Рішення № 129698651, 21.08.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2025 року м. Рівне№460/13454/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лугової Л.С. по прийняттю постанови про стягнення виконавчого збору ВП№51869571 від 20.03.2025; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лугової Л.С. про стягнення виконавчого збору ВП №51869571 від 20.03.2025.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Зауважив, що законодавець передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом. З позивача жодних сум по виконавчому провадженню №51869571 стягнуто не було. Таким чином, стягнення суми виконавчого збору та винесення постанови про її стягнення, дає підстави до висновку, що спірна постанова є протиправною, оскільки при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення без реального виконання рішення суду. Окрім того, згідно із п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню тягне за собою закінчення виконавчого провадження. Отже, враховуючи, що виконавчий напис, на підставі якого видано виконавчий документ про стягнення з позивача виконавчого збору, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору підлягає закінченню. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні 21.08.2025 о 15:30 год з викликом сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги останній не визнав та зазначив, що державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Тому, 21.03.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №77585953 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №51869571 від 20.03.2025 про стягнення виконавчого збору із ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 6268,44 долари США та 710,06 гривень. Отже, саме тому у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця. Зауважив, що посилання позивача на скасування виконавчого документа, не впливає на правомірність постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору виконавчий документ був чинним, а дії державного виконавця відповідали вимогам Закону. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судове засідання призначене на 21.08.2025 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Окрім цього, позивачем та представником відповідача подано клопотання про проведення розгляду даної справи за їхньої відсутності, у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи положення статей 205, 229, 268 КАС України, суд розглянув справу без участі учасників справи у порядку письмового провадження.

В силу вимог ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. було вчинено виконавчий напис №3133 щодо стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення вимоги Акціонерного комерційного банку «Укрсиббанк» у розмірі: сума простроченого основного боргу - 57190,00 доларів США, сума прострочених відсотків 5494,41 доларів США (разом сума простроченого боргу і відсотків становить 62684,41 доларів США), сума пені 2500,63 гривень, сума неустойки 500,00 гривень, що становить 492283,80 гривень, а також 4100,00 гривень - видатки по вчиненню виконавчого напису, всього підлягає стягненню 496383,80 гривень.

11 серпня 2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Вержбіцьким Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 51869571 із виконання виконавчого напису №3133 вчиненого 18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. щодо стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення вимоги Акціонерного комерційного банку «Укрсиббанк» у розмірі: сума простроченого основного боргу - 57190,00 доларів США, сума прострочених відсотків 5494,41 доларів США (разом сума простроченого боргу і відсотків становить 62684,41 доларів США), сума пені 2500,63 гривень, сума неустойки 500.00 гривень, що становить 492283,80 гривень, а також 4100,00 гривень - видатки по вчиненню виконавчого напису, всього підлягає стягненню 496383,80 гривень.

Постановою про стягнення виконавчого збору головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лугової Л.С. від 20.03.2025 у ВП №51869571 стягнено із боржника виконавчий збір у розмір 6268,44 дол. США та 710,06 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.04.2025 у справі №569/5741/25 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком Миколою Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за №3133.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а постанову про стягнення виконавчого збору ВП №51869571 від 20.03.2025 такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно приписів ст. 18 названого Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. З цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-УІІІ виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

При розгляді аналогічної справи М2540/3203/18 у постанові від 11 берези 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковим умовами для стягнення виконавчого збору є вчинення державним виконавцем дії направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичне стягнення сум боргу.

При цьому Велика Палата, для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, змінила судову практику у справах щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, усунувши неоднаково застосування норм ч. 2 ст. 27 та ч. З ст. 40 Закону України "Про виконавчого провадження" щодо стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви про таке повернення.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у разі стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Тому стягнення виконавчого збору можливі лише у разі фактичного виконання виконавчого документа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палаті Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 400/4023/16

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. було вчинено виконавчий напис №3133 щодо стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення вимоги Акціонерного комерційного банку «Укрсиббанк» у розмірі: сума простроченого основного боргу - 57190,00 доларів США, сума прострочених відсотків 5494,41 доларів США (разом сума простроченого боргу і відсотків становить 62684,41 доларів США), сума пені 2500,63 гривень, сума неустойки 500,00 гривень, що становить 492283,80 гривень, а також 4100,00 гривень - видатки по вчиненню виконавчого напису, всього підлягає стягненню 496383,80 гривень.

11 серпня 2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Вержбіцьким Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 51869571 із виконання виконавчого напису №3133 вчиненого 18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. щодо стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення вимоги Акціонерного комерційного банку «Укрсиббанк» у розмірі: сума простроченого основного боргу - 57190,00 доларів США, сума прострочених відсотків 5494,41 доларів США (разом сума простроченого боргу і відсотків становить 62684,41 доларів США), сума пені 2500,63 гривень, сума неустойки 500.00 гривень, що становить 492283,80 гривень, а також 4100,00 гривень - видатки по вчиненню виконавчого напису, всього підлягає стягненню 496383,80 гривень.

В подальшому Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.04.2025 у справі №569/5741/25 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком Миколою Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за №3133.

Враховуючи, що стягнення виконавчого збору можливе лише у разі фактичного виконання виконавчого документа, а з позивача жодних сум в межах виконавчого провадження №51869571 не було стягнуто, то суд приходить до висновку що дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лугової Л.С. по прийняттю постанови про стягнення виконавчого збору ВП№51869571 від 20.03.2025 є протиправними.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №51869571 від 20.03.2025, а тому зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору ВП№51869571 від 20.03.2025.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору ВП №51869571 від 20.03.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 серпня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 22А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007146)

Суддя С.А. Борискін