Рішення № 129692185, 21.08.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/850/25

21 серпня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. за участі заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Левкун Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, заінтересована особа: Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, раптово помер її дід по маминій лінії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Похоронами в основному займалася її мама - ОСОБА_3 та вона. Оскільки в той час факт смерті діда вони не зареєстрували, то тепер не може отримати свідоцтво про смерть.

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали свої вимоги з викладених підстав та заявниця пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 раптово помер її дід по маминій лінії ОСОБА_2 . Дід був дуже побожним чоловіком, у свій час прислуговував біля церкви, а тому мама під час обряду похорону намагалася максимально дотримуватися процедури належного церковного поховання. Через клопоти під час похорону, ані вона, ані мама не оформили довідку від лікаря про смерть і не зареєстрували належним чином у відповідних орган факт смерті діда. На той час вважали, що у сільській раді самостійно ведуть облік померлих жителів села, а тому і не надавали цьому питанню особливого значення. Встановлення факту смерті діда необхідне їй для отримання свідоцтва про її смерть, для належного оформлення спадкових прав. За таких обставин просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Богородчанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши пояснення заявниці, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до положень ч.2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи.

Частиною 4 ст. 49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до п.5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №1Об/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі-лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма№ 106-I/o), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є родичкою заявниці, в судовому засіданні пояснив, що знала особисто ОСОБА_2 . Вказала, що була присутня на похороні покійного ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та похований на кладовищі у с. Старуня.

Аналогічні пояснення надала суду свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є рідною сестрою чоловіка заявниці, та повідомила, що також особисто була знайома з дідом заявниці та була присутньою на похороні ОСОБА_2 , однак, точної дати смерті пригадати не може.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених в справі доказів суд вважає, що є всі правові підстави встановити факт, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області.

Встановлення даного факту має юридичне значення для заявниці, оскільки дає їй право на отримання свідоцтва про смерть діда та оформлення спадкових прав.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Старуня Богородчанського (тепер - Івано-Франківського) району Івано-Франківської області.

Повний текст судового рішення складено 21 серпня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: