житлова 23,9 кв.м, допоміжна 7,8 кв.м. Вказав, що непорозумінь з приводу володіння приміщення в будинку між жителями немає, а тому просить задовольнити позовну заяву та визнати за позивачкою право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

15.04.2025 представник Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області Проців З.В. подала заяву про розгляд підготовчого засідання у її відсутності, не заперечила щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.

15.04.2024 представник позивачки Паращак В.В. подав заяву про розгляд підготовчого засідання у його відсутності, не заперечив щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19.08.2025 на адресу суду надійшла заява від представника позивачки Паращака В.В. про розгляд справи за його відсутності, позвні вимоги підтримує в повному обсязі.

19.08.2025 надійшла заява від представника Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області Проців З.В., у якій вказала, що позовні вимоги визнає, просить розгляд справи проводити у її відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд встановив:

Відповідно до довідки №2062 від 27.08.2024 виданої КПЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», квартира в АДРЕСА_4 станом на 11.06.2024 дійсно має наступні характеристики: квартира, матеріал стін будівель і споруд цегла, рік побудови - 1984, загальна площа 31,7 кв.м, житлова площа 23,9 кв.м, вартість інвентаризації 99812. Інформація про власників станом на 31.12.2012 відсутня.

Згідно з листом, виданим Приватною агрофірмою «Дністер» №23 від 27.01.2022 на запит адвоката Паращака В.В., ПАФ «Дністер» не була і не є власником будинку АДРЕСА_1 . На балансі ПАФ «Дністер» буд. АДРЕСА_1 не перебував та не перебуває. Будь-яка документація стосовно будинку АДРЕСА_1 не збереглась та у підприємства відсутня.

Листом №2332 від 27.10.2021 Стрийське МБТІ надало копії документів з матеріалів інвентаризаційної справи по АДРЕСА_1 , відповідно до яких станом на 1991 рік будинок складається з двох поверхів та підвалу, на яких розташовані сім квартир.

Відповідно до довідки №2333 від 27.10.2021, виданої Стрийським МБТІ, згідно з даних технічного архіву станом на 28.10.1991 за адресою: АДРЕСА_1 проінвентаризовано: гуртожиток «А-2» загальною площею 454,6 кв.м., житловою площею 189,2 кв.м., сарай «Б», убиральня «В», право власності на цей будинок станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №352727400 від 01.11.2023, за адресою: АДРЕСА_1 відомості відсутні.

Відповідно до листа №02-21/76 від 26.01.2022, виданого Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області на запит адвоката Паращака В.В, житловий будинок АДРЕСА_1 , не був переданий на баланс сільської ради.

Відповідно до листа №02-21/812 від 28.06.2023, виданого Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області на запит адвоката Паращака В.В, земельна ділянка на якій розміщений будинок (гуртожиток) та господарські будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду юридичним чи фізичним особам не передавались; рішення щодо виготовлення технічної документації або на затвердження технічної документації на земельну ділянку на якій розміщений будинок та господарські будівлі необхідна для його обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалося; речове право на земельну ділянку не зареєстроване.

Відповідно до протоколу загальних зборів мешканців (користувачів) будинку АДРЕСА_1 від 28.07.2023, вирішено підтвердити факт добровільного користування житловими приміщеннями, що фактично функціонують окремо як квартири для кожного учасника цих зборів, відповідно до схеми приміщень, зважаючи на фактичне злагоджене користування цими приміщеннями.

На замовлення позивачки Стрийське МБТІ 11.06.2024 виготовило технічний паспорт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до договору про надання послуг з газопостачання №428 від 21.05.2004, між Миколаївським управління по експлуатації газового господарства, в особі виконавця Гузій М.Г. з однієї сторони, та ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 укладено договір про надання послуг з газопостачання.

Оцінка суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування, набувальна давність не переривається (ч.3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст. 344 ЦК України).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (ст. 214 ЦПК України).

Крім цього, згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України, для такого набуття необхідна сукупність умов:

- наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;

- законність об`єкта володіння;

- добросовісність заволодіння чужим майном;

- відкритість володіння; безперервність володіння;

- сплив установлених строків володіння;

- відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

У постанові ВС від 10 лютого 2020 року у справі № 923/82/19 суд виснував про те, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст. 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності.

Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і неповинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 відкрито володіє квартирою АДРЕСА_5 , дані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Розвадівська сільська рада Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371555, місцезнаходження: вул. Біласа і Данилишина, 18А, с. Розвадів, Стрийський район, Львівська область.

Повний текст рішення складено 25.08.2025.

Суддя Павлів В. Р.