Рішення № 129713188, 25.08.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2611/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"25" серпня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Ротар М.М.

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20.05.2025 року представник ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договорами №100768343 від 24.08.2021 року та №555171673427 від 08.07.2022 року у загальному розмірі 24 488,20 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №100768343, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі 2 000 гривень, а останній зобов`язався повернути дані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

30.11.2021 року між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-11-65 відповідно до якого ТОВ «Міолан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року становить 16 606 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 2 000 грн; заборгованість за відсотками 14 606 грн..

Крім того, 08.07.2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №555171673427, відповідно до якого відповідач отримав позику у розмірі 3 000 гривень, строк кредитування 60 календарних днів, проценти за користування кредитом нараховуються до 06.08.2022 року за зниженою процентною ставкою 2 % за кожен день користування кредитом з 07.08.2022 року і до 05.09.2022 року за стандартною процентною ставкою 2,71 % за кожен день користування кредитом.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року.

Заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року становить 7 882,20 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 3 000 грн; заборгованість за процентами 4 882,20 грн..

Відповідач на користь первісного та нових кредиторів зобов`язання за вищевказаними кредитними договорами не виконав, тому позивач просив стягнути заборгованість в загальному розмірі 24 488,20 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень.

Ухвалою судді від 21 травня 2025 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Заяв, клопотань, відзиву від нього не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити у даній справі заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №100768343, за умовами якого відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 2 000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 30 днів з 24.08.2021 року до 23.09.2021 року (п 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом: 6 гривень, які нараховуються за процентною ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п.1.5.2 Договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору); кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Такі ж відомості щодо розрахунку містить додатках №1 (Графік платежів), № 2 (Паспорт споживчого кредиту) до кредитного договору №100768343 від 24.08.2021 року.

До договору складена Анкета-заява на кредит №100768343, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснив шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W93879.

За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Відповідно до пункту 2.3.1.1. Договору про споживчий кредит №100768343 від 24.08.2021 року сторони передбачили можливість його пролонгації на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Строк продовження кредиту може становити 3, 7 та 15 днів з максимальним розміром комісії та з максимальним розміром комісії у відсотковому значенні від поточного залишку кредиту за його продовження 3.00, 5.00 та 10.00 відповідно.

Згідно до пункту 2.3.1.2. Договору про споживчий кредит №100768343 від 24.08.2021 року передбачена пролонгація на стандартних умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 2 000 грн., що підтверджується квитанцією від 24.08.2021 року про здійснення переказу через платіжну систему Liqpay, ID платежу 1743394498. Карта отримувача 414962*85. Призначення платежу: Кошти згідно договору 100768343.

30.11.2021 року між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-11-65 відповідно до якого ТОВ «Міолан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит №100768343 від 24.08.2021 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 16 606 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 2 000 грн; заборгованість за відсотками 14 606 грн..

Крім того, 08.07.2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №555171673427. Договір був підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «3799». Відповідно до якого відповідач отримав позику у розмірі 3 000 гривень, строк кредитування 60 календарних днів, проценти за користування кредитом нараховуються до 06.08.2022 року за зниженою процентною ставкою 2 % за кожен день користування кредитом з 07.08.2022 року і до 05.09.2022 року за стандартною процентною ставкою 2,71 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 3 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-21/04-22 від 14.04.2021 про здійснення переказу, 08.07.2022 року на суму 3 000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 154882545, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 .

18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року.

Заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року становить 7 882,20 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 3 000 грн; заборгованість за процентами 4 882,20 грн..

За змістом ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).

Аналізуючи порядок укладення договорів у цій справі суд враховує, що договора були підписані відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочинів підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, у відповідача в силу наведених вище умов укладених ним договорів та положень чинного законодавства, існує обов`язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 24.08.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №100768343.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 2 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 14 606 грн., суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року, складений ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 6006,00 грн., що відповідає умовам кредитного договору згідно п.п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 . Відсотки згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» з 30.11.2021 по 23.02.2022 нараховані після закінчення строку дії договору.

В свою чергу нарахування відсотків після закінчення строку дії договору чинним законодавством не передбачено.

При цьому судом враховується правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (в тому числі, за прострочення заборгованості) припиняється, тому відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає у розмірі встановленому законом, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто на рівні 3 % річних.

Позивач же в свою чергу не заявляв вимоги про стягнення заборгованості, виходячи з розміру визначеного законом, відповідного розрахунку вказаної заборгованості суду не надавав, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №100768343 від 24.08.2021 року підлягає до часткового задоволення на загальну суму 8 006 грн. (2 000 грн. + 6 006 грн.- відсотки в межах строку дії договру 30 днів).

08.07.2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №555171673427.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 3 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 4 882,20 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до договору кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року, графіку платежів №555171673427-1 Додаток №1 та розрахунку вартості кредиту Додаток №2 розмір відсотків зазначено за два періоди з 08.07.2022 по 06.08.2022 розмір відсотків становить 1 800 грн. за період з 07.08.2022 і до 05.09.2022 розмір відсотків становить 2 441,10 грн., що разом за весь період становить 4 241,10 грн..

В свою чергу нарахування відсотків після закінчення строку дії договору чинним законодавством не передбачено.

При цьому судом враховується правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (в тому числі, за прострочення заборгованості) припиняється, тому відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає у розмірі встановленому законом, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто на рівні 3 % річних.

Позивач же в свою чергу не заявляв вимоги про стягнення заборгованості, виходячи з розміру визначеного законом, відповідного розрахунку вказаної заборгованості суду не надавав, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року підлягає до часткового задоволення на загальну суму 7 241,10 грн. (3 000 грн. + 4 241,10 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, оплату виконаної роботи, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів, вартість послуги 4 000 грн (виходячи з витраченого часу в 2 год. та вартості послуги в 2 000 грн. за 1 год. роботи); складання позовної заяви, вартість послуги 9 000 грн. (виходячи з витраченого часу в 3 год. та вартості послуги 3000 грн за 1 год. роботи).

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України)

Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача на користь позивача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (63%), підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 526,11 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 520 грн..

Керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265,280-281 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 15 247 грн. 00 коп. до складу якої входить заборгованість за договором №100768343 від 24.08.2021 року у розмірі 8 006 грн. та заборгованість за договором кредитної лінії №555171673427 від 08.07.2022 року в розмірі 7 241 грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 526,11 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 520 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371)

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Суддя М.М. Ротар