Рішення № 129715979, 20.08.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Дата ухвалення
20.08.2025
Номер справи
243/5360/25
Номер документу
129715979
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Номер провадження 2/243/1384/2025

Номер справи 243/5360/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20 » серпня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Слов`янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , є абонентами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в м. Слов`янськ та користуються послугами з опалення. Між сторонами встановилися фактичні договірні відносини, однак відповідачі не в повному обсязі та несвоєчасно оплачують вартість спожитих послуг з опалення. За період з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року утворилась заборгованість, яка складає 24122,10 грн. Крім того, за період з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року відповідачам нарахована заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 983,69 грн.

08липня 2025року позивачзвернувся досуду зуточненою позовноюзаявою,яку обґрунтувавтим,що відповідачінадали довідкипро взяттяна обліквнутрішньо переміщеноїособи,в якихвказано,що вониза адресоюмісця реєстраціїсвого проживанняфактично непроживають. Дотримання умов визначених Постановою КМУ №206 дає право відповідачам на заборону стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після взяття їх на облік як ВПО з 01.06.2022 року.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за теплову енергію за період з 01 січня 2022 року по 01 червня 2025 року в сумі 3054,61 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 січня 2022 року по 01 червня 2025 року в сумі 100,22 грн., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 90,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 41,00 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Також, позивач не надав документи, що підтверджують затвердження тарифу за надання позивачем послуг у цей період, що унеможливлює перевірку правильності нарахування заборгованості. Також не надано документів щодо укладення між сторонами договору. Відповідач вказав, що вже тривалий час разом зі своєю сім`єю проживає не за місцем реєстрації.

Представник позивача,Марухова А.В.,яка дієна підставідовіреності №33від 23грудня 2024року,надала відповідьна відзив,в якійвказала,що позивачв опалювальнийперіод 2022-2025р.забезпечив постачаннятеплоносія споживачамжитлового будинкуза адресою: АДРЕСА_1 (вт.ч.відповідачам)до вводув житловийбудинок відповіднодо нормта стандартівв обсязівідповідно дотеплового навантаженнябудівлі (житловогобудинку). Квартира,в якійзареєстровані відповідачі,знаходиться убагатоквартирному житловомубудинку,який вопалювальний період2022-2025рокибуло підключенодо мережцентралізованого теплопостачання.Житловий будинокопалюється котельнею,що знаходитьсяна балансіпідприємства позивачана правігосподарського відання.Споживач незвільняється відоплати житлово-комунальнихпослуг,отриманих нимдо укладеннявідповідного договору.Дієздатні особи,які проживаютьта/абозареєстровані ужитлі споживача,користуються нарівнізі споживачемусіма житлово-комунальнимипослугами танесуть солідарнувідповідальність зазобов`язаннями зоплати житлово-комунальнихпослуг.Відповідач намагаєтьсястворити хибнийвисновок,що договірнівідносини зпозивачем (виконавцемкомунальної послуги)взагалі неврегульовані.Проте,такий висновоквідповідача невідповідає аніположенням законодавства(чиннимна моментіснування тихчи іншихправовідносин),ані фактичнимобставинам. З 03.11.2021рокуміж Позивачемта Відповідачамиукладено тадіє типовийіндивідуальний договірпро наданняпослуги зпостачання тепловоїенергії,який єпублічним договоромприєднання.Відсутність письмовогодоговору щодонадання житлово-комунальнихпослуг самапо собіне можебути підставоюдля звільненняспоживача відвстановленого закономобов`язкуоплати послугу повномуобсязі,якщо вінфактично користуєтьсяними зізгоди постачальникапослуг.За такихобставин зобов`язаннявідповідачів оплатитинадані послугивиникає напідставі законуз узгодженихдій постачальникаі споживачапослуг. Жодних додатковихнарахувань окрімтих,що передбаченізаконодавством,підприємство позивачане здійснює. Так,за періодз 01.01.2022р.до 30.04.2025р.по квартирі АДРЕСА_2 за відповідачамирахується заборгованістьза тепловуенергію всумі 24122грн.10коп.та заабонентське обслуговуванняза період01.01.2022р.до 30.04.2025р.в сумі983грн.69коп. На підприємствіпозивача наім`я відповідальногонаймача відкритоособовий рахунок НОМЕР_1 ,що відповідаєвищевказаній квартиріта відповіднодо якогоздійснюються нарахуванняза тепловуенергію таабонентське обслуговування.Оскільки відповідачізареєстровані вквартирі,вони були,є тапродовжують бутиспоживачами послугза адресоюсвого місцяреєстрації. Позивач звертає увагу, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк дії цього карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та закінчився 01.07.2023р. Також, враховуючи зміни, внесені Законом України 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», строк, визначений ст. 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. З огляду на вказані норми Закону, у позивача є право вимоги за трирічний період, що передував набранню чинності Закону №540-IX, тобто з 01.04.2017року та продовжено на строк дії воєнного стану, запровадженого на території України з 24.02.2022р. указом Президента України № 64, який триває дотепер. В зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 16 листопада 1999 року є власниками квартири АДРЕСА_2 , що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 425053937 від 01 травня 2025 року.

Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30 квітня 2025 року існує заборгованість за користуванням тепловою енергією в розмірі 24122,10 грн. за період з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року, а також заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 983,69 грн. за період з 01 січня 2022 року до 30 квітня 2025 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3004-5001718593 від 07 червня 2022 року ОСОБА_1 перемістився до м. Київ.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3004-5001745264 від 13 червня 2022 року ОСОБА_2 перемістилася до м. Київ.

07.07.2025 року відповідачі звернулись до підприємства позивача та надали довідку про те, що вони є внутрішньо-переміщеними особами та за адресою місця реєстрації свого проживання, - фактично не проживають, про що свідчать довідки про взяття на облік ВПО.

Факт звернення відповідачів до позивача з вказаною заявою підтверджується позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 08 липня 2025 року.

В зв`язку з викладеним позивачем проведений новий розрахунок заборгованості за надані послуги за період з 01 січня 2022 року по 31 травня 2022 року, відповідно до якого нарахування за теплову енергію склали 7161,46 грн., оплата за теплову енергію склала 4106,85 грн., зарахування за абонентську плату склали 168,70 грн., оплата за абонентську плату склала 68,48 грн., заборгованість за теплову енергію становить 3054,61 грн., заборгованість з абонентської плати становить 100,22 грн.

Відповідно до ст.317, ст.319. ст.322 Цивільного кодексу України власник квартири володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов`язує, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, «не проживання відповідача (боржника) у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його як власника квартири від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг». Тобто, власник квартири повинен сплачувати послуги щодо оплати житлово - комунальних послуг не зважаючи на те, зареєстрований він у квартирі чи ні, мешкає він у цій квартирі чи ні. Отже, саме факт того, що фізична особа є власником квартири є підставою для стягнення з неї боргу за житлово-комунальні послуги.

Договір про надання послуг з постачання теплової енергії між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги за об`єктом надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не виключає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином між відповідачами та позивачем утворилися фактичні договірні відносини з надання послуг з теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач надавав відповідачам відповідні послуги. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов`язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.

З відомостей, наданих позивачем, вбачається, що оплата витрат за надану теплову енергію у зазначену квартиру відповідачами не провадилася у повному обсязі.

Згідно з п. 11 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проте, абзацом 3 п.1 Постанови КМУ №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/ завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Аналіз змісту вищевказаної норми закону дозволяє набути висновку, що заборона стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги виникає в зв`язку з отриманням споживачем статусу внутрішньо переміщеної особи, за умов належного повідомлення виконавця комунальних послуг про цей факт. При цьому, чіткого порядку такого повідомлення законодавцем не встановлено.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно до Наказу № 221 від 02 серпня 2024 року), м. Слов`янськ з 24 лютого 2022 року входить в перелік територій, на яких ведуться бойові дії.

З матеріалів справи вбачається, що довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідачів надавалися представнику позивача, тобто всі умови, передбачені абзацом 3 п.1 Постанови КМУ № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідачами фактично були виконані.

Таким чином, дотримання умов визначених Постановою КМУ №206 дає право відповідачам на заборону стягнення з них заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 24.02.2022. При цьому положення Постанови КМУ №206 не визначають певних строків на здійснення вказаних дій, а відтак у разі повідомлення відповідачами про вказані обставини в будь-який час (після 24.02.2022) з моменту утворення заборгованості до завершення бойових дій стягнення заборгованості забороняється.

Таким чином, на теперішній час та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборонено стягнення з відповідачів заборгованості за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2025 року, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо стягненнязаборгованості засічень 2022року,то судзазначає,що заперіод з01січня 2022року по31травня 2022року відповідачамибуло здійсненооплату затеплову енергіюв сумі4106,85грн.,та оплатуза абонентськуплату всумі 68,48грн.Заборгованість засічень 2022року становить2853,03грн.відповідно дорозрахунку позивача.Враховуючи здійсненувідповідачами оплатупослуг заперіод з01січня 2022року по31травня 2022року (за теплову енергію - 4 106,85 грн., за абонентську плату - 68,48 грн.), яка покриває розмір заборгованості за січень 2022 року, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за цей період слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доп.2ч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. 12, 13, 509, 526 ЦК України, ст.ст.64,67,68 ЖК України, суд , -

ВИ Р І Ш И В:

В задоволенні позову обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25 серпня 2025 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова

Часті запитання

Який тип судового документу № 129715979 ?

Документ № 129715979 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 129715979 ?

Дата ухвалення - 20.08.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 129715979 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 129715979 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 129715979, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Судове рішення № 129715979, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 20.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 129715979 відноситься до справи № 243/5360/25

Це рішення відноситься до справи № 243/5360/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 129715976
Наступний документ : 129715981