Рішення № 129709063, 19.08.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9600/25

Провадження № 2/344/3640/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Волощук Є.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТзОВ «КОШЕЛЬОК» звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», було укладено договір № 3284102740-597817 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Однак Відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 3284102740-597817 від 27.01.2022, утворилась заборгованість.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 7200 грн.; початковий строк кредитування, становить 20 днів; відсоткова ставка становить 0,99% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору; сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 20 днів, становить 8 625.60 грн. (7200,00 грн. тіло кредиту + 1 425.60 грн., відсотки за користування позикою за перші 20 днів). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 . На підтвердження факту видачі кредиту є копія платіжного доручення, та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 16.02.2022 року до 16.05.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Тому на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (7200 грн. тіло кредиту + 1 425,60 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 14 256,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою), що в загальній сумі становить - 22 881.60 грн.

На підставі зазначених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ "КОШЕЛЬОК" заборгованість за кредитним договором № 3284102740-597817 від 27.01.2022 в розмірі 22 881.60 грн., та судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422.40 грн., справу розглядати без участі представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

13.06.2025 року відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вона не змогла вчасно оплатити кредит оскільки із початку повномасштабного вторгнення особистий кабінет користувач в ТОВ «Кошельок» був не активний. На даний момент не має змоги оплатити зазначену суму боргу, оскільки із 2023 року по 2025 перебувала на лікуванні. Станом на зараз відповідач є безробітною. Позовні вимоги в такому розмірі вона не визнає.

10.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, вважає позов обґрунтованим та просить його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст.1049, ч. 1 ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 27.02.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», було укладено договір № 3284102740-597817 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Однак Відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 3284102740-597817 від 27.01.2022, утворилась заборгованість.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 7200 грн.; початковий строк кредитування, становить 20 днів, тобто до 15.02.2022; відсоткова ставка, становить 0,99% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору; сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою на 20 днів становить 8 625.60 грн.

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 . На підтвердження факту видачі кредиту є копія платіжного доручення, та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3284102740-597817 заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою становить 22 881.60 грн., з яких: 7200 грн. тіло кредиту + 1 425,60 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 14 256,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою.

Дослідженням письмових доказів встановлено, що Кредитний договір № 3284102740-597817 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення.

ТОВ «Кошельок» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 у визначені умовами Договору строки не повернула позивачу отримані у користування кошти та не сплатила відсотки за користування ними, чим порушила свої зобов`язання, встановлені Договором.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, відсотками за початковий строк користування позикою, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 14 256 грн. відсотків за продовжений строк користування позикою, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У даній справі відповідно до умов кредитного Договору п. 2.1. кредит надається строком на 20 днів, (тобто погоджений строк користування кредитними коштами) початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. П. 2.2. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1. строк може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Відповідно до графіку розрахунків, що є Додатком до цього договору проценти за користування кредитом становили 1425.60 гривень.

Жодного підтвердження про пролонгацію договору матеріали справи не містять, оскільки відповідачка на час закінчення лояльного період не сплатила процентів, тому і не було підстав для пролонгації договору і нарахування процентів понад 20 днів користування кредитом.

Таким чином, проценти за користування позикою можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування (20 днів), тобто строку, на який були надані кошти. Тому, нараховані позивачем відсотки за продовжений строк користування позикою у сумі 14 256 грн. не підлягають до стягнення із відповідачки.

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає заборгованість за договором № 3284102740-597817 у сумі 8 625.60 грн., з яких: 7200 грн. тіло кредиту + 1 425,60 грн. відсотки за початковий строк користування позикою, а отже, позов належить задовольнити частково. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими поза межами строку позики, слід відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 981 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422.40 грн. (а.с.39).

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 22 881.60 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 8 625.60 грн., тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 37,70 % , тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 913,24 грн. (2422.40 х 37,70 % : 100).

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, заборгованість за кредитним договором № 3284102740-597817 від 27.01.2022 р. в розмірі 8 625 (вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, витрати по сплаті судового збору у розмірі 913,24 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2025 року.