Ухвала суду № 129711206, 19.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37369/25-к

пр. 1-кс-31815/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «САВРАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ», про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2024 р. по справі №757/58663/24-к у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

05.08.2025 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «САВРАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ», про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2024 р. по справі №757/58663/24-к у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення представниа заявника, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022 за підозрою ОСОБА_4 в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2024 у справі №757/58663/24-к накладено арешт, окрім іншого, на нерухоме майно, яке перебуває у власності ТОВ «САВРАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ» (ТОВ «СЗПТ») (код ЄДРПОУ 00686753) за адресою: - Одеська обл., Савранський р., с. Осички, вулиця Дружби, будинок 85.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ТОВ «САВРАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2024, при накладенні арешту суд виходив з того, що арешт є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном.

Згідно ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім іншого, під час судового розгляду встановлено, що в період з 2017-2022 рр. ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» перебувало в господарських відносинах з ТОВ «Гуд Ойл», ТОВ «Рагард», ТОВ «Стрімз Кепітал», ТОВ «Уелс Хаус», ТОВ «Агрейн Трейдинг», ТОВ «Нью Ойл» та відповідно до укладених господарських договорів здійснювало закупівлю нафтопродуктів, а саме: бензину А-92, бензину А-95, дизельного палива тощо.

Загальна вартість нафтопродуктів, отриманих від ТОВ «Гуд Ойл», ТОВ «Рагард», ТОВ «Стрімз Кепітал», ТОВ «Уелс Хаус», ТОВ «Агрейн Трейдинг», ТОВ «Нью Ойл» впродовж 2017-2022 рр. становить 72 152 769,46 грн. Розрахунки за отримані нафтопродукти ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» здійснило у повному обсязі. Копії платіжних інструкцій про оплату товару надавалися на запит слідчого та мають міститися в матеріалах кримінального провадження № № 42022000000000719.

Придбання нафтопродуктів відбувалося з правомірною метою - для використання у власній господарській діяльності, зокрема, для виробництва сільськогосподарської продукції, заправки транспортних засобів та техніки.

ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» є сільськогосподарським підприємством, що спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. Підприємство має в користуванні понад 4000 га сільськогосподарських угідь, обробіток яких здійснює з використанням власної та залученої сільськогосподарської техніки і транспорту. На балансі підприємства обліковується понад 14 одиниць сільськогосподарської техніки та транспорту та 29 одиниць автотранспорту. З 2020 року ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» має 2 склади для зберігання пального та 2 ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової безпеки). На підтвердження чого додаються статистичний звіт (Форма№ 29-СГ), довідки ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» про кількість землі, зареєстровані транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, а також копії ліцензій на право зберігання пального. При цьому зазначеними обставинами, що характеризують діяльність підприємства орган досудового розслідування навіть не цікавився.

Господарські договори на придбання у ТОВ «Гуд Ойл», ТОВ «Рагард», ТОВ «Стрімз Кепітал», ТОВ «Уелс Хаус», ТОВ «Агрейн Трейдинг», ТОВ «Нью Ойл» нафтопродуктів були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, ніким не оспорювалися, недійсними не визнавалися та надай час повністю виконані. Господарські операції проведені на підставі цих договорів мали реальний характер, були пов`язані з рухом активів та спрямовані на досягнення економічного результату. Проведення господарських операцій з придбання нафтопродуктів підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Заявник вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000719 слідчий неодноразово направляв запити до ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» з вимогою надати інформацію та документальне підтвердження щодо фінансово-господарських відносин з постачальниками нафтопродуктів.

У відповідь на запити ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» повідомляло інформацію про кількість поставлених паливно-мастильних матеріалів та проведені розрахунки за отриманий товар. На вимогу слідчого також надавалися копії договорів, товаро-транспортних накладних, видаткових накладних, супроводжуючі документи, а також платіжні інструкції, якими підтверджується оплата за отриманий товар.

Крім того, в листопаді 2024 року в приміщенні ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» було проведено обшук та вилучені оригінали документів щодо взаємовідносин з постачальниками нафтопродуктів, з вилучених документів також вбачається, що господарські операції по постачанню нафтопродуктів мали реальний характер та, що розрахунки за отримані паливно-мастильні матеріали проведено в повному обсязі (копія протоколу обшуку, додається).

Вказані обставини стороною обвинувачення жодним чином не спростовано, що як наслідок підтверджує законність здійснення господарських операцій з реалізації нафтопродуктів, правомірність їх придбання та їх повну оплату ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів».

Окрім цього, стороною обвинувачення не підтвердженено, що розрахункові рахунки ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» було задіяно з метою легалізації коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Укртатнафта».

Також, є слушними доводи заявника про те, що що фактичне управління ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» здійснюють його органи управління та посадові особи, а не ОСОБА_4 .

Так, згідно зі ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань органами управління ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» є загальні збори учасників, директор та наглядова рада (копія Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» та Витяг з ЄДР, додається).

