Рішення № 129687829, 20.08.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2025 р. Справа № 924/344/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Гусько О.В., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", м. Київ

до відповідачів:

товариства з обмеженою відповідальністю "Роад Теам", м. Хмельницький

товариства з обмеженою відповідальністю "Віар Україна", м. Хмельницький

товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Монтаж", м. Хмельницький

фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Володимировича, м. Хмельницький

про стягнення 537 989,49 грн.,

представники сторін: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів 537 989,49 грн. заборгованості, з яких 275 048,93 грн. прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 35 884,01 грн. пеня; 8 866,95 грн. 24% річних, 7 589,60 грн. інфляційні витрати; 93 600,00 грн. штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 117 000,00 грн. неустойка за неповернення об`єкта лізингу.

Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ "Роад Теам" своїх зобов`язань згідно договору фінансового лізингу №220630-1/ФЛ-Ю-А від 30.06.2022 року, та також невиконанням відповідачами 2, 3 та 4 умов договорів поруки №230208-4/П, №230208-3/п від 08.02.2023 року, №230208-2/П від 08.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 року відкрито провадження у справі №924/344/25, призначено підготовче засідання на 06 травня 2025 року. Ухвалою суду від 06.05.2025 року відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 року. Ухвалою суду від 20.05.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/344/25 на 30 днів, продовжено відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов до 07 червня 2025 року, відкладено підготовче засідання на 10 червня 2025 року. Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкладено підготовче засідання на 25.06.2025 року. Ухвалами суду від 25.06.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про призначення почеркознавчої експертизи та відкладено підготовче засідання на 04.07.2025 року. Ухвалою суду від 04.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2025 року. Ухвалою суду від 01.08.2025 року у зв`язку із клопотанням представника ТОВ "ВІАР Україна" адвоката Костенка К.В. відкладено судове засідання на 20.08.2025 року.

Повноважний представник позивача в судове засідання 20.08.2025 року не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. У клопотанні від 20.08.2025 р. просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі не скористались правом участі своїх представників під час розгляду спору, відзиву на позов не надали. Ухвали суду у даній справі надсилались на зареєстроване місцезнаходження відповідачів 1, 3 та 4, та повернуті до суду по причині відсутності адресатів. Інформації про іншу адресу відповідачів 1, 3 та 4 у суду немає.

Суд враховує, що за положеннями частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв`язку, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі 1, 3 та 4 належним чином повідомлені про розгляд даної справи. Окрім того, обставина обізнаності відповідача 4 про судовий розгляд справи підтверджується також листом ФОП Олійника В.В. від 05.05.2025 року з проханням відкласти розгляд справи (том 1, арк. 94).

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута без відзивів відповідачів 1, 3 та 4.

Відповідач 2 також належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет представника ТОВ «Віар Україна» адвоката Костенка К.В.

У відзиві на позов ТОВ "Віар Україна" зазначає, що директор товариства не підписував договір поруки №230208-4/11 від 08.02.2023 року, тому вважає такий договір нікчемним.

Позивач у відповіді на відзив відповідача 2 не погоджується з запереченнями ТОВ "Віар Україна" та зауважує, що при укладенні договору поруки позивачем від відповідача 2 вимагалось надання пакету документів на підтвердження ведення ним господарської діяльності, фінансової спроможності потенційним поручителем забезпечити виконання умов договору та підтвердження особи та повноважень підписанта ТОВ "Віар Україна" директора В. Шевчука, що було надано. Звертає увагу, що підпис директора Шевчука В.О. на першій сторінці паспорту є ідентичним підпису на договорі поруки.

20.08.2025 року до суду надійшло клопотання за підписом адвоката Костенка К.В., у якому останній повідомляє, що ним отримано 20.08.2025 року повідомлення від директора ТОВ "Віар Україна" Шевчука В.О. про припинення правовідносин за договором про надання правничої допомоги у справі №924/344/25, тому за правилами адвокатської етики та змісту самого договору адвокат Костенко К.В. не має права на представництво інтересів ТОВ "Віар Україна". З викладеного просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Судом з приводу даного клопотання враховується, що правом заявляти відповідні клопотання наділені учасники справи та їхні представники. Натомість, за змістом клопотання від 20.08.2025 року, адвокат Костенко К.В. на час подання такого клопотання вже не є представником ТОВ "Віар Україна", про що він безпосередньо стверджує. Відтак, адвокат Костенко К.В. не наділений процесуальними правами представника сторони, в тому числі, клопотати про відкладення розгляду справи. При цьому, жодних клопотань від ТОВ "Віар Україна" за підписом повноважного представника до суду не надходило. Судом також враховуються строки розгляду справи та та обставина, що судове засідання від 01.08.2025 року вже відклалось судом за клопотанням тоді ще представника відповідача адвоката Костенка К.В.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

30.06.2022 року між товариством з обмежено відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (далі - Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП-Монтаж» (далі Відповідач 1, Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №220630-1/ФЛ-Ю-А (далі - договір).

Об`єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Touareg. Загальна вартість предмету лізингу з ПДВ становить 2 340 000,00 грн. (п. 4 договору лізингу).

Строк лізингу 36 місяців (п. 5.1 договору лізингу).

У п. 8 договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку №1 «Графік сплати лізингових платежів».

Підписуючи даний договір фінансового лізингу, лізингоодержувач приєднався до Загальних умов до договору фінансового лізингу з додатками, що є його Публічною частиною, розміщеною на сайті Лізингодавця та вступили в дію з 08.02.2022 року (п. 9. Договору).

У додатках до договору його сторонами погоджено специфікацію із визначеними технічними характеристиками автомобіля та графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п.1.1. Загальних умов до договору фінансового лізингу, в редакції станом на 08.02.2022 року, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього Договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Пунктом 1.2 загальних умов договору передбачено, що строк користування Лізингоодержувачем Об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» та починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Остаточна загальна вартість предмета лізингу - вартість предмета лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості предмета лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5 загальних умов договору).

Згідно з п. 2.1.7 загальних умов договору, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається Сторонами в наступному порядку:

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку, становить менше, ніж 20% від загальної вартості об`єкта лізингу, то числом сплати лізингового платежу першого періоду є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (Наприклад: дата підписання Сторонами Акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року. Наступні чергової лізингові платежі кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу.

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку, становить більше, ніж 20% від загальної вартості об`єкта лізингу Відповідно до пункту 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з пунктом 2.4 загальних умов договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Пунктом 2.7 Загальних умов договорів лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 5.2.1 загальних умов договору лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору. В разі настання з предметом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до договору.

У відповідності до пункту 6.6. загальних умов договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 загальних умов договору, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесят) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю.

Пунктом 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до пункту 7.1.2. Загальних умов договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: 1) неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню Об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або 2) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Пунктом 2.1.5 загальних умов договору визначено, що остаточна загальної вартості предмету лізингу - вартість об`єкту лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому лізингодавцем.

Згідно з п.7.1.3. Загальних умов Договору за порушення положень Додатку «Страхування» до Договору, пунктів 2.17., 2.20., 2.21., 4.1.1., 4.1.5., 4.1.6., 4.3., 4.4., 5.2., 5.5. (в т.ч. 5.5.1) Загальних умов, сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності Сторін визначається як 1 відсоток від розміру Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу.

08.07.2022 року по акту прийому-передачі об`єкта лізингу в користування за договором 220630-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 30.06.2022 року ТОВ "Бест Лізинг" передано, а ТОВ "Топ-Монтаж" прийнято об`єкт лізингу: новий загально легковий універсал Volkswagen моделі Touareg, 2022 року випуску. Вартість об`єкта лізингу на момент передачі становить 2340000,00 грн.

