Ухвала суду № 129710652, 20.08.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1260/21

провадження № 1-кп/691/96/25

У Х В А Л А

20 серпня 2025 рокум.Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду заяву обвинуваченої про відвід судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановила:

У провадженні суду перебуває вище вказане кримінальне провадження.

Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні заявила відвід судді ОСОБА_3 та подала відповідну заяву, посилаючись на те, що до складу колегії суддів у справі по її обвинуваченню включено суддю ОСОБА_3 , щодо якої у обвинуваченої наявні сумніви у її неупередженості під час розгляду справи. Так, у судді ОСОБА_3 перебувала на розгляді цивільна справа, у ході розгляду якої, суддею винесено неправомірне рішення, яким обвинувачену залишено без майна та житла.

Захисник ОСОБА_6 підтримав думку обвинуваченої, просив відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду даного кримінального провадження, оскільки суддя є упередженою відносно його підзахисної.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення заявленого відводу, вважає його безпідставним, не обґрунтованим та таким, що призводить до затягування строків розгляду кримінального провадження. Вважає, що ухвалене суддею ОСОБА_3 рішення у цивільній справі, з яким не згідна обвинувачена ОСОБА_7 , є підставою для його оскарження у апеляційному та касаційному порядку, а не підставою для відводу судді в кримінальному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_8 підтримав думку прокурора.

Вислухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 75, 76 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його

неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

За правилами ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Статтею 56 вище указаного Закону визначено, що суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.

Стандарт безсторонності та неупередженості ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість/безсторонність судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо. Об`єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді.

Колегією суддів установлено, що у зв`язку зі звільненням у відставку судді Городищенського райсуду ОСОБА_9 , який входив до складу колегії суддів по

розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.02025, у складі колегії суддів замінено суддю ОСОБА_9 на суддю ОСОБА_3 .

Заявляючи відвід судді ОСОБА_3 , обвинуваченою ОСОБА_7 та її захисником ОСОБА_6 не надано жодного доказу, на підтвердження того, що суддя має упереджене ставлення до обвинуваченої. Незгода з ухваленим суддею ОСОБА_3 рішенням у цивільній справі, може бути предметом розгляду в апеляційному порядку, та не має відношення до кримінального провадження, що розглядається.

Колегія суддів вбачає, що доводи обвинуваченої ОСОБА_7 ґрунтуються лише на її особистому ставленні до судді ОСОБА_3 та незгода з ухваленим суддею рішенням в іншій справі не на користь обвинуваченої.

Також суддя ОСОБА_3 самовідводу не заявляла, що свідчить про те, що суддя вважає за можливе розглянути дане кримінальне провадження об`єктивно та неупереджено.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що заявлений обвинуваченою відвід судді ОСОБА_3 є надуманим і необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів

постановила:

У задоволені заяви обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2