Рішення № 129715527, 12.08.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/346/25

№ провадження 2/196/269/2025

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника позивачки: адвоката Бойко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою була зареєстрована вона.

Після смерті матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається із: житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем за законом якого була його донька та її мати - ОСОБА_2 , яка фактично спадщину прийняла, однак не оформила свої спадкові права.

Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 31 січня 1983 року, виданого виконкомом Царичанської селищної ради на підставі рішення виконкому Царичанської селищної ради народних депутатів №183 від 17 грудня 1982 року, зареєстровано Дніпродзержинським БТІ 31 січня 1983 року.

Згідно висновку про вартість об`єкту оцінки від 18.10.2024 р., ринкова вартість вказаного житлового будинку складає 141240,00 грн.

Звернувшись до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. в у становлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20.09.2024 р., оскільки не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, а також не надано документи, що встановлюють родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як донькою та батьком.

Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 30.01.2025 №0004909128, її мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала 14.02.1987р. шлюб з її батьком ОСОБА_5 , номер актового запису №1, прізвище після реєстрації шлюбу " ОСОБА_6 ". 28 травня 1991 року шлюб між її батьками було розірвано, номер актового запису про розірвання шлюбу 73. Згідно відповіді Царичанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.03.2025 №141/31.1-32, відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості щодо державної реєстрації народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні. Також, вказані відомості відсутні і в паперових носіях, що зберігаються у відділі.

Відповідно до акту про встановлення місця проживання від 27.02.2025, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті разом зі свою дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тому позивачка просить встановити факт того, що ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є дочкою ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати за нею в порядкуспадкування зазаконом право власностіна житловийбудинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.47).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року за клопотанням представника позивачки витребувано від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.80).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко Н.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити.

Представник відповідачаЦаричанської селищноїради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує (а.с.51).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є рідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 роки ОСОБА_2 , матері позивачка. Вони з сестрою, дошлюбне прізвище якої також було " ОСОБА_10 ", проживали в м.Донецьк, а коли померла їх матір, то переїхали проживати в с.Івано-Яризівка Царичанського району, де проживали з мачухою та батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померла сестра ОСОБА_2 проживала з батьком до дня його смерті. Таким чином, йому достовірно відомо, що померла ОСОБА_2 є рідною дочкою померлого ОСОБА_3 , а позивачка є онукою останнього.

Заслухавши позивача та її представника, пояснення свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 28 липня 2020 року (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , видане Районним відділом ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області 04.08.1979р. (а.с.24).

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 20.08.2002р. (повторне), шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 28 травня 1991 року зроблено запис за №73, прізвище після розірвання шлюбу залишилося " ОСОБА_6 " (а.с.25, 64).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається із житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24), на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 31 січня 1983 року, виданого виконкомом Царичанської селищної ради на підставі рішення виконкому Царичанської селищної ради народних депутатів №183 від 17 грудня 1982 року, зареєстровано Дніпродзержинським БТІ 31 січня 1983 року (а.с.30), спадкоємцем за законом якого була його донька - ОСОБА_2 , яка фактично спадщину прийняла, однак не оформила свої спадкові права.

Позивачка ОСОБА_1 спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 прийняла у встановленому законом порядку, подавши до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. заяву про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі за №649 від 14 грудня 2020 року (а.с.60).

ОСОБА_9 син померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20 вересня 2024 року подав до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. заяву, згідно якої повідомив, що спадщину після смерті батька він не прийняв (з померлим не проживав на час відкриття спадщини, фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном) та на неї не претендує, звертатися до суду з метою встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде, заява зареєстрована за №582 (на звороті а.с.72).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії 20.09.2024року державнимнотаріусом Царичанськоїдержавної нотаріальноїконтори Дніпропетровськоїобласті ФрізенН.Ю.було відмовленопозивачці ОСОБА_1 в оформленніправа власностів порядкуспадкування зазаконом післясмерті матері ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудами,розташований заадресою:АДРЕСА_1 ,оскільки позивачкоюне наданодокументи,що посвідчуютьправо власностіспадкодавця наспадкове майно,а такожне наданодокументи,що встановлюютьродинні відносиниміж ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,як донькоюта батьком. (а.с.17).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №2124/02-11 від 07.08.2024р., ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , по день смерті. На день смерті разом з ним була зареєстрована ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 15 вересня 1977 року (а.с.68).

Відповідно до Акту про встановлення місця проживання від 27.02.2025, складеного комісією у складі депутата Царичанської селищної ради Герасименко Н.В. та начальника відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Царичанської селищної ради Липки Ю.Б., встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті зі своєю донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28).

Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 30.01.2025 №0004909128, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала 14.02.1987р. шлюб з ОСОБА_5 , номер актового запису №1, прізвище після реєстрації шлюбу " ОСОБА_6 " (а.с.23).

Згідно відповіді Царичанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.03.2025 №141/31.1-32, відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості щодо державної реєстрації народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні. Також, вказані відомості відсутні і в паперових носіях, що зберігаються у відділі (а.с.29).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачці для оформлення спадкових прав після померлої матері, а тому даний факт має юридичне значення.

Позивачка не має іншої можливості з незалежних від неї обставин встановити факт родинних відносин між померлою матір`ю та померлим дідом.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, враховуючи покази свідка та встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , інших спадкоємців на спірне спадкове майно ні за законом, ні за заповітом, які у встановленому порядку прийняли спадщину, не має, що підтверджується копією спадкової справи №189/2020 від 14.12.2020 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наявними у спадковій справі №189/2020 (а.с.60-77).

Крім того, судом встановлено, що позивачка не може оформити право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, то суд зазначає таке.

Як вбачається з довідки КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 05.09.2024 р. №335, згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 р., нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 31 січня 1983 року, виданого виконкомом Царичанської селищної ради народних депутатів №183 від 17 грудня 1982 року, зареєстровано Дніпродзержинським БТІ 31 січня 1983 року в книзі №11, за номером запису 1606. Літери а3 навіс, Г сарай, пг погріб, Д сарай, Е гараж (тимчасовий), Ж навіс, З вбиральня - побудовані до 05 серпня 1992 року, таке будівництво регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, що не є самочинним. Згідно з переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07 червня 2017 року, пункту №6 - літ. №1 огорожа, №2 огорожа, №3 ворота з хвірткою, №4 хвіртка, №5 зливна яма, №6 водопровід - не належать до самочинного будівництва (а.с.37, на звороті а.с.70-71).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2025 №416137995, відомості про реєстрацію житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.36)

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК ), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Разом з тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Виходячи з того, що позивачка є спадкоємцем за законом на майно, право на яке належало спадкодавцю, спадщину прийняла, однак не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини та позбавлена іншої можливості захистити свої спадкові права, крім визнання її права власності на спадкове майно в судовому порядку,а томуїї вимогиґрунтуються назаконному правіна спадщинута несуперечать правамта інтересамінших осіб,відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивачки не стягувати судовий збір із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області, є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка селища Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.11.2005, рнокпп - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Царичанська селищнарадаДніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Царичанка, вул.Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ: 04339706.

Повне рішення складено 22.08.2025 року.

Суддя: Д.Г. Костюков