Рішення № 129687495, 13.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2025Справа № 910/5149/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Глиняній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/5149/25

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4; код ЄДРПОУ 20812013)

до Приватного підприємства «ТОВАРНА БАЗА» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 42649023)

про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн та пені у розмірі 68 000,00 грн,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2.,

від відповідача - не з`явився,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВАРНА БАЗА» про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 № 63/25-р/к (далі - рішення) визнано, що визнано, що Відповідач вчинив порушення законодавство про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; на Відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.05.2020 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи - Україна, 01011, місто Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 13

Рішення з повідомленням Відділення від 07.04.2020 № 63-02/1491 надіслані Відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 7900061321469, реєстром згрупованих поштових відправлень № 159 від 07.04.2020 та списком згрупованих поштових відправлень № 6871. Дане поштове відправлення вручене Відповідачу 23.04.2020.

У позовній заяві Позивач зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем: сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 24.06.2020; двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 24.06.2020.

Відповідач, протягом вищенаведених строків: не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням); не оскаржив рішення до господарського суду, тому, рішення є чинним і обов`язковим до виконання Відповідачем.

Відповідно до норми Закону України «Про захист економічної конкуренції», Відділенням здійснено обґрунтований розрахунок суми, що стягується з Відповідача, а саме штраф у розмірі 68 000 грн., пеня у розмірі 68 000 грн.

Станом на день подання позовної заяви про стягнення штрафу та пені Відділення не отримувало від Відповідача документа, що підтверджує сплату штрафу, що накладений згідно з рішенням.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

До Господарського суду міста Києва звернулося Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВАРНА БАЗА» про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2025.

07.05.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій представник позивача, просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.05.25 о 14:30 год. по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача Марченко Христини Андріївни у розгляді справи № 910/5149/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 учасників справи повідомлено, що у зв`язку з неявкою позивача (представника) та відповідача (представника) судове засідання перенесено на 25.06.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 учасників справи повідомлено, що судове засідання призначене на 25.06.2025 не відбудеться, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.07.2025.

04.07.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій представник позивача, просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 23.07.25 о 12:45 год. по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити. Забезпечено участь представника позивача ОСОБА_2 у розгляді справи № 910/5149/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 .

23.07.2025 у судове засідання з`явилась представник позивача.

Відповідач (представник) у судове засідання 23.07.2025 не з`явився. Ухвала суду від 24.06.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13. Згідно трекінгу відправлення (0610265174810) станом на 23.07.2025 14:10 конверт з ухвалою суду від 24.06.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання, з поміткою: одержувач відсутній за вказаною адресою. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 23.07.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 13.08.25.

У судове засідання 13.08.2025 з`явився представник позивача.

13.08.2025 у судове засідання не з`явився представник відповідача. Ухвала суду від 23.07.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13. Конверт з ухвалою суду від 24.07.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання, з відміткою: одержувач відсутній за вказаною адресою. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 13.08.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, дані щодо Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОВАРНА БАЗА» про перебування юридичної особи у процесі припинення або у процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні.

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про закінчення терміну зберігання, з відміткою про відсутність одержувача за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 910/8132/23, від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/5149/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

13.08.2025 у судове засідання з`явився представник позивача.

13.08.2025 у судове засідання не з`явився представник відповідача. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав.

13.08.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

13.08.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення): дії Підприємства «Захід Інвест Торг» (50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Волоссвича, буд. 39; ідентифікаційний код 41543151), фізичної особи-підприємця Павлишин П.Я. (80465, Львівська обл., Кам?янка-Бузький район, село Цеперів; РНОКПП НОМЕР_3 ), ПП «Товарна База» (81131, Львівська обл., Пустомитівський район, село Солонка, вул. Наварійська, буд. 3, кв. 7; ідентифікаційний код 42649023) щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю: «Курятина», ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-22-000277-b порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

За порушення вказане у пункті 1 накладено на ПП «Захід Інвест Торг» штраф у розмірі 68 000 грн.

За порушення вказане у пункті 1 накладено на ФОП Павлишин Петра Ярославовича штраф у розмірі 9 600 грн.

За порушення вказане у пункті 1 накладено на ПП «Товарна База» штраф у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Так, супровідним листом від 07.04.2020 №63-02/1491 Позивачем було направлено на адресу Відповідача копію рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/24-р/к про порушення Приватним підприємством «Товарна База» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №63/2-01-55-2019.

Дане поштове відправлення Відповідачем було отримано 23.04.2020, що підтверджується роздруківкою трекінгу Укрпошта, яка долучена до матеріалів позовної заяви.

Вказане рішення Відповідачем не оскаржено в судовому порядку.

Відтак, спір у справі виник у зв`язку з несплатою Відповідачем суми штрафу у розмірі 68 000 грн 00 коп., внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з Відповідача пеню у розмірі 68 000 грн 00 коп.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.04.2025 відповідача ПП «Товарна база», супровідного листа від 07.04.2020 №63-02/1491 про направлення на адресу Відповідача копію рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63-25-р/к про порушення ПП «Товарна база» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу з підтвердженням відправки на адресу Відповідача, Рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Також під час розгляду справи судом з`ясовувалося у представника позивача, чи не було сплачено відповідачем штраф та пеню та чи не оскаржувалося рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/9-р/к у справі №63/1-01-82/2019 у судовому порядку.

Представником позивача повідомлено, що станом на час розгляду справи, штраф та пеня відповідачем не сплачені. Докази оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к у справі №63/1-01-55/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» відсутні.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цимЗаконом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що копію рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/5-р/к у справі №63/2-01-55/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було направлено поштовим відправленням №7900061321469, яке 23.04.2020 вручено особисто згідно роздруківки трекінгу Укрпошта, яка долучена до матеріалів позовної заяви.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 24.06.2020.

Згідно до ч. 2, 3ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення, а документи, що підтверджують оплату штрафу, протягом п`яти днів з дня оплати штрафу мали бути надіслані до територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

З матеріалів справи вбачається, що, у встановлений ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк зазначеного Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к у справі №63/2-01-55/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» не було оскаржено Приватним підприємством «Товарна База» до господарського суду.

Відсутність оскарження відповідачем рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к у справі №63/1-01-55/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» також підтверджується даними сайту Судова влада України.

Відтак, вищевказане рішення є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов`язковим до виконання.

Матеріалами справи встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім в добровільному порядку не сплачено. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вказане та враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2020 №63/25-р/к у справі №63/1-01-55/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» та сплив строку - на таке оскарження, а також нездійснення відповідачем оплати штрафу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000 грн 00 коп. зарахувавши зазначену суму до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем строків сплати штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 68 000 грн 00 коп. пені нарахованої за період з 25.06.2020 - 30.08.2020 на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 914/3599/23.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 68 000 грн 00 коп. Розмір пені за один день складає 1 020 грн 00 коп. (68 000 грн 00 коп х 1,5 %= 1 020 грн 00 коп).

За період з 25.06.2020 по 30.08.2020 прострочено 67 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 68 340 грн 00 коп (1 020 грн 00 коп х 67 = 68 340 грн 00 коп.).

Тож, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") становить 68 000 грн 00 коп., оскільки сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 68 000 грн 00 коп.

Відповідно до розрахунку пені, який міститься в матеріалах справи, зазначена сума пені перевірена, остання відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи, є вірним, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 000 грн 00 коп. пені.

Частиною 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Приписами ч. 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За таких обставин, враховуючи, що станом на день вирішення спору в суді штраф відповідачем не сплачений, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сукупному розмірі 68 000 грн 00 коп. та 68 000 грн 00 коп. пені є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Накладений на Товариство штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону № 2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Вказана правова позиція висловлена в постановах КГС ВС від 17.12.2019 у справі № 910/1548/19, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).

Також необхідно враховувати, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі 915/304/18).

Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства «ТОВАРНА БАЗА» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОВАРНА БАЗА» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 42649023) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ТОВАРНА БАЗА» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 42649023) пеню у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ТОВАРНА БАЗА» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 42649023) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4; ідентифікаційний код 20812013) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2025.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА