Ухвала суду № 129716082, 05.05.2025, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/82/25

Провадження № 2/399/110/2025

УХВАЛА

05 травня 2025 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

В провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 75629194 від 15.07.2021 року в розмірі 23705, 18 грн.

28 квітня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, а саме витребувати у ТОВ «Фінпром Маркет» оригінали: Реєстру прав вимоги № 4 до договору факторингу № 2112 укладеного 21.12.2021 року та Реєстру боржників до договору факторингу № 310323-ФМ, укладеного 31.03.2023 року. Клопотання обґрунтовує тим, що обидва реєстри викликають сумніви щодо їх відповідності оригіналам. Стверджує, що при перегляді даних документів в електронному вигляді прямо вбачається їх штучне створення. Крім того, реєстр прав вимоги № 4 до договору факторингу № 2112, укладеного 21.12.2021 року та реєстру боржників до договору факторингу № 310323-ФМ, укладеного 31.03.2023 року подані не в повному обсязі та не містять сторінки де наявні відомості про кількість прошитих та пронумерованих сторінок. Крім того зазначила, що надані копії реєстру прав вимоги № 4 договору факторингу № 2112 укладеного 21.12.2021 року та реєстру боржників до договору факторингу № 310323-ФМ укладеного 31.03.2023 року не містять позначки, що подані аркуші договору є витягом. Тому не є копіями оригінального документу і не мають юридичної сили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третіх осіб. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд звертає увагу представника відповідача на положення ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у відповідності до котрих у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Подане клопотання не містить належних аргументів для підтвердження того, які саме обставини можуть спростувати/підтвердити саме оригінали витребуваних документів при наявності у матеріалах справи їх копій, засвідчені належним чином. Відповідність поданої копії оригіналу сумнівів не викликає і відповідачем не наведена.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З викладеного випливає, що витребування оригіналів письмових доказів/електронних доказів не є обов`язком суду.

Крім того, суд не ставить під сумнів надані докази.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 84, 95, 260 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволені клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 про витребування оригіналів письмових доказів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Лях