08.02.2023 року між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитором), ТОВ «Топ-Монтаж» (первісний боржник) та ТОВ «Роад Теам» (новий боржник) укладено договір №230208-6/І про передання прав та обов`язків, відповідно до п.1. якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, що витікає з умов договору №220630-І/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 30.06.2022 року, а новий боржник приймає на себе зазначені борги первісного боржника.

Окрім винагороди лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт новий боржник зобов`язаний сплатити додатково винагороду лізингодавцю в розмірі 35400,00 грн. до 13.02.20-23 року.

Пунктом 3 вищезазначеного договору кредитор надав згоду на переведення боргів, зазначених у п. 1 цього договору.

Відповідно до п.4 договору про передання прав та обов`язків, з моменту підписання сторонами цього договору, до нового боржника переходять в повному обсязі усі права та обов`язки лізингоодержувача за договором фінансового лізингу.

13.02.2023 року між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитором), ТОВ «Топ-Монтаж» (первісний боржник) та ТОВ «Роад Теам» (новий боржник) укладено акт прийому-передачі майна за договором про передання прав та обов`язків №230208-6/І від 08.02.2023 року, згідно якого первісний боржник передав, а новий боржник прийняв об`єкт лізингу з відповідною документацією.

08.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Роад Теам" (боржник за договором) та Фізичною особою-підприємцем Олійником Віктором Володимировичем (поручитель за договором, відповідач-4 у справі) укладено договір поруки № 230208-2/П (далі - договір поруки-1).

Тоді ж між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Роад Теам» (боржник за договором) та ТОВ «Віар Україна» (поручитель за договором, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки № 230208-4/П (далі - договір поруки-2).

Також 08.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Роад Теам» (боржник за договором) та ТОВ «Топ-Монтаж» (поручитель за договором, відповідач-3 у справі) укладено договір поруки № 230208-3/П (далі - договір поруки-3).

Відповідно до пункту 2 договорів поруки поручителі зобов`язуються солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за Контрактом в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені Контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 3 договорів поруки при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цими договорами, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

У відповідності до пунктів 4 договорів поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч. але цим не обмежуючись, якщо поручитель змінив адресу зазначену в договорі та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору (в т.ч але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем обов`язку за цим договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).

Поручитель за цим договором буде залишатися зобов`язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобов`язань боржника за контрактом в повному обсязі (пункт 5 договорів поруки).

Пунктом 8 договорів поруки сторони досягли згоди про те, що порука за договором припиняється не раніше ніж через 7 (сім) років з моменту укладення сторонами і договору поруки, а в разі, якщо строк лізингу за контрактом перевищує 4 (чотири) роки - порука припиняється по закінчені строку лізингу за контрактом, збільшеному на 4 (чотири) роки.

Відповідно до пункту 21 договорів поруки сторони погодили, що в разі несвоєчасної сплати поручителем грошових коштів за цим договором, поручитель, на вимогу кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від простроченої грошової суми за кожен день прострочки. Окрім того, поручитель несе відповідальність за прострочку виконання своїх обов`язків за договором відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен день та/або за весь час прострочення, а також сплачує на підставі статті 625 Цивільного кодексу України проценти річних від простроченої суми. При цьому сторони погодили, що поручитель сплачує 10 (десять) процентів річних - якщо прострочення не перевищує 30 днів; 20 (двадцять) процентів річних - якщо прострочення триває від 31 дня, але не перевищує 60 днів; 30 (тридцять) процентів річних - якщо прострочення триває від 61 дня, але не перевищує 90 днів; 50 (п`ятдесят) процентів річних - якщо прострочення поручителя перевищує 90 днів. Момент виконання поручителем обов`язку за даним договором є момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора.

За змістом п. 22 договорів поруки сторони дійшли згоди, що до всіх без виключення умов цього договору застосовується позовна давність у сім років.

Договори поруки підписані всіма сторонами договорів та скріплені їхніми печатками.

Позивач звернувся до відповідача 1 із вимогою №35 від 08.01.2025 року щодо сплати 70200,00 грн. штрафу за не інформування позивача про стан та адресу базування об`єкта лізингу та також із вимогою №34 від 08.01.2025 року про повернення предмета лізингу до 17.01.2025 року у зв`язку з розірванням договору лізингу по причині несплати лізингових платежів.

27.01.2025 року ТОВ «Бест Лізинг» прийнято, а ТОВ «Роад Теам» передано, у зв`язку з розірванням з вини лізингоодержувача договору №220630-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 30.06.2022 року, автомобіль Volkswagen Touareg, 2022 року випуску, по акту прийому-передачі об`єкта лізингу.

ТОВ «Бест Лізинг» звернулося до відповідачів з вимогою від 04.03.2025 року про усунення порушення, у якій просить останніх сплатити заборгованість за договором лізингу в розмірі 444389,49 грн. Вимоги надіслано 04.03.2025 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачами вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За положеннями ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що 30.06.2022 року між ТОВ "Бест Лізинг" та ТОВ "Топ-Монтаж" укладено договір №220630-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання з передачі відповідачу 3 в користування об`єкт лізингу - новий загально легковий універсал Volkswagen моделі Touareg, 2022 року випуску, вартістю 2340000,00 грн. Відповідач 3, в свою чергу, зобов`язався сплачувати лізингові та інші передбачені договором платежі.

В подальшому, за договором №230208-6/І від 08.02.2023 року всі права лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №220630-І/ФЛ-Ю-А від 30.06.2022 року передано ТОВ "Роад Теам".

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Стаття 806 ЦК України унормовує, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв`язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» до обов`язків лізингоодержувача відносить, зокрема, зобов`язаний: своєчасну сплату передбачених договором фінансового лізингу лізингових та інших платежів; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках достроково повернути об`єкт фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

У п. 2.1.7 загальних умов договору погоджено, що число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається Сторонами в наступному порядку (якщо авансовий платіж, визначений у графіку, дорівнює або становить більше, ніж 20% від загальної вартості автомобіля): числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу).

08 липня 2022 року позивачем та відповідачем 3 складено та підписано Акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором, відповідно до якого лізингодавець передав предмет лізингу, а саме: новий загально легковий універсал Volkswagen моделі Touareg, 2022 року випуску, вартістю 2340000,00 грн.

Таким чином, лізингові платежі підлягали сплаті 28 числа кожного місяця в розмірі, визначеному у графіку сплати лізингових платежів.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язань зі сплати лізингових платежів є таким, що настав.

Натомість, доказів сплати ТОВ "Роад Теам" лізингового платежу за жовтень 2024 року в розмірі 87825,55 грн., листопаді та грудні 2024 року в повному розмірі матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

З вказаного суд доходить висновку, що сума лізингових платежів за жовтень 2024 року в розмірі 87825,55 грн. ( з ПДВ), за листопад 2024 року в розмірі 93611,69 грн. (з ПДВ) та за грудень 2024 року в розмірі 93611,69 грн. (з ПДВ) підлягає стягненню в судовому порядку, та відповідна позовна вимога - задоволенню.

Позивачем також нараховано пеню, 24% річних та втрати від інфляції на прострочену заборгованість зі сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно з статями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Судом здійснено перерахунок пені, наданий позивачем, у ІПС "Законодавство" та встановлено, що пеня за зобов`язаннями жовтня 2024 року по 16.01.2025 року становить 5078,01 грн., за зобов`язаннями листопада 2024 року по 16.01.2025 року - 3351,05 грн. та за зобов`язаннями грудня 2025 року по 16.01.2025 року - 1384,18 грн. На загальну суму 9813,24 грн. Таким чином, в стягненні 26070,77 грн. пені слід відмовити.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 2.9 загальних умов договору у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 (Двадцять чотири) проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Таким чином, умовами договору сторони визначити проценти річних в розмірі 24%.

При перерахунку втрат від інфляції судом враховується позиція Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, згідно якої сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Судом здійснено перерахування втрат від інфляції в ІПС "Законодавство" та встановлено, що за зобов`язаннями листопада 2024 року втрати від інфляції склали 2449,63 грн., при цьому підрахунки за зобов`язаннями жовтня 2024 року та грудня 2024 року позивачем вчинені вірно. Відтак, до стягнення підлягає 7569,60 грн. втрат від інфляції. В стягненні 3 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Позивач також просить суд стягнути штраф за невиконання обов`язку з інформування про стан та місцезнаходження майна.

Згідно з п. 5.2.1. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.

Проте, жодного доказу здійснення ТОВ "Роад Теам" такого інформування суду не надано.

За положеннями п.7.1.3. Загальних умов Договору Лізингоодержувач за порушення п.5.2. Загальних умов Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю сплачує у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору.

В свою чергу, пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору визначено, що Остаточна загальної вартості Предмету лізингу - вартість Предмету лізингу, вказана в Акті або в останньому по даті акті коригування вартості Предмету лізингу, направленому Лізингодавцем.

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 08.07.2022 року вартість об`єкта лізингу становить 2340000,00 грн.

Позивачем здійснено нарахування штрафу за чотири квартали 2024 року з розрахунку: 2340000,00 грн. х 1% х 4 = 93600,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 93600,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем 1 грошових зобов`язань за договором лізингу, позивачем надіслано ТОВ "Роад Теам" 08.01.2025 року повідомлення №34 від 08.01.2025 року із повідомленням про розірвання договору та вимогою повернути об`єкт лізингу до 17.01.2025 року.

У відповідності до пункту 6.6. загальних умов договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 загальних умов договору, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесят) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю.

Так, відповідно норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно частини 4 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов`язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 7.1.2. Загальних умов договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: 1) неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню Об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або 2) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Згідно акту прийому-передачі об`єкта лізингу за договором 220630-1/ФЛ-Ю-А, об`єкт лізингу повернуто 27.01.2025 року.

Таким чином, позивачем проведено нарахування 234 000,00 грн. неустойки за неповернення об`єкта лізингу в період з 17.01.2025 року по 26.01.2025 року.

Водночас суд враховує, що в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, лізингоодержувач зобов`язаний був повернути об`єкт лізингу до 17.01.2025 року включно, з чого прострочення зобов`язання виникло з 18.01.2025 року та до 26.01.2025 року склало 9 днів. Відтак розмір неустойки становить 210 600,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення лише частину неустойки в розмірі 117 000,00 грн., відповідна сума підлягає стягненню, а вимога про стягнення неустойки - задоволенню в повному обсязі.

З метою забезпечення виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за Договором лізингу, 08 лютого 2023 року між ТОВ "Бест Лізинг", ФОП Олійником Віктором Володимировичем, ТОВ "Віар Україна" та ТОВ "Топ-Монтаж" укладено Договори поруки №230208-2/П, №230208-4/П та 230308-3/П, за умовами яких поручителі зобов`язались солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань, зокрема за Договором лізингу.

Зокрема, за Договорами поручителі зобов`язались солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу в повному обсязі, а саме:

- сплату кредитору платежів у встановлені Договором лізингу строки. Розмір платежів відповідно до умов Договору лізингу;

- сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень Договору лізингу та/або чинного законодавства України (п. 2 Договору поруки).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, враховуючи встановлене вище неналежне виконання ТОВ "Роад Теам" своїх зобов`язань за договором лізингу, оскільки відповідачі 2, 3 та 4 є поручителями перед позивачем за виконання зобов`язань відповідача 1 за договором фінансового лізингу від 30.06.2022 року, суд дійшов висновку, що ТОВ "Топ-Монтаж", ТОВ "Віар Україна" та ФОП Олійник Віктор Володимирович зобов`язані солідарно відповідати перед позивачем за неналежне виконання умов договору лізингу, тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

