Рішення № 129715397, 18.08.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1695/25

2/214/2388/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Спутник-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Житлово-будівельного кооперативу «Спутник-2» звернувся до суду з позовом, який надалі уточнив та в уточненому позові просить суд стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року у сумі 15876 грн. 61 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що відповідач ОСОБА_1 є незареєстрованим власником кооперативної квартири загальною площею 46,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач користується житлово-комунальними послугами, що надає позивач, однак своєчасно тав повномуобсязі коштиза наданіпослуги несплачує,в результатічого утвориласьзаборгованістьза період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року у сумі 15876 грн. 61 коп.

Ухвалою суду від 16.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, відповідач скористалась своїм правом та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що з позовними вимогами не згодна. Позивач у позові просить стягнути заборгованість за житло-комунальні послуги, однак таких послуг останній не надає. У матеріалах справи відсутній розрахунок тарифу (внеску) на утримання будинку. Відповідач не є членом кооперативу ЖБК «Спутник-2». Крім того, позивач пропустив строк позовної давності. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, застосувати строки позовної давності та звільнити від сплати судового збору.

Представник позивача відповідь на відзив не надав.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду також надійшли додаткові пояснення по справі, з яких вбачається, що позивачем надано до суду в якості доказів неповну версію Статуту ЖБК «Спутник-2», що унеможливлює визначити правомірність тверджень позивача, права та обов`язки голови правління ЖБК «Спутник-2», членів і не членів кооперативу, строк повноважень голови правління, тощо. Відповідач звертає увагу суду, що не сплачувала заборгованість, оскільки позивачем було порушено її право на інформацію, а саме на що витрачаються кошти, вартість робіт, обґрунтованість цін при закупівлі буд. матеріалів, тощо.

Відповідач майже щомісячно сплачував внески на утримання будинку, за невеликим виключенням, як то травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2024 року, так як ЖБК, перед проведенням робіт з ремонту та заміни труб, не склав кошторис, щодо визначення вартості робіт та матеріалів, джерел фінансування, що забезпечило прозорість фінансових витрат для відповідача. Розрахунок здійснений з порушеннями чинного законодавства. Відповідачем було здійснено розрахунок відповідно до якого, заборгованість з січня 2018 року по грудень 2024 року становить 7734 грн. 80 коп.

Також, просить застосувати строки позовної давності.

Крім того, до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме оригінали квитанцій від ЖБК «Спутник-2», копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія довідки ЦНАП, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа - ОСОБА_3 , копія відповіді Саксаганської у місті ради на інформаційний запит №17/с ОСОБА_1 , а також відзив на уточнену позовну заяву.

За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, відповідач ОСОБА_1 є власником 3-кімнатної квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав.

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої ЖБК «Спутник-2», ОСОБА_1 не є зареєстрованим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою.

Позивач звертався до відповідача із попередженням щодо звернення до суду у зв`язку з заборгованістю за житлово-комунальні послуги в розмірі 16535 грн. 87 коп.

Згідно до детального розрахунку заборгованість за послугу з утримання будинку за період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням площі приміщення 46,10 кв. м., заборгованість становить 15876 грн. 61 коп.

08.01.2015 року на загальних зборах членів кооперативу ЖБК «Спутник-2» по вул. Володимира Великого буд. 36, було обраного голову правління ЖБК «Спутник-2» Шабанову О.А.

Відповідно до виписки з протоколу №21 від 19.03.2017 року, запроваджено тариф на утримання будинку (капітальний ремонт) 2 грн. 00 коп. (дві грн. м.кв. загальної площі квартири) і квартплата, яка буде складатися зі всіх фактичних щомісячних витрат та нарахувань.

Згідно до протоколу №28 загальних зборів членів кооперативу ЖБК «Спутник-2» від 10.05.2024 року, затверджено з 01.05.2024 року підняти тариф ремонтного фонду до 15 грн. кв.м. загальної площі квартири поки не буде необхідної суми.

Відповідно до протоколу №29 загальних зборів членів кооперативу ЖБК «Спутник-2» від 11.08.2024 року, вирішено недостатню суму коштів для заміни системи опалення включити однією сумою (31 грн. 36 коп. за 1 кв.м. загальної площі квартири) в нарахування за 08.2024 року. Крім того, з 01.09.2024 року збільшено тариф ремонтного фонду до 4 грн. 00 коп. м.кв. загальної площі квартири.

