Рішення № 129699145, 22.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2025 р. № 520/11981/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення КЗОЗ ««ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» (Код ЄДРПОУ 03327753), яким скасовані рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 09.09.2022 щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) третьої групи інвалідності, інвалід з дитинства, на строк до 01.10.2024 року та рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 18.04.2024 щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) другої групи інвалідності, інвалід з дитинства, строком до 01.05.2026 року;

визнати протиправною та скасувати Довідку про невизнання інвалідом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №58 та Довідку про невизнання інвалідом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №59, що видані КЗОЗ ««ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» (Код ЄДРПОУ 03327753).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідачами, Комунальним закладом охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» надано у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву, у яких заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав законності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи здійснено з урахуванням того, що суддя Світлана Чудних з 27.06.2025 по 30.07.2025 перебувала у відпустці та з 11.08.2025 по 19.08.2025 перебувала на лікарняному.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшовши у 2021 році огляд міжрайонною Харківською МСЕК, первинно отримав 3 групу інвалідності з дитинства з 17.10.2021 року на строк до 01.10.2022 року, що підтверджується Висновком про час настання інвалідності №1253 від 04.10.2021 року та довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №753623.

Згідно з Висновком про час настання інвалідності №1253 від 04.10.2021 року міжрайонної Харківської МСЕК під час огляду встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , «міг бути інвалідом до 18 років».

09.09.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно отримав 3 групу інвалідності з 06.09.2022 року на строк до 01.10.2024 року, що підтверджується довідкою до акту огляду міжрайонного Слобідського МСЕК серії 12ААВ №341223.

Причина інвалідності зазначена інвалід з дитинства. 18.04.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав другу інвалідності з 18.04.2024 року на строк до 01.05.2026 року , що підтверджується довідкою до акту огляду міжрайонного Слобідського МСЕК серії 12ААГ №322614.

01.01.2025 року під час особистого відвідування ГУ ПФУ в Харківській області останньому стало відомо про те, що він позбавлений права на пенсійні виплати у зв`язку з тим, що КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи"скасовано рішення міжрайонної Слобідської МСЕК про визнання його інвалідом.

10.04.2025 року представником позивача був направлений адвокатський запит до КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" з проханням надати офіційну інформацію про причини та правові підстави скасування рішення Слобідського МСЕК, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена друга група інвалідності з 18.04.2024 року на строк до 01.05.2026 року, а також надати копію довідки про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію рішення КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про скасування рішення Слобідського МСЕК, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена друга група інвалідності з 18.04.2024 року на строк до 01.05.2026 року.

29.04.2025 року листом №01-13/484 КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" повідомив, що відповідно до рішення ХХІХ сесії VІІІ скликання Харківської обласної ради від 28.11.2024 року №1008-V-ІІІ діяльність КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" припиняється, співробітники звільнені, медико-соціальні експертні комісії припинили існування. Правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу є Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня».

Також зазначив, що 03.10.2024 року проведено обшук в міжрайонній Слобідській МСЕК на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2024, справа №761/36001/24, в межах кримінального провадження за №22023220000001560 від 30.11.2023. В порядку обшуку були вилучені медичні документи та медико-експертна справа ОСОБА_1 з подальшим арештом вилучених медичних документів. Під час слідчих дій виявлені документи з ознаками фальсифікації.

З метою дослідження обґрунтованості та законності встановлення ОСОБА_1 міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» 09.09.2022 року третьої групи інвалідності, інвалід з дитинства, на строк до 01.10.2024 року та 18.04.2024 року другої групи інвалідності, інвалід з дитинства, строком до 01.05.2026 року на підставі постанови слідчого відділу управління СБУ в Харківській області була призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за наявними медичними документами.

Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 09.09.2022 та від 18.04.2024 були визнані такими, що прийняті необґрунтовано і скасовані. «Довідка про невизнання інвалідом» (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №58 та «Довідка про невизнання інвалідом» (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №59 надіслані до ГУ ПФУ в Харківській області.

Копії документів, на підставі яких було скасовано інвалідність, встановлену міжрайонною Слобідською МСЕК, надати неможливо, оскільки арешт з медико-експертної справи ОСОБА_1 не знято та вона знаходиться у розпорядженні СБУ в Харківській області.

Позивач, не погоджуючись з рішенням КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про скасування Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 09.09.2022 та від 18.04.2024, якими ОСОБА_1 було встановлено 09.09.2022 року третю групу інвалідності, інвалід з дитинства, на строк до 01.10.2024 року та 18.04.2024 року другу групу інвалідності, інвалід з дитинства, строком до 01.05.2026 року, звернувся до суду для захисту свої прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 2 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора. Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом б пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Так, відповідно до розділу 1 п. 1 Положення про клініко-експерту комісію Міністерства охорони здоров`я України від 05.02.2016 року №69 (надалі - Положення №69) клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі КЕК) є консультативно-дорадчим органом тощо. Отже, такий суб`єкт як Розширена експертна комісія (РЕК) та його повноваження не передбачені даним Положенням.

Разом з тим, згідно розділу 2 п.1 Положення № 69, основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до розділу III Положення № 69 до прав та обов`язків КЕК належать:

- підготовка для керівництва МОЗ пропозицій щодо шляхів поліпшення якості медичної допомоги та медичного обслуговування;

- інформування МОЗ, Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо кваліфікації спеціалістів, які надавали медичну допомогу та медичне обслуговування, для вжиття відповідних заходів реагування у разі виявлення порушень;

- залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку;

- інформування Головної акредитаційної комісії МОЗ про виявлені недоліки для вжиття заходів відповідно до Порядку акредитації закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1216).

- витребування у Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК.

Отже, члени РЕК повноважень щодо перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи та прийняття рішення про невизнання інвалідом КЕК (РЕК) не мали.

Такими повноваженнями була наділена лише комісія, що створена на підставі Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 р. (втратила чинність з 01.01.2025 р.).

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 р. № 1207 та 08 листопада 2024 р. № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 Питання медико-соціальної експертизи.

Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317, у редакції станом на виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Пунктом 5 вказаного Положення встановлено наступне.

У разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії у зв`язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

У разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється безстроково, перелік яких затверджується МОЗ, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п`ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:

нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійним захворюванням;

захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

захворюванням, пов`язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

Отже, пунктом 5 Положення № 1317 встановлено випадки можливості проведення обстеження та встановлення наявності або відсутності інвалідності заочно.

Відповідно до пункту 13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:

здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

З аналізу пункту 13 Положення №1317 вбачається, що на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та їх скасування. При цьому, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

При цьому, наказом Міністерства охорони здоров`я від 26.10.2024 №1809 Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ вирішено покласти права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (пункт 5 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до пункту 20 Положення про медико-соціальну експертизу, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року №561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція).

Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії (п. 1.10 Інструкції).

Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Судом встановлено, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно.

При цьому, доказів проведення повного медичного обстеження позивача та проведення необхідних досліджень суду відповідачем не надано.

Тобто, в порушення пункту 1.10 Інструкції № 561 медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без опитування хворого і об`єктивного повного медичного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Суд враховує, що згідно пункту 13 Положення №1317 виключно у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.

Однак, відповідачем не додано належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів наявності підстав заочного огляду позивача, відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також таким не подано докази неприбуття позивача до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України.

Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з`явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров`я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

Також слід наголосити на тому, що наявність хронічних захворювань з дитинства, що послугували підставою для встановлення позивачу інвалідності, підтверджується: консультаційним висновком спеціаліста ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» від 24.05.2021 року від 27.05.2021 року; консультаційними висновками спеціаліста КНП ХОР «ОКЛ» від 02.09.2021 року; випискою з протоколу Рішення обласної ЛКК №2921 від 02.09.2021 року; випискою з історії хвороби Максименкова В.В., наданою ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» №76265; консультаційним висновком ЦКЛ №5 від 08.12.1992 року; довідкою клініки Харківського науково-дослідного інституту охорони здоров`я, дітей та підлітків ім. Крупської від 04.11.1994 року; випискою №641 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ`від 27.05.2021 року; епікризом на підлітка ОСОБА_1 ; випискою №600 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ»; випискою №2367 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ»; випискою №201 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ»; випискою №61 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ»; випискою №1425 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ»; направленням на МСЕК №54 та доповненням до нього ХКЛ ЗТ №2 філія ЦОЗ АТ «УЗ» (а.с.28-65).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність спірної довідки та рішення та наявність підстав для їх скасування.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення КЗОЗ ««ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» (Код ЄДРПОУ 03327753), яким скасовані рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 09.09.2022 щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) третьої групи інвалідності, інвалід з дитинства, на строк до 01.10.2024 року та рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 18.04.2024 щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) другої групи інвалідності, інвалід з дитинства, строком до 01.05.2026 року.

Визнати протиправною та скасувати Довідку про невизнання інвалідом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №58 та Довідку про невизнання інвалідом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (форма первинної облікової документації №167/о) від 23.12.2024 року №59, що видані КЗОЗ ««ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» (Код ЄДРПОУ 03327753).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Світлана ЧУДНИХ