Рішення № 129713185, 25.08.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3403/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"25" серпня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Булкат М.С.,

за участю: секретаря судових засідань Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2025 року (конверт датовано 26 червня 2025 року) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 68 582,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачкою не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитним договором №2033515890 від 18.09.2020 року в сумі 68 582,24грн з яких: заборгованість за тілом кредиту 35 436,11 грн; заборгованість за відсотками 33 146,13грн.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.07.2025 року відкрито провадження по справі. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача Євтодьєв А.О. не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 18.09.2020 року відповідачка звернулась до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору №2033515890 про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору, відповідачці були надані кошти у розмірі 42 149 грн, строком на 60 місяці зі сплатою процентів 40,00% річних.

Кредитний договір відповідачем підписано власноруч.

21.06.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу №21/06/24, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняв належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимог в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників № 1 до Договору Факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 року, за договором № 2033515890 від 18.09.2020 року, боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості складає 68 582,24 гривень, з якої: загальна сума боргу 35 436,11 гривень, загальна суми боргу по відсотках 33 146,13 гривень (а. с.20-21).

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення.

Однак після передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» і допустила виникнення заборгованості за кредитним договором №2033515890 від 18.09.2020 року у розмірі 68 582,24грн.

Відповідачка не спростувала викладені в позові обставини.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із наявних у матеріалах справи слідує, що АТ «ОТП Банк», (первісний кредитодавець) виконало умови договору укладеного з ОСОБА_1 та надало відповідачу у кредитні кошти, відповідачка отримала ці кошти, однак не виконала своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №2033515890 від 18.09.2020 року в сумі 68 582,24грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 35 436,11 грн; заборгованість за відсотками 33 146,13грн.

Зазначений розрахунок не спростований відповідачкою належними, допустимими та достовірними доказами.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки заборгованість за основною сумою боргу в загальному розмірі 68 582,24грн.

Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, то з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» слід стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 03 липня 2024 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , з додатками, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: акт № 1 приймання-передачі наданих послуг: первинна консультація 30 хвилин - 1000 грн; правовий аналіз наявних документів у замовника по справі - 2 години - 4000 грн; підготовка позовної заяви 2,1 години - 4 200 грн. Загальна сума витрат 9 200 гривень.

Проте, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас є сумнівними з точки зору розумності тривалість оформлення адвокатом позовної заяви та правового аналізу наявним документам у замовника у 4,1 години.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 000 грн.

На підставі наведеного, керуючись12,13,18,259,263-265, 280 ЦПК України, суд,

У ХВ АЛ ИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»(03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ІКЮО: 40340222) заборгованість за кредитним договором №2033515890 від 18.09.2020 року в сумі 68 582,24грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 35 436,11 грн; заборгованість за відсотками 33 146,13грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. С. Булкат