24.06.2014 року між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ЖБК «Спутник-2» укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії від 01.01.2000 року №700137.

17.09.2015 року між КП «Кривбасводоканал» та ЖБК «Спутник-2» укладено договір №506 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Екоспецтранс» вих. №1254 від 21.02.2022 року між ТОВ «Екоспецтранс» та ЖБК «Спутник-2» укладено діючий договір на поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, захоронення) за №79 від 14.07.2008 року.

Згідно до наданої відповідачем довідки №8375 від 03.06.2025 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб немає.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно дост. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Заст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив «Спутник-2» утворено з метою задоволення житлових, економічних, соціальних та інших потреб його членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, трудової участі та майна, поділу між ними ризиків, витрат від діяльності Кооперативу, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. (п.2.4 розділу 2 Статуту ЖБК «Спутник-2»).

Відповідно до п. 2.6 розділу 2 Статуту ЖБК «Спутник-2» основними завданнями Кооперативу є: обслуговування житлового будинку, експлуатація мереж та комунікацій, які знаходяться на території кооперативу, забезпечення населення ЖБК водою, газом, теплом, електроенергією, комунальними послугами; підтримка, захист прав і законних інтересів членів Кооперативу у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими підприємствами та організаціями питань діяльності Кооперативу, визначеної Статутом; забезпечення членів Кооперативу інформацією з питань діяльності Кооперативу, визначеної Статутом.

Відповідно до п.4.2.4 розділу 4 Статуту ЖБК «Спутник-2» основним обов`язком члена кооперативу є сплата внесків, визначених Статутом Кооперативу.

Право на стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги визначено Статутом ЖБК «Спутник-2».

Відповідно дост. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідност. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Частиною 1ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст.901, ч. 1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 05.09.2020 у справі №906/884/19, дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов`язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідач, як власник квартири зобов`язана оплатити отримані житлово-комунальні послуги, якщо вона фактично ними користувалась.

З розрахунку заборгованості убачається, що заборгованість відповідача за отримані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням загальної площі квартири 46,10 м. кв., за період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року становить 15876 грн. 61 коп.

У поданому ОСОБА_1 відзиві на позов просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно до ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до ч. 1 ст.260 ЦК Україниобчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статями 253-255цьогоКодексу.

Відповідно дост. 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, із аналізу зазначених норм випливає, що за кожним щомісячним платежем перебіг позовної давності починається після невиконання чи неналежного виконання відповідачем обов`язку із внесення щомісячної плати і обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом у лютому 2025 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів із січня 2018 року по лютий 2021 року включно.

Разом з тим, судом вважає за необхідне зазначити також наступне та врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв й на час звернення позивача з даним позовом до суду.

Законом України №530-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, продовжено на строк дії карантину.

У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакціїЗакону України від 30.03.2020 року №540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Відтак, з урахуванням наведеного вище суд уважає, що строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом позивачем не порушено, у зв`язку з чим клопотання відповідача про застосування до виниклих правовідносин строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд також зауважує, що як убачається із детального розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи та підтверджується відзивом, відповідачем періодично здійснювалась часткова оплата за надані послуги та іноді деякі платежі здійснювались у сумах, що перевищували поточні нарахування, що свідчить про визнання відповідачем свого обов`язку щодо сплати наданих послуг та існування заборгованості по їх сплаті.

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 року у справі №3-269гс16, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У постанові Верховного Суду від 08.11.2020 року у справі №6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року у сумі 15876 грн. 61 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не надано до суду повної версії Статуту ЖБК «Спутник-2», детального розрахунку заборгованості та інформації на які саме послуги розраховувалась заборгованість, оскільки дані заперечення спростовуються матеріалами цивільної справи.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредиторавимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час звернення до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, суд доходить до висновку про звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За правилами ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що відповідач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору у сумі 3 028 грн. 00 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 257, 264, 268, 319, 322, 509, 525, 526, 527, 610, 614 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиЖитлово-будівельногокооперативу «Спутник-2»задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_3 )на користьЖитлово-будівельногокооперативу «Спутник-2»(ЄДРПОУ21910166,юридична адреса:м.Кривий Ріг,вул.Володимира Великого,буд.36)заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року у сумі 15876 грн. 61 коп.

Судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. компенсувати Житлово-будівельному кооперативу «Спутник-2» (ЄДРПОУ 21910166, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 36) за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.