Згідно з п. 11.1. ст. 11 Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» вищим органом Товариства є загальні збори Учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (п. 11.4. ст. 11 Статуту).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» є Акціонерне товариство спрощеного типу «Інвесткомпанія», зареєстроване у Франції, яке відповідно до чинного законодавства України та Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» безпосередньо бере участь в управлінні товариством та приймає рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів».

Відповідно до Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», Наглядова рада є органом Товариства, який в межах визначеної компетенції здійснює захист прав учасників товариства. Наглядова рада Товариства в межах компетенції, визначеної цим Статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства - директора. Обрання членів наглядової ради Товариства, у тому числі голови наглядової ради здійснюється загальними зборами Учасників Товариства. (п. 12.1 та п. 12.6 Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»).

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», до складу наглядової ради ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» обрано 3-х фізичних осіб, серед яких ОСОБА_4 відсутній.

Згідно з пунктів 13.1., 13.2. Статуту ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», виконавчим органом, що здійснює управління поточною діяльністю Товариства є директор. Виконавчий орган Товариства є одноосібним.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» є ОСОБА_13 , який безпосередньо здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що фактичне управління ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» здійснюють його органи управління, а саме: єдиний учасник, наглядова рада та директор. Вказані органи управління діють відповідно до своїх повноважень та компетенції, що визначені Статутом Товариства та чинним законодавством України. При цьому, ОСОБА_4 не входить до складу жодного з органів управління ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», а отже не може здійснювати фактичне управління його діяльністю.

Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що нерухоме майно, що розташоване за адресою:Одеська область,Савранський район, село Осички, вулиця Дружби, (до перейменування вул. 13 років Жовтня), будинок 85 було набуте у власність 2008 році на підставі Рішення виконкому Осичківської сільської ради від 20.06.2007, що підтверджується копією свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.02.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2013.

Зазначене нерухоме майно - це адміністративні та сільськогосподарські будівлі і споруди, які безпосередньо призначені та фактично використовуються ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» в господарській діяльності, у тому числі для зберігання та ремонту сільськогосподарської техніки і транспорту, зберігання продукції, а також для забезпечення іншої виробничої діяльності Товариства, яка жодним чином не пов`язана з торгівлею нафтопродуктами та не стосується обставин, які підлягають встановленню у даному кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення не спростовано той факт, що придбання арештованого нерухомого майна відбувалося за рахунок власних коштів підприємства, отриманих від ведення поточної господарської діяльності, що також підтверджує правомірність набуття у власність нерухомого майна, та спростовує припущення слідчого про те, що нерухоме майно могло бути набуте за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Укртатнафта», або ж за рахунок коштів, отриманих в якості інвестицій від ОСОБА_4 .

При розгляді даного клопотання стороною обвинувачення не доведено, що нерухоме майно ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігає на собі його сліди та містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуте Товариством кримінально-протиправним шляхом.

Загальні ж відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, розслідуваних у кримінальному провадженні, якими прокурор обґрунтовував своє клопотання та його посилання на статті КПК України без співставлення їхніх положень з конкретними ознаками, що дозволили б віднести нерухоме майно, що належить ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» до речових доказів, а також без обґрунтування можливості його використання саме як доказів у цьому конкретному кримінальному провадженні, не можуть вважатися належним обґрунтовуванням можливості застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Не спростовує цього висновку і посилання на ту обставину, що постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 від 10.12.2024 арештоване нерухоме майно визнано речовим доказом.

Слід зазначити, що наявність цієї постанови не призводить до автоматичного визнання нерухомого майна ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» речовими доказами, оскільки, по-перше КПК України не передбачено винесення постанови слідчим або прокурором як передумови визнання певного об`єкта речовим доказам, оскільки останній є речовим доказом лише тоді, коли він об`єктивно відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.

По-друге, у постанові слідчого від 10.12.2024 не зазначено, яким конкретно ознакам (критеріям) речових доказів відповідає нерухоме майно ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів». Виклад мотивувальної частини постанови про визнання нерухомого майна ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» речовим доказом обмежується виключно описом обставин вчинення кримінальних правопорушень та цитуванням норми ст. 98 КПК України, що в свою чергу свідчить про необгунтованість та невмотивованість такої постанови, яка фактично стала єдиною передумовою для обмеження права власності ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» та застосування арешту майна.

Відтак, арештоване нерухоме майно ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» не відповідає ознакам (критеріям) речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, а отже не може бути арештованим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що сторона обвинувачення не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що майно заявника є речовим доказом у провадженні та відносно нього може бути застосована конфіскація майна.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, приймаючи принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним їй майном, у зв`язку з чим вважаю за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/58663/24-к від 18.12.2024 у рамках кримінального провадження № 42022000000000719 від 16.06.2022, на нерухоме майно, яке перебуває у власності ТОВ «САВРАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ» (ТОВ «СЗПТ») (код ЄДРПОУ 00686753) за адресою: - Одеська обл., Савранський р., с. Осички, вулиця Дружби, будинок 85.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1