Рішення № 129688619, 15.08.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1568/25

2/301/897/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2025 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача прокурора Хили І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою Хустської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Довжанської сільскої ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ :

Керівник Хустської окружної прокуратури Сергій Зовдун звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з даним позовом мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року, (справа 301/487/25), встановлено, що 27 січня 2025 року, близько 09:00 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи самовільно, всупереч установленому законом порядку, не здійснивши будь-яких заходів щодо отримання в органу місцевого самоврядування дозвільних документів для вирубування дерев, прибув на земельну ділянку в урочищі «Підгрущин», яка знаходиться в прибережній захисній смузі річки «Боржава» на території Довжанської сільської ради Хустського району, Закарпатської області, що знаходиться за межами населеного пункту села Довге, Хустського району, де використовуючи заздалегідь взяту ним з дому бензопилу марки «ZОМАХ ХМ 5450», не маючи документів, які посвідчують законність порубки, без дозволу Довжанської сільської ради Хустського району, виконкомом якої здійснюється контроль за зеленими насадженнями на вказаних землях, самовільно зрубав три дерева породи «Вільха», розпиляв на колоди та завантажив до кузова вантажного автомобіля марки «ГАЗ 66» д.н.з НОМЕР_1 , чим заподіяв Довжанській сільській раді матеріальну шкоду на суму 61 606,12 гривень, після чого 30.01.2025 намагався перевезти незаконно зрубану деревину в м. Виноградів, однак був зупинений нарядом поліції в с.Білки, Хустського району, Закарпатської області.

Із врахування викладеного, ОСОБА_1 судом визнано винними у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та призначено йому покарання у пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Згідно з розрахунком проведеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області від 12.02.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» загальна сума заподіяної ОСОБА_1 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення, шкоди навколишньому природньому середовищу склала 61606 грн. 12коп.

Вказана шкода ОСОБА_1 в добровільному порядку досі не усунута.

13.08.2025 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області надійшли пояснення на позовну заяву, згідно яких сотанній зазначив, що згідно з розрахунком проведеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області від 12.02.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» загальна сума заподіяно ОСОБА_1 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення, шкоди навколишньому природньому середовищу склала 61606 грн. 12 коп. Вказана шкода ОСОБА_1 в добровільному порядку досі не усунута. Позов просив задоволити та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави в особі Довжанської сільської ради, Хустського району р/р UA34899998333139331000007415, ГУК у Закарпатській області/Довжанська ТГ/24062100 код ЄДРПОУ 04350332, 61606 грн. 12 коп. (шістдесят одну тисячу шістсот шість, дванадцять копійок) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев.

Відповідач відзиву на позов у визначений судом строк не подав.

В судовому засіданні представник позивача Хила І.В. позов підтримав та просив суд такий задовольнити в повному обсязі. Представник Довжанської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в судове засідання не з`явився, згідно письмових пояснень позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задовльнити.

Заслухавши представника позивача Хилу І.В., дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з вимогами ст.ст. 105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Своєю чергою відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

З досліджених під час розгляду справи матеріалів судом встановлено, що відповідно до вироку Іршавського районного суду від 03.03.2025 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12024078100000050 від 31.01.2025 (судова справа 301/487/25 номер провадження 1-кп/305/149/25) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 356 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. Вказаний вирок набрав 03.04.2025 року законної сили.

Під час розгляду справи суд встановив, що 27 січня 2025 року, близько 09:00 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи самовільно, всупереч установленому законом порядку, не здійснивши будь-яких заходів щодо отримання в органу місцевого самоврядування дозвільних документів для вирубування дерев, прибув на земельну ділянку в урочищі «Підгрущин», яка знаходиться в прибережній захисній смузі річки «Боржава» на території Довжанської сільської ради Хустського району, Закарпатської області, що знаходиться за межами населеного пункту села Довге, Хустського району, де використовуючи заздалегідь взяту ним з дому бензопилу марки «ZОМАХ ХМ 5450», не маючи документів, які посвідчують законність порубки, без дозволу Довжанської сільської ради Хустського району, виконкомом якої здійснюється контроль за зеленими насадженнями на вказаних землях, самовільно зрубав три дерева породи «Вільха», розпиляв на колоди та завантажив до кузова вантажного автомобіля марки «ГАЗ 66» д.н.з НОМЕР_1 , чим заподіяв Довжанській сільській раді матеріальну шкоду на суму 61 606,12 гривень, після чого 30.01.2025 намагався перевезти незаконно зрубану деревину в м. Виноградів, однак був зупинений нарядом поліції в с.Білки, Хустського району, Закарпатської області.

Вказана шкода на час розгляду кримінального провадження обвинуваченим не була відшкодована, цивільного позову у кримінальному провадженні не було пред`явлено.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Частина 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з розрахунком проведеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області від 12.02.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» загальна сума заподіяно ОСОБА_1 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення, шкоди навколишньому природньому середовищу склала 61606 грн. 12 коп.

Хустською окружною прокуратурою до Довжанської сільської ради скеровано запит №07.54/2-2353вих-25 від 28.04.2025 у якому повідомлено про виявлені збитки за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та поставлено питання перед сільською радою про вжиті заходи щодо відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно відповідей Довжанської сільської ради №02-17/819 від 09.05.2025, сільська рада не зверталась з позовом до ОСОБА_1 щодо відшкодування збитків завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Також, суд встановив, що Хустською окружною прокуратурою 28.04.2025 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області скеровано лист №07.54/2-2352вих-25, у якому повідомлено про виявлені збитків за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та одночасно зроблено запит щодо вжитих заходів з метою відшкодування даної шкоди.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №1056-13 від 09.05.2025 вбачається, що інспекція не зверталась до суду із позовною заявою про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій скарзі заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно із чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного Кодексу України, стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 відсотків та до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів (аналогічна позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України № 5017/2376/2012 від 06.03.2013).

Невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення вказаної шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави. При цьому пунктом 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, регламентовано, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами» Плану рахунків в розрізів територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів на території Довжанської ОТГ, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Довжанської сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що прокурор надав обґрунтовані правові докази вини Відповідача, а останній не надав суду жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, отже позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення лісового законодавства, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

РІШИВ :

Позовну заяву Хустської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Довжанської сільскої ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави в особі Довжанської сільської ради, Хустського району р/р UА34899998333139331000007415, ГУК у Закарпатській області/Довжанська ТГ/24062100 код ЄДРПОУ 04350332, 61606 грн. 12 коп. (шістдесят одну тисячу шістсот шість, дванадцять копійок) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.08. 2025

Суддя: І.А. Даруда