Рішення № 129673148, 21.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 серпня 2025 року №520/11901/25

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні запису до баз даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спеціальному військовому обліку на період дії контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, протиправними;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів запис (відомості) про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на спеціальному військовому обліку протягом строку дії контракту у зв`язку з перебуванням на добровільній основі в резерві служби цивільного захисту відповідно до статті 107 Кодексу цивільного захисту України;

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до баз даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку та інформування органів Національної поліції України про здійснення відповідного адміністративного затримання та доставлення, протиправними;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів запис (відомості) про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та, у зв`язку з цим, поінформувати органи Національної поліції України про скасування необхідності здійснення адміністративного затримання та доставлення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що позивач з 05.04.2024 зарахований до резерву служби цивільного захисту на посаду, передбачену штатом воєнного часу провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ ДСНС України у м.Києві та вважається таким, що перебуває на спеціальному військовому обліку. З метою уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 16.07.2024 надав всі необхідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак всупереч наданим документам, відповідач вніс запис до Реєстру військовозобов`язаних про порушення останнім позивачем правил військового обліку. На адвокатський запит щодо підстав внесення запису про порушення правил військового обліку, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.04.2025 №13/264 повідомлено, що у зв`язку з не прибуттям за повісткою про уточнення даних 11.01.2025 року, направлено звернення до Національної поліції на порушника військового обліку ОСОБА_1 щодо розшуку, складання протоколу і притягнення до адміністративної відповідальності. Вважаючи такі дії відповідача безпідставними і незаконними, а свої права порушеними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що порядок поставки військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік визначений Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", який передбачає бронювання військовозобов`язаних центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час. Процедура зарахування на спеціальний військовий облік заброньованих ТЦК та СП, де військовозобов`язаний перебуває на обліку, на підставі рішення про бронювання вносить його до спеціального обліку не пізніше ніж за п`ять робочих днів після отримання відповідного повідомлення від органу, який здійснив бронювання. Отже, у військовозобов`язаного відсутній обов`язок самостійно подавати документи чи звертатися до органів територіального комплектування та соціальної підтримки з метою підтвердження інформації про постановки на спеціальний облік. Оскільки, до відповідача повідомлення про здійснення бронювання та постановки на спеціальний облік ОСОБА_1 не надходило, дії щодо виклику позивача для оновлення даних та звернення до Харківського районного управління поліції №2 про здійснення затримання та доставлення порушника до ІНФОРМАЦІЯ_5 повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов`язаний, солдат, ВОС 966570 (Служба пожежної безпеки, Пожежний), номер в реєстрі Оберіг №170720241455449100015, дата уточнення даних - 16.07.2024 (дані уточнено вчасно), перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з за стосунку "Резерв+" від 15.03.2025 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.02.2018.

05.03.2024 року між позивачем та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві укладено контракт про перебування в резерві служби цивільного захисту на добровільній основі. Строк дії контракту - 5 років.

Згідно витягу з наказу Головного управління ДСНС України у м.Києві від 05.04.2024 №331, ОСОБА_1 , який уклав контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту строком на 5 (п`ять) років, відповідно до статті 107 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 204, 213 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, зарахований до резерву служби цивільного захисту на посаду, передбачену штатом воєнного часу - провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ ДСНС України у м.Києві, з 04 квітня 2024 року, та вважається таким, що виконує військовий обов`язок шляхом перебування у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту і перебуває на спеціальному обліку.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що військово-облікові дані позивач уточнив в ІНФОРМАЦІЯ_6 16.07.2024 року вчасно, надавши всі необхідні оригінали документів, на підтвердження перебування на спеціальному обліку.

Згідно інформації, наданої позивачем із застосунку "Резерв+", відповідачем в березні 2025 року внесено запис про порушення позивачем правил військового обліку.

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про повідомлення підстав внесення запис про порушення правил військового обліку.

