Рішення № 129680968, 20.08.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4387/25

Провадження №2/751/1424/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 79349438 у розмірі 20688 гривень та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, 22 червня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79349438 у вигляді електронного документа, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти шляхом перерахування на його банківський картковий рахунок та зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, а також сплатити проценти від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 36 від 28 жовтня

2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 20 688 гривень.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення наявної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Із моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином,

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 79349438 у розмірі 20 688 гривень, з яких: 6 000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 700 гривень сума заборгованості за відсотками, 11 988 гривень сума заборгованості за пенею.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 13 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача (а.с. 4).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, відзив на позовну заяву не подавала.

На підставі статей 280, 281 ЦПК Українисудом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22 червня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики

№ 79349438, згідно якого позичальник отримала суму позики у розмірі 6 000 гривень, строком на 30 днів. Фіксована базова процентна ставка за день користування кредитом становить 1,50 %. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 52157 (а.с. 5-7)

Згідно з п. 1 Договору позики позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики») для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики або достроково та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Згідно із п. 4. Договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором.

Згідно з п.п. 5.1 п. 5 Договору позики підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена

ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.7ЗУ «Профінансові послугита фінансовікомпанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Договір факторингу

№ 14/06/21, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 9-11).

28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до якої сторони погодили внести зміни до п. 1.3 Договору та викласти його в новій редакції: «1.3 Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства». Решта положень Договору залишаються без змін та діють в частині, що не суперечить даній Додатковій угоді

(а.с. 12).

13 червня 2022 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Додаткову угоду № 7 до договору факторингу №14/06/21, де п. 9.1 викладено в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а.с.13).

28жовтня 2024року ТОВ«1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»та ТОВ«ФК «ЄАПБ»уклали додатковуугоду №42до Договоруфакторингу №14/06/21, відповідно до якої сторони встановили загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників

№ 36 (а.с.14).

Відповідно до Витягу із Реєстру боржників № 36 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 79349438 у сумі 20 688 гривень (а.с. 16).

Згідно із розрахунком заборгованості за Договором позики № 79349438 від 22 червня 2024 року за період з 28 жовтня 2024 року по 31 березня

2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20 688 гривень, з яких 6 000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 700 гривень сума заборгованості за відсотками, 11 988 гривень сума заборгованості за пенею (а.с. 17).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до вимог статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо пролонгації позичальником договору та відсутній детальний розрахунок заборгованості за вказаним договором.

Крім того, вирішуючи питання про розмір заборгованості за відсотками за договором позики № 79349438 від 22 червня 2024 року суд враховує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст.12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Статтею 8Закону України«Про споживчекредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон Українивід 22листопада 2023року №3498-ХІ«Про внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоудосконалення державногорегулювання ринківфінансових послуг» набрав чинності 24 грудня

2023 року.

Згідно з ч. 5 ст.94Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих таПерехідних положеньЗакону «Проспоживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу Іцього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Так, умовами договору позики № 79349438 передбачено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 000 гривень строком на 30 днів. Дата надання кредиту 22 червня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 21 липня 2024 року. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2 Договору.

Тобто, умовами договору передбачено, що кредит укладено загальним строком дії на 30 днів, період з 22 червня 2024 року по 21 липня 2024 року.

Особливості нарахування процентів передбачені пунктами 2.2, 2.3 Договору позики.

Враховуючи, що Договір позики № 79349438 укладено 22 червня

2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,50% є нікчемною в силу положень частини п`ятої ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором позики № 79349438 від 22 червня 2024 року складає 1 800 гривень (6 000 грн х 1% х 30 днів/100).

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Статтею 549ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українивстановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого

2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано пеню за невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором у сумі11 988 гривень у період дії воєнного стану всупереч положенням пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні підстави для її стягнення з відповідача, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України,

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 141 гривні 65 копійок (7800х3028/20688).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 79349438 у розмірі 7 800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»судовий збіру розмірі 1 141 гривні 65 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, п/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк»)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Р.М. Топіха