З приводу заперечень відповідача 2 в частині того, що ним не підписувався договір поруки, суд зазначає про необґрунтованість вказаного доводу, позаяк відповідач 2 лише після відкриття провадження у даній справі, за відсутності належних доказів відповідного реагування (звернення до суду, до правоохоронних органів, повідомлення позивача про вчинення підробки документу тощо, що могло б викликати у суду сумніви у справжності підпису на договорі) заперечує факт підписання договору поруки. Окрім того, суд враховує наявність у ТОВ "Бест Лізинг" копій засвідчених директором ТОВ "Віар Україна" документів, які необхідні для укладення договору поруки, зокрема, картки платника податків ОСОБА_1 , 1-5 та 12-13 сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 , довідку про установчі документи ТОВ "Віар Україна", згоду на збір та обробку персональних даних, рішення єдиного учасника ТОВ "Віар Україна" ОСОБА_1 від 06.06.2023 року про укладення договору поруки з ТОВ "Бест Лізинг" з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Роад Теам", які підписані директором відповідача 2 та скріплені печаткою ТОВ "Віар Україна". При цьому, жодних сумнівів у правомірності набуття ТОВ "Бест Лізинг" зазначених вище документів, які безпосередньо стосуються як ТОВ "Віар Україна", та також є особистими документами директора ТОВ "Віар Україна" ОСОБА_1 , суду не наведено та доказів не надано (звернень щодо втрати, викрадення документів тощо).

З всього вищевикладеного, позов у справі №924/344/25 підлягає частковому задоволенню та з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути 275 048,93 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 9813,24 грн. пені, 8 850, 7 грн. 24% річних, 7 586,60 грн. інфляційних втрат, 93 600,00 грн. штрафу, 117 000,00 грн. неустойки. В стягненні 16,25 грн. 24% річних, 3,00 грн. втрат від інфляції та 26070,77 грн. пені суд відмовляє.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роад Теам» (29015, м. Хмельницький, пр-т Миру, буд.102/2, офіс 1Б, код ЄДРПОУ: 44895489), Товариства з обмеженою відповідальністю «Віар Україна» (29025, м. Хмельницький, вул. Вокзальна, буд. 56, кв. 81, код ЄДРПОУ: 44680421), Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-монтаж» (29009, м. Хмельницький, вул. Яремчука Назарія, буд. 29, код ЄДРПОУ: 38715105) та Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ: 33880354) 275 048,93 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч сорок вісім грн. 93 коп.) заборгованості за лізинговими платежами, 9813,24 грн. (дев`ять тисяч вісімсот тринадцять грн. 24 коп.) пені, 8 850, 7 грн. (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят грн. 70 коп.) 24% річних, 7 586,60 грн. (сім тисяч п`ятсот вісімдесят шість грн. 60 коп.) інфляційних втрат, 93 600,00 грн. (дев`яносто три тисячі шістсот грн. 00 коп.) штрафу, 117 000,00 грн. (сто сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) неустойки.

В стягненні 16,25 грн. 24% річних, 3,00 грн. втрат від інфляції та 26070,77 грн. пені відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роад Теам» (29015, м. Хмельницький, пр-т Миру, буд.102/2, офіс 1Б, код ЄДРПОУ: 44895489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ: 33880354) 1535,70 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віар Україна» (29025, м. Хмельницький, вул. Вокзальна, буд. 56, кв. 81, код ЄДРПОУ: 44680421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ: 33880354) 1535,70 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-монтаж» (29009, м. Хмельницький, вул. Яремчука Назарія, буд. 29, код ЄДРПОУ: 38715105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ: 33880354) 1535,70 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ: 33880354) 1535,70 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.08.2025 року

СуддяМ.В. Музика