Рішення № 129693999, 14.08.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/396/25

Провадження № 2/529/284/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з Онищенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

02.05.2025 ТОВ Споживчий центр звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №12.06.2024-100002637 від 12.06.2024 у розмірі 13680,00 грн, в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі.

Позов обґрунтовано тим, що 12.06.2024 між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 12.06.2024-100002637, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 12000,00 грн., строком на 98 днів, з кінцевим терміном повернення 17.09.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими, у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом та зі сплатою комісії, пов`язаної з надання кредиту, в розмірі 600 грн.

Відповідачка належним чином зобов`язання щодо погашення тіла кредиту та відсотків не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на день подання позову становить 13680,00 грн, які складаються з заборгованості за основним зобов`язанням 12000 грн. та 1680,00 грн заборгованості за процентами.

13.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

08.07.2025 від представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заяву, які по своїй суті є відзивом на позовну заяву, та яким остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Споживчий центр". В обґрунтування відзиву вказує, що спірний договір укладено у неправильній формі, позивачем непропорційно нараховано суму відсотків, які не відповідають засадам справедливості, добросовісності, розумності. Крім того зазначила, що відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

15.07.2025 представник позивача надав суду відповідь на відзив в якому вказав, що кредитний договір, підписаний позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою ОСОБА_1 в електронній формі, укладено відповідно до норм чинного законодавства. Відповідачка підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодилася на передбачені ним умови кредитування. Також вказав, що відповідачкою не надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку. Водночас вказав про відсутність правових підстав брати до уваги поданий представником відповідачки відзив на позов, оскільки він поданий з порушенням встановленого строку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.06.2024 між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 12.06.2024-100002637. Згідно вказаного кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 98 днів, з кінцевим терміном повернення 17.09.2024, тип процентної ставки фіксована, яка складає 1,5% за 1 день користування кредитом (а.с. 13-19).

Крім того, 12.06.2024 відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 19-21).

Відповідно до квитанції №2474904298 від 12.06.2024 ТОВ "Споживчий центр" на виконання умов договору №12.06.2024-100002637 перерахувало грошові кошти у сумі 12000 грн. на платіжний інструмент (платіжний засіб) 473121*00 (а.с. 12).

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №12.06.2024-100002637 від 12.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 13680,00 грн, з яких: 12000 грн за основним боргом та нараховані за період з 12 червня 2024 по 17 вересня 2024 року проценти у сумі 1680,00 грн (а.с. 9).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно зі ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Отже, враховуючи ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основним боргом (кредитом) та процентів за користування грошовими коштами, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Крім того суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачка копію ухвали про відкриття провадження по справі отримала 25травня 2025 року. 11.06.2025 подала клопотання про відкладення розгляду справи. 01.07.2025 до участі у справі вступила представник відповідачки Смаглюк В.О., яка 08.07.2025 подала заперечення, що по своїй суті є відзивом на позовну заяву. Проте клопотання про поновлення строку для подання відповідачкою, від імені якої вона діє, відзиву на позов не подала.

Враховуючи, що представник відповідачки вступив у справу 01.07.2025 та 08.07.2025 подав відзив на позов, з метою уникнення надмірного формалізму, суд бере до уваги поданий представником відповідачки відзив.

Разом з тим, наведені у відзиві аргументи не спростовують доводів позивача. Доказів оскарження кредитного договору, виконання відповідачкою умов договору, власного розрахунку заборгованості не надано. Твердження про необхідність застосування до спірних відносин пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд відхиляє, оскільки зазначеним пунктом передбачається звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити неустойки (штрафу, пені). У даному позові позивач просить стягнути з відповідачки суму основного боргу та відсотки за кредитним договором, які нараховано в межах строку кредитування. Вимог про відповідальність за порушення грошового зобов`язання, які застосовуються у порядку ст. 625 ЦК України (стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої сум), та стягуються поза межами строку кредитування, а також про сплату неустойки - не заявлено.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і вона користувалася кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущено порушення зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву товариства зобмеженою відповідальністюСпоживчий центрдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр заборгованість за кредитним договором №12.06.2024-100002637 від 12.06.2024 у загальному розмірі 13680 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: К.В. Чуб