Листом від 09.04.2025 №13/264 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що 01.01.2025 року була сформована повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних на 11.01.2025, за якою ОСОБА_1 не прибув. 21.01.2025 направлено до Національної поліції на порушника військового обліку ОСОБА_1 (№ звернення НОМЕР_3 ) щодо розшуку, складання протоколу на правопорушника про притягнення до адміністративної відповідальності. Запропоновано ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для притягнення до адміністративної відповідальності, уточнення облікових даних, приведення військово-облікових документів до належного стану. Крім того повідомлено, що відповідно до наведених ОСОБА_1 , аргументів, військовозобов`язаний бронюванню не підлягає, підстав для зняття розшуку не має.

Представник позивача зазначає, що листом від 12.03.2025 №7102-1836/7103, наданим на запит позивача, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві підтверджено інформацію про те, що ОСОБА_1 дійсно перебуває в резерві служби цивільного захисту в Головному управлінні ДСНС України у м.Києві на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ ДСНС України у м.Києві, з 05 квітня 2024 року, проте цей лист відповідачем не взято до уваги.

Вважаючи дії відповідача щодо невідображення в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів про перебування позивача на спеціальному обліку та внесення запису про порушення війського обліку протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.93 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять "мобілізація" та "особливий період", відповідно до яких:

мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

За частинами 1, 2 ст. 4 Закону №3543-XII (тут і надалі в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною п`ятою статті 4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України №2232-XII від 25.03.92 "Про військовий обов`язок і військову службу" (із змінами) (далі - Закон №2232-XII.)

Згідно зі статтею 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону №2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частина дев`ята статті 1 Закону №2232-XII визначає такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII, початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом №3543-XII.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини третьої вищезазначеної статті під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Також, частина шоста статті 22 Закону №3543-XII встановлює, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Статтею 23 Закону №3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває у резерві служби цивільного захисту за контрактом, укладеним 05.04.2024 року.

Згідно пункту 188 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. №593 (в редакції Постанови КМ № 468 від 09.05.2023, чинної на час вчинення спірних правовідносин) для доукомплектування органів та підрозділів цивільного захисту на час мобілізації, на особливий період або в разі виникнення надзвичайної ситуації, що загрожує безпеці держави, оголошення рішення про проведення мобілізації (цільової мобілізації) та/або введення воєнного (надзвичайного) стану ДСНС створюється у порядку, передбаченому статтею 107 Кодексу цивільного захисту України, резерв служби цивільного захисту.

Контракт про перебування в резерві служби цивільного захисту укладається на добровільній основі з громадянами України, які мають відповідну освітню кваліфікацію, здатні за станом здоров`я проходити службу цивільного захисту та не досягли граничного віку перебування на службі цивільного захисту.

Граничний вік перебування в резерві служби цивільного захисту становить 60 років.

Особа, яка уклала контракт про перебування в резерві служби цивільного захисту:

1) зараховується до резерву служби цивільного захисту і вважається такою, що перебуває в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на спеціальному обліку, - протягом строку дії контракту;

2) приймається на час мобілізації на умовах, визначених цим контрактом, на службу цивільного захисту для виконання обов`язків за посадою, передбаченою відповідним штатом (штатним розписом).

Чисельність резерву служби цивільного захисту визначається у порядку, встановленому законодавством, у межах затверджених бюджетних призначень, передбачених на утримання ДСНС.

Пунктом 215 Положення №593 визначено, що у разі зарахування військовозобов`язаних громадян до резерву служби цивільного захисту керівники органів чи підрозділів цивільного захисту зобов`язані письмово у семиденний строк в установленому порядку поінформувати про цей факт територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації зазначених громадян для переведення їх із загального військового обліку на спеціальний облік.

Пунктом 17 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 визначено, що військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Тобто, спеціальний облік ведеться тільки стосовно осіб, які мають відстрочку від мобілізації у вигляді бронювання державним органом, органами місцевого самоврядування, підприємством, установою чи організацією.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).

Так, пунктом 1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3633-ІХ під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX встановлено, що громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

Крім того, вказаним Законом внесено зміни в статтю 25 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" викладено в такій редакції:

"Бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов`язані;

державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов`язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

3. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються".

Таким чином, Законом №3363-ІХ запроваджено новий порядок надання відстрочки військовозобов`язаним, в тому числі й в органах цивільного захисту, шляхом здійснення бронювання працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року №1332 викладено у новій редакції Порядок бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. №76, зокрема визначено механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Пунктом 6 Порядку №76 визначено, що бронюванню підлягають військовозобов`язані, які:

працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій Б, В, - 50 відсотків кількості військовозобов`язаних цих категорій;

працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), - 50 відсотків кількості військовозобов`язаних працівників у такому органі. Кількість військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за окремим рішенням Міністра оборони.

За таких підстав, Закон №3363-ІХ та Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року №1332 визначили новий порядок надання відстрочки для всіх військовозобов`язаних відповідно до критеріїв функціонування державних органів, підприємств, установ та організацій в залежності від необхідності життєзабезпечення держави, їх критичної інфраструктури в період дії воєнного стану, в тому числі й здійснення бронювання.

Згідно частин першої та четвертої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною третьою статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а вказав, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Про необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі також було наголошено Верховним Судом у постановах, на які посилається касатор у касаційній скарзі, від 25.07.2024 у справі №200/494/23, від 01.08.2024 у справі №200/1994/23, від 08.08.2024 у справах №200/737/23 та №200/3997/23, від 05.09.2024 у справах №200/3161/23, №200/1575/23, №200/694/23, від 09.09.2024 у справі №280/603/23.

З огляду на те, що контракт між ОСОБА_1 та Головним управління ДСНС України у м.Києві про перебування в резерві служби цивільного захисту укладено до внесення змін в чинне законодавство України, яке регулює правовідносини у сфері мобілізації та мобілізаційної підготовки, з метою дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі (частина 4 статті 9 КАС України), задля належної перевірки доводів позовної заяви та відзиву, належної оцінки доказів (стаття 90 КАС України) щодо порядку та достовірності внесення відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних, резервістів, ухвалою суду від 28.07.2025 витребувано у Головного управління ДСНС України у м.Києві інформацію про те, чи перебуває ОСОБА_1 на спеціальному обліку відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", належним чином завірену копію рішення (витягу) про бронювання (за наявності), інформацію про надсилання належного повідомлення про бронювання військовозобов`язаного до ТЦК та СП.

Листом від 13.08.2025 №7101-8503/7111 за підписом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві надано інформацію, що ОСОБА_1 не перебуває на спеціальному військовому обліку. Головне управління не приймало жодного рішення про бронювання ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" і повідомлень до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не надсилало.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не проходив процедуру бронювання відповідно до норм законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, в редакції Закону №3363-ІХ та Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. №1332), він вважається таким, що не перебуває на спеціальному військовому обліку.

Щодо доводів представника позивача про те, що особи, які уклали контракт про перебування в резерві служби цивільного захисту відповідно що Кодексу цивільного захисту України автоматично підлягаю взяттю на спеціальний військовий облік, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14 зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.

При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" №7888/03 тощо).

В свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Закону України №3363-ІХ, як такий, що містить спеціальні норми права в частині надання відстрочки шляхом бронювання, в тому числі й тих, що проходять службу в органах цивільного захисту, та які діяють в умовах воєнного стану. Крім того, норми Закону України №3363-ІХ прийняті за часом пізніше, ніж Кодекс цивільного захисту України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, доведеність з боку відповідача правомірність вичинених ним дій, суд дійшов висновку про відмову у позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні запису до баз даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спеціальному військовому обліку на період дії контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до баз даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку та інформування органів Національної поліції України про здійснення відповідного адміністративного затримання та доставлення, суд зазначає таке.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами п. 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, ст.210 та ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами ч.1 ст.27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком №1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою для внесення даних про порушