Ухвала суду № 129694298, 11.08.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.08.2025Справа № 554/3426/25 Провадження № 2/554/2641/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Титаренко Д.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника третьої особи - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради - Сорокіної В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району, про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказав, що 21.12.2011 року між сторонами був укладений шлюб. У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 серпня 2016 року шлюб був розірваний. Син залишився проживати з матір`ю. Батько повністю утримував сина та постійно з ним спілкувався, приймав активну участь у його вихованні. Відносини з сином були завжди гарні. ОСОБА_3 на аліменти не подавала, оскільки батько добровільно надавав кошти та забезпечував потреби дитини. На початку 2024 року ОСОБА_5 попросився жити з батьком, оскільки постійно скаржився на сварки вдома, так як мати перебувала постійно у нетверезому стані та сварилася з бабусею. Вказує, що останні роки ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями та у них із сином виникали постійні сварки, що відображалося на фізичному та моральному стані дитини. Декілька раз викликали поліцію через її агресивну поведінку. Після цих випадків він забрав сина до себе і вони почали жити разом. Зазначає, що його батько часто допомагає з онуком, возить до школи, коли він на роботі. ОСОБА_5 відвідує гуртки, спортивні секції. Він, як батько, повністю взяв на себе обов`язок виховання, розвитку та утримання сина. Рішенням органу опіки визнано за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком . З цих, підстав звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 травня2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, закрито підготовче провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що необхідність визначення місця проживання дитини з батьком виникла у зв`язку із тим, що для відвідування гуртків дитини, реєстрації місця проживання дитини необхідна згода матері, яку остання може не завжди надавати. Визначення місця проживання дитини не пов`язано із мобілізацією позивача, оскільки він згідно додатку «Резерв+» не є військовозобов`язаним.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його інтереси представляє представник.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації рекомендованим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.41-42, 44-45, 54-55), що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи , яка не заявляє вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від начальника ССД Ковтонюк Ю.Ю. про розгляд справи без участі їхнього представника та задоволення позову (а.с.58).

Представник третьої особи , яка не заявляє вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради Сорокіна В.Д. при укладенні рішення покладалася на розсуд суду.

Суд заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Так, нормами чинного цивільного законодавства, зокрема, главою 4 підрозділу 1 розділу 2 Цивільного Кодексу України, визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, є малолітньою особою (ст. 31 ЦК України), а фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років є неповнолітньою особою (ст. 32 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Статтею 161 СК України визначено порядок вирішення спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.

Згідно з ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".

Із Висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району за місцем проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_7 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що заперечує щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_5 разом з батьком, оскільки він тривалий час вже проживає з батьком, спору щодо місця проживання сина у неї з колишнім чоловіком немає. Разом з тим, орган опіки Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17-19).

Беручи до уваги вищевикладене, позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що дитина проживає із позивачем.

З позову та долучених до нього доказів не вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо визначення місця проживання дитини, тобто позивачем не вказано в чому саме полягає спір між ним та відповідачем.

При цьому, доводи представника позивача, що між сторонами мали місце розбіжності щодо надання згоди на відвідування гуртків та місця реєстрації дитини, не підтверджуються жодними доказами.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20.

Як вбачається із матеріалів дитина проживає з батьком, відповідач не заперечує проти цього, що пояснила органу опіки та піклування, тому спір між сторонами на даний час відсутній, а провадження по справі в частині визначення місця проживання дитини підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 255, 353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - закрити, за відсутністю предмету спору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 15 серпня 2025 року.

Суддя Л.І.Савченко