Рішення № 129698930, 22.08.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3378/25

22 серпня 2025 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексбудпром" про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області до ТОВ «ЕКСБУДПРОМ» з вимогами накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках та інших фінансових установах у розмірі податкового боргу на суму 274332,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виник податковий борг, який складається із податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб, що складається із основного платежу та штрафних санкцій. Оскільки відповідач податковий борг не погасив, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 09.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу сулу від 09.06.2025 скеровано на адресу відповідача, яка повернута за закінченням терміну зберігання.

Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа № 9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання до суду не звертався.

За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Тернопільській області про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.05.2025, за відповідачем обліковується заборгованість з податків, зборів, платежів в сумі 274332,89 грн (а.с. 11).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №500/2786/21 стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСБУДПРОМ» податковий борг до бюджету в розмірі 211851,00 грн. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №500/1509/20 стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСБУДПРОМ» податковий борг до бюджету в розмірі 70785,01 грн. Рішення набрало законної сили.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено акт опису майна №155 від 09.05.2025, яким на підставі рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від №10012/6/19-00-13-06 від 06.05.2025 про опис майна у податкову заставу платника податків ТзОВ «ЕКСБУДПРОМ» проведено опис такого майна: «все майно та майно, яке платник набуде прав власності у майбутньому» (а.с. 30).

Також цим актом підтверджено відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Згідно даних про банківські рахунки ТзОВ «ЕКСБУДПРОМ» у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків.

Позивач вважає, що наявні визначені Податковим кодексом України підстави накладення арешту у вигляді арешту коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСБУДПРОМ», що знаходяться у банках та інших фінансових установах, тому він звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору, суд керується таким.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом України передбачені також інші, випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема такі випадки визначено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Відповідно до абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Податковим керуючим складений акт опису майна згаданий вище, згідно з яким встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу.

Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань стосовно погашення податкового боргу.

Оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 274332,89 грн, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у відповідача для погашення цього податкового боргу, тому наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку на рахунках відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСБУДПРОМ», що знаходяться в банках в межах суми податкового боргу в розмірі 274332,89 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексбудпром" (місцезнаходження: вул. Київська, 14, 115, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46023 код ЄДРПОУ 41738604).

Головуючий суддяГрицюк Р.П.