Ухвала суду № 129679972, 22.08.2025, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6012/25

Номер провадження 2-а/676/151/25

У Х В А Л А

22 серпня 2025 року

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Пилипенко І.О.,розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИЛА:

13.08.2025року позивач ОСОБА_1 звернулася досуду ізпозовною заявоюдо Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якій просила

поновити пропущений строк на оскарження постанови серії 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. та скасувати постанову 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ухвалою суддіКам`янець-Подільськогоміськрайонного судуХмельницької області від 14.08.2025 вказаний адміністративний позов було залишено без руху, оскільки його подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Позивачу для усунення зазначених недоліків наданий десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію зазначеної ухвали позивачу ОСОБА_1 вручено 18.08.2025 року, що підтверджується розпискою про вручення.

З ухвали суду вбачається, що підставою залишення позовної заяви без руху слугувало те, що позивачем не сплачено судовий збір, на зазначено та не надано доказів поважності пропущення строку для звернення до суду щодо оскарженням постанови серії 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року, яка отримана нею 28 червня 2025 року. Також в порушення вимог ст.161 КАС України до позовної заяви не додано копії позовної заяви та документів відповідно до кількості учасників справи.

21.08.2025 року позивачем подано через канцелярію суду заяву про усунення недоліків в які зазначено, що з метою підтвердження пропущення нею 10-денного строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягненняподано копію медичного висновку №1111-ТКНС-№ВР2-РМЕС від 14.07.2025 року (період непрацездатності 14.07.2025 року 18.07.2025 року); а також долучено квитанцію про сплату судового збору від 19.08.2025 року в сумі 605,60 грн.

Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Частиною другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бутиподано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Особливістю перебігу строку, встановленого зазначеною нормою, є те, що він розпочинається з дня ухвалення суб`єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в аспекті цієї справи з дня отримання позивачем оскаржуваної постанови по пошті 28 червня 2015 року про що зазначено нею в позовній заяві.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. §33 рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (заява №45783/05).

ЄСПЛ у справі«PerezdeRadaCavanilles v. Spain»/«Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).

За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20).

Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 зазначив, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Також, слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відтак, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

З матеріалівсправи слідує,що 30травня 2025року щодопозивача булоскладено постановусерії №АВ№10635703про притягненняїї доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.122КУпАП,яка отримананею попошті 28червня 2025року.На підтвердженняпропущення строкудля зверненнядо судупозивачем поданомедичний висновок№1111-ТКНС-№ВР2-РМЕСвід 14.07.2025року зякого слідує,що періодїї непрацездатностістановив з 14.07.2025 року по 18.07.2025 року.

З огляду на викладене судом встановлено, що ОСОБА_1 про оскаржувану постанову стало відомо 28 червня 2025 року з моменту отримання її по пошті, відповідно до медичного висновку період її непрацездатності становив п`ять днів з 14.07.2025 року по 18.07.2025 року.Останнім днем для подання відповідного позову є 09 липня 2025 року, а з вказаним позовом вона звернулася лише 13 серпня 2025 року, тобто, після десятиденного строку з моменту виявлення про порушення своїх прав і її непрацездатність на цей строк ніяким чином не впливала.

Таким чином, позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.

Зважаючи на викладене, позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом.

Окрім того, позивачем не усунуті недоліки ухвали суду від 14 серпня 2025 року в частині виконання вимог ч.1 ст.161 КАС України, зокрема до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Однак позивачем дана вимога суду не виконана.

Враховуючи вищенаведене вважаю, що станом на 22.08.2025 року позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 14.08.2025 року.

Відповідно до ч. 3 ст.169КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За такихобставин,суд вважає,що адміністративнийпозовОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, слід вважати неподаним та повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 160, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України

УХВАЛИЛА :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважати неподаною і повернути позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169КАС України роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.О. Пилипенко