Рішення № 129703281, 15.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 рокуСправа №160/19905/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047350007239 від 05.07.2024, щодо відмови у призначенні позивачу ОСОБА_1 , пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2018 по 30.04.2024 на території Республіки Польща;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.06.2024 про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно не зараховано до страхового стажу періоду роботи в Республіці Польща, оскільки відсутній формуляр, підтверджуючий стаж роботи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутній формуляр, підтверджуючий стаж роботи, що передбачено договором між Україною і Республікою Польща про соціальне забезпечення №616_026 від 05.09.2013.

Від ГУ ПФУ в Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано період трудової діяльності в Республіці Польща, оскільки відсутній формуляр підтверджуючий стаж роботи, що передбачено договором між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення №616_026 від 05.09 2013.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з липня 2018 по квітень 2024 працювала в республіці Польща, що підтверджується «довідкою про зголошення до обов`язкового страхування», видаю закладом соціального страхування республіки Польща від 24.05.2024.

З матеріалів справи вбачається, що 28.06.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Житомирській області.

Рішенням від 05.07.2024 №047350007239 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

В рішенні зазначено, що необхідний пенсійний вік 60 років. Вік заявника 60 років. необхідний страховий стаж 31 рік. Страховий стаж особи становить 28 років 04 місяці 00 днів. До страхового стажу не зараховано період трудової діяльності в Республіці Польща, оскільки відсутній формуляр підтверджуючий стаж роботи.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі- Закон № 1058).

За приписами статті 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, та складається в тому числі з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Отже правове регулювання спірних у даній справі правовідносин здійснюється з врахуванням міжнародних договорів.

З 01.01.2014р. набула чинності Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012 (далі - Угода), ратифікована Законом №458-VII від 05.09.2013.

Відповідно до п.4 ст.2 Угоди, ця Угода застосовується: стосовно України - до законодавства щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, що стосується: пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.10 Угоди, періоди страхового стажу, набуті відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються, у разі необхідності, при визначенні права на допомогу та періоду її виплати, за умови, якщо вони не співпадають.

Відповідно до ст.12 Угоди, якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність набуття, збереження або поновлення права на пенсію від набуття страхового стажу, то компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує, у необхідному обсязі, страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони так, ніби цей страховий стаж набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що цей стаж не співпадає.

Згідно ст.2 Адміністративного договору щодо застосування Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, підписаного 18.05.2012, Установи зв`язку, вказані у пункті 1, погоджують спільні процедури та двомовні формуляри, необхідні для застосування Угоди та цього Адміністративного договору.

4-5 лютого 2014 року у м. Львові відбулася зустріч представників Пенсійного фонду України та Установи соціального страхування Республіки Польща (ZUS) щодо узгодження процедур дій та бланків формулярів зв`язку, передбачених для застосування при реалізації Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, яка була підписана 18.05.2012, які були оформлені відповідним Протоколом.

Згідно вказаного Протоколу сторони, на виконання пункту 2 статі 2 Адміністративного договору щодо застосування Угоди було обговорено та погоджено двомовні формуляри стосовно пенсійного забезпечення для співпраці при реалізації положень Угоди: для Української Сторони UA-PL 5, UA-PL 6, UA-PL 8, UA-PL 9, UA-PL 10 та UA-PL 12; для Польської Сторони PL-UA 5, PL-UA 6, PL-UA 7, PL-UA 11, PL-UA 12 та PL-UA 13. Зразки формулярів додано до Протоколу.

Якщо проаналізувати зміст наведених формулярів зв`язку, то можна дійти висновку, що формуляри UA-PL 5, UA-PL 6, UA-PL 8, UA-PL 9, UA-PL 10 та UA-PL 12 заповнюються компетентним органом Республіки Україна та надсилаються компетентному представницькому органу Республіки Польща. Формуляри PL-UA 5, PL-UA 6, PL-UA 7, PL-UA 11, PL-UA 12 та PL-UA 13 - навпаки.

Формуляр зв`язку UA-PL 5 не містять жодного розділу, який передбачав би підпис особи, яка звертається за пенсією. Але, при цьому, наявний розділ 9 «Установа, що заповнює формуляр» з підрозділами 9.1 «Назва», 9.2 «Адреса», 9.3 «Печатка», 9.4 «Дата», 9.5 «Підпис». Отже, формуляр зв`язку є документом, який заповнюється та надсилається саме компетентним органом державної влади, а не особою, яка набула стаж роботи на території іншої договірної сторони міжнародної угоди.

На користь такого висновку свідчить і те, що пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 визначено перелік документів, які особа має подати органу ПФУ до заяви про призначення пенсії за віком, і серед таких документів відсутні формуляри зв`язку UA-PL 5, UA-PL 6.

Відповідно, чинне законодавство України не покладає на особу, яка звертається за призначенням пенсії, обов`язку надати органу ПФУ формуляр зв`язку, а його відсутність не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, як і підставою для відмови зарахувати певний період трудової діяльності до страхового стажу.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що незарахування до страхового стажу періоду роботи в Республіці Польща та, як наслідок, відмова у призначенні пенсії з підстав відсутності формуляру є необгрунтованою та безпідставною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Житомирській області в розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246, 257 - 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047350007239 від 05.07.2024, про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2018 по 30.04.2024 на території Республіки Польща та повторно розглянути заяву від 28.06.2024 про призначення пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська