Рішення № 129677357, 12.08.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2025Справа № 554/12809/24 Провадження № 2/554/1161/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судових засідань - Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України, Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м.Полтави із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Держави України, Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування сіоїх вимог вказував, що позивач ОСОБА_1 , особа з інвалідністю 2-ї групи, (надалі-Позивач) з 02.2006 по 03.2007, з 10.2007 по 11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 01.08.2016 продовжив службу в Національній поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області в Полтавській області в Полтавській області від 29.07.2016 № 233 о/с був звільнений з Національної поліції відповідно до п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Так під час проходження служби Позивач неодноразово лікувався та перебував на стаціонарному обстеженні: 20.04.2016-30.04.2016, 31.05.2016-14.06.2016 в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області». Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» № 199-С від 15 липня 2016 Позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Так згідно п. 12 вказаного свідоцтва про хворобу - Діагноз і постанова військоволікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) захворювання так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. В подальшому відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0491851 від 16.08.2016 мені встановлено 2-групу інвалідності у зв`язку з «Захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС». Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005409, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках складає 70 %.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 справа № 554/5683/17 визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України, щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.11.2024 3 допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили. Але станом на 16.11.2024 року постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі 554/5683/17, яка набрала законної сили 30.10.2017 є не виконаною Департаментом державної виконавчої служби відділом примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, що є неприпустимим фактом та суперечить ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чим завдано Позивачу моральної та матеріальної шкоди на суму 1 290 000 (один мільйон двісті дев`яносто тисяч) гривень, що буде предметом розгляду в Європейському суді з прав людини, адже тривалий час порушені права та інтереси, особи з інвалідністю, ігноруючи всі Заяви направлені Позивачем (понад 1 000 скарг, щодо невиконання рішення суду та повної бездіяльності Державних органів України).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.11.2024 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою від26.06.2025року визнанообов`язковоюявку позивача ОСОБА_1 по цивільній справіза позовомОСОБА_1 до Держави України, Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з`явився, направив заяву про розгляд без його участі.

Представник Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, направивши відзив.

Представник Державної казначейської служби в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено наступне.

До Октябрського районного суду м.Полтави із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Держави України, Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № 56466467 з виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави № 554/5683/17 виданого 20.02.2018 про зобов`язання МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Постановою державного виконавця від 24.05.2018 відкрито виконавче провадження з виконання рішення на підставі вищевказаного виконавчого документа. Цією постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. При здійсненні виконавчих дій на адресу Відділу надійшла заява Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2023 № 12/6-1310 згідно якої серед іншого повідомлено, що 04.09.2023 (вх. № 71082) на адресу МВС надійшов лист ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 28.08.2023 № 7108/Рт, яким повідомлено, що ОСОБА_1 як стягувач не надав оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що унеможливлює приведення матеріалів у відповідність до Порядку, затвердженого Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.11.2024 3 Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції"та надіслання їх до МВС України для вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності. Листами від 29.11.2023 № 12/6-1651 та від 12.12.2023 № 12/6-1694 МВС України як боржник повідомив державного виконавця, що з метою виконання судового рішення листом МВС від 06.11.2023 вих. № 85209/49-22646-2023, стягувача - ОСОБА_1 вкотре повідомлено, що матеріали (документи) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги потрібно привести у відповідність до вимог пункту 7 Порядку, а саме надати повний перелік документів, в тому числі оригінал довідки медикосоціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Також наголошено на тому, що неподання ОСОБА_1 необхідних відповідно до вимог Порядку документів: (заяви (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);копію довідки до акта огляду медико- соціальною експертною комісією; копію постанови відповідної військово- лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання; копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осібплатників податків), унеможливлює виконання МВС України постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17. Варто відзначити, що відповідно до резолютивної частини виконавчого документа визначено, що виконання рішення суду повинно відбутись відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Вказаним порядком зокрема пунктом 7 Порядку на працівника якому призначається одноразова грошова допомога покладається обов`язок подачі переліку документів, в тому числі оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Згідно листів МВС України вищевказана довідка стягувачем не подавалась, у зв`язку із чим останній просив вирішити питання щодо завершення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом четвертим частини першої статті 37 Закону. Враховуючи вищевикладені обставини державним виконавцем на адресу стягувача ОСОБА_1 направлено запит від 29.12.2023 № 20.1/56466467/24 про причини неподання останнім вищевказаних документів для виплати допомоги зокрема оригіналу оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Листом від 09.01.2023 року у відповідь на запит державного виконавця стягувачем серед іншого повідомлено, що наданням ним всіх необхідних документів для призначення одноразової грошової допомоги до ГУНП в Полтавській області підтверджено Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2017 року по адміністративній справі № 554/5683/17 та Постановою Октябрського районного суду м, Полтави від 30 березня 2017 року по адміністративній справі № 554/1177/17. Окрім цього зазначено, що у відповідь на адвокатський запит Головне управління Національної поліції в Полтавській області надало лист від 26.06.2023 р. № 29/160 аз, відповідно до якого були надані копії документів на підставі яких був складений Висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. по справі № 554/5683/17, серед яких була копія оригіналу наданої до ГУНП в Полтавській області довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0005409. Що підтверджує, що оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), про яку йде мова у Запиті державного виконавця перебуває у ГУНП в Полтавській області, а Головне управління Національної поліції в Полтавській області, як уже зазначалося, є тим органом куди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 подавалися всі необхідні та достатні документи для призначення одноразової грошової допомоги. Варто відзначити, що згідно додатків долучених до Вашого звернення серед іншого міститься лист від 28.08.2023 року № 7108/15 УМВСУ в Полтавській області за підписом Голови ліквідаційної комісії Бориса Реутова з якого вбачається, що на довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0005409 стягувачу виплачено кошти у сумі 172890,00 грн, поряд з цим доказів про те, що вказана довідка повернута стягувачу ОСОБА_1 не долучено так само як і не надано доказів повної виплати (доплати) суми коштів стягувачу згідно цієї довідки на виконання судового рішення 290 000,00 грн (200-кратний прожитковий мінімум на момент встановлення інвалідності 200 х 1450,00 грн). На адресу відділу від Позивача надійшло звернення від 01.02.2024 № 12/6-110 щодо повернення виконавчого листа на п.4 ч.1 статті 37 Закону та закінчення виконавчого провадження. За результатом звернення 06.03.2024 надано відповідь, де зокрема зазначено що, в діях стягувача ОСОБА_1 не вбачається перешкоджання виконанню судового рішення, а тому підстави для завершення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом четвертим частини першої статті 37 Закону відсутні. Враховуючи той факт, що станом на 17.04.2024 року МВС України як боржником не надано аргументованих пояснень, щодо неможливості звернення до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, з метою тримання документів в тому числі оригіналу довідки МСЕК для призначення (доплати) стягувачу допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.11.2024 5 загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» державним виконавцем на адресу боржника 17.04.2024 року направлено вимогу державного виконавця у десятиденний строк з моменту отримання даної вимоги вжити належних заходів для виконання судового рішення шляхом повного виконання судового рішення в частині доплати невиплаченої стягувачу суми коштів у сумі 117 110,00 грн як різниці коштів між сумою що підлягає виплаті (290 000,00 грн) та виплаченою сумою 172 890,00 грн.

Також слід зазначити, що за результатом розгляду постанови про відновлення виконавчого провадження, Октябрський районний суд м. Полтави листом від 25.05.2021 року № 554/5683/17/41527 помилково надіслав до відділу оригінал виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 № 554/5683/17, що стосувався іншої частини судового рішення в межах вказаної справи, а не тієї частини судового рішення за яким відкрито виконавче провадження, у зв`язку із чим 04.06.2024 на адресу Октябрського районного суду м. Полтави, надіслано листа про надання до відділу належного оригіналу виконавчого документа (виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 по справі № 554/5683/17). У відповідь на вищезазначений лист, Октябрським районним судом м. Полтави листом за № 01-2-10/470/2024 повідомив, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду 20.05.2020 року за вх.№ 22311/20-Вх від відділу надійшов виконавчий лист по справі № 554/5683/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій, однак надати виконавчий лист судом неможливо, оскільки останній не зберігся.

З метою подальшої можливості вчинення виконавчих дій, на адресу Октябрського районного суду м. Полтави 22.08.2024 за вих. № 56466467/20.1/24 направлено заяву (подання) державного виконавця щодо видачі дубліката виконавчого листа від 20.02.2018 по справі 554/5683/17 за яким відкрито виконавче провадження ВП № 56466467. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 заяву державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Після надходження на адресу відділу дубліката виконавчого листа, подальше вчинення виконавчих дій буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішення яке перебуває на виконанні не виконане Боржником в свою чергу державним виконавцем вчиняються дії щодо виконання вказаного рішення.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 554/4569/20, якою частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, мотивована наступним: - суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 помилково не врахував, що у відповідача були відсутні підстави для довільного тлумачення судового рішення, а у разі незрозумілості порядку та способу виконання судового рішення державний виконавець мав звернутись до суду із відповідним поданням, отже, в даному випадку, державним виконавцем неправомірно застосовано положення п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; - постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі 554/5683/17 не містить кількох варіантів тлумачення, а чітко визначає зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. - колегія суддів дійшла висновку, що третя особа - Міністерство внутрішніх справ України при затвердженні висновку про призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 діяли протиправно, постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року по справі 554/5683/17 не виконана у повному обсязі, а тому відповідач при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №554/5683/17 від 20.02.2018, діяв не на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Також слід зазначити, що Другим апеляційним адміністративним судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 ВП №56466467, зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави та зобов`язання відповідача виконати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17. При цьому, жодним судовим рішенням не визнавалися незаконними дії чи бездіяльність державного виконавця, а також не було встановлено неповноту вжитих заходів примусового характеру.

Так, постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі 554/5683/17 є рішенням зобов`язального характеру, яке не може бути виконано без участі боржника. Порядок виконання даної категорії рішень визначено розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 63 зазначеного закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.11.2024 7 відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У даному випадку: - 24.05.2018 державним виконавцем ВПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; - 20.06.2018 на адресу боржника та стягувача направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано впродовж 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги, надати докази на підтвердження виконання рішення суду. - на підставі ст. 63, 75 Закону України про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., яку направлено на адреси сторін виконавчого провадження (докази додаються); - 25.07.2018 повторно направлено вимогу про зобов`язання виконання рішення суду, у зв`язку з тим, що сам факт прийняття висновку про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 , без врахування висновків суду (не затвердження та виплату відповідних виплат) не може вважатись виконанням судового рішення та закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 39 Закону У країни «Про виконавче провадження»; - 07.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. за невиконання рішення суду, яку направлено на адреси сторін виконавчого провадження. - 06.02.2020 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника як санкції майнового характеру, що накладається на боржника у випадку невиконання рішення. Інших заходів примусового характеру у випадку невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, законодавством не передбачено. При цьому, як вже зазначено, жодним судовим рішенням не встановлено факт незаконності дій чи бездіяльності державного виконавця.

Також, рішеннями судів відмовлено у задоволенні позовів Міністерства внутрішніх справ України з приводу оскарження постанов про накладення штрафу та постанови про стягнення виконавчого збору. Виконання судового рішення є обов`язком боржника Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також, відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Звідси висновок про помилковість посилань у позовній заяві на те, що шкода від невиконання судового рішення завдана саме органом державної виконавчої служби: обов`язок виконати судове рішення це обов`язок боржника; натомість завданням державної виконавчої служби є вжиття дій, спрямованих на примусове виконання рішення боржником.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень, у яких державна виконавча служба виступає суб`єктом примусового стягнення коштів за виконавчими документами, а не боржником у грошовому зобов`язанні, та є відповідальною за свої дії чи бездіяльність у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо недобросовісної поведінки позивача Відповідно до пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Справа № 554/8069/18 Октябрського районного суду м. Полтави Так, у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просив стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 290 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000000 грн., посилаючись на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та в Національній поліції України. Був звільнений з Національної поліції через хворобу. В подальшому йому встановлено 2 групу інвалідності. 06.09.2016 він звернувся до ГУНП в Полтавській області із документами на виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із отриманням інвалідності 2 групи, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Оскільки його права порушувалися, він звернувся з позовом до суду. Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати позивачу одноразової допомоги до МВС України. Покладені судом зобов`язання на ГУНП в Полтавській області щодо повторного проведення перевірки та розгляду звернення є невиконаними. Системна бездіяльність ГУНП в Полтавській області спричинила йому психічне страждання, що принизило його гідність, порушила його права, що завдало нелюдського морального болю.

Йому довелося вживати заходів з відновлення його прав шляхом направлення непоодиноких звернень, витрачання свого часу, відстоювання своїх прав у судових засіданнях. Він переніс сильні душевні страждання, стреси та психоемоційні навантаження, що вплинуло на внутрішній моральний стан. У зв`язку із бездіяльністю ГУНП в Полтавській області, що вплинуло на вчасне отримання одноразової грошової допомоги у сумі 290000,00 грн., йому спричинено матеріальних збитків на вказану суму.

Моральні збитки оцінював в 1 000 000,00 грн. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2019 по справі № 554/8069/18 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У мотивувальній частині постанови апеляційного суду, з поміж іншого, зазначено, що факт порушення прав позивача внаслідок несвоєчасного направлення ГУНП в Полтавській області у 2016 році необхідних документів про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності були захищені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017, що, на думку колегії суддів, є достатньою компенсацією стверджуваної моральної шкоди. справа №554/10055/20 Октябрського районного суду м. Полтави У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави суду справа №554/10055/20 з позовом до Держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, третя особа - Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що він тривалий час проходив службу в органах внутрішніх справ України, а згодом у Національній поліції України. Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області ід 29 липня 2016 року № 233 о/с він був звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з хворобою.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.09.2021 у справі 554/10055/20, Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме: «Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано. Позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, третя особа - Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.» Отже позивач скористався своїм правом стягнення моральної шкоди .

Поряд з цим, за змістом частини п`ятої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 по справі № 641/8857/17 зазначено наступне, а саме: « Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року, у цивільній справі № 641/6086/16-ц було частково задоволено позов ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди та стягнуто на його користь 10 000,00 грн моральної шкоди. 50. Отже ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством, яка передбачена частиною третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». 51. Частиною п`ятою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Чинним законодавством і, зокрема, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягненням особи до кримінальної відповідальності». Із вищевикладеного можна прийти до висновку, що за змістом частини п`ятої статті 23 ЦК України чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди і ОСОБА_1 вже реалізував свою право. Справа 554/9927/23 Печерського районного суду міста Києва.

Не зважаючи на викладене у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із вказаним позовом, у якому просить стягнути із Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 290 000, 00 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року позовну заяву направлено на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва 10.06.2024 рішенням Печерського районного суду міста Києва у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту ДВС, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 по справі № 641/8857/17 зазначено наступне, а саме: «49. Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року, у цивільній справі № 641/6086/16-ц було частково задоволено позов ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди та стягнуто на його користь 10 000,00 грн моральної шкоди. Отже ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством, яка передбачена частиною третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Частиною п`ятою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинним законодавством і, зокрема, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягненням особи до кримінальної відповідальності».

Із вищевикладеного можна прийти до висновку, що за змістом частини п`ятої статті 23 ЦК України чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди і ОСОБА_1 вже реалізував свою право. Справа 554/9927/23 Печерського районного суду міста Києва.

Не зважаючи на викладене у жовтні 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із вказаним позовом, у якому просить стягнути із Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 290 000, 00 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року позовну заяву направлено на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва 10.06.2024 рішенням Печерського районного суду міста Києва у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту ДВС, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05.30 години з 24.02.2022, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, котрий діє і на даний час.

При цьому суд констатує, що відшкодування шкоди можливе у випадку, якщо особа доведе чи була їй завдана така шкода, зазначено розмір матеріальної чи моральної шкоди та обґрунтовано її розмір, а також у випадку, якщо вона доведе вину заподіювача шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Керуючись ст.ст. 49, 191, 263 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України, Департаменту державної виконавчої службивідділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент державної виконавчої служби відділ примусового виконання рішень Міністерства юстиції України адреса 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 ЄДРПОУ 00015622 .

Відповідач: Державна казначейська служба України адреса 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 ЄДРПОУ 37567646.

Повний текст рішення складено 21.08.2025 року.

Суддя М.О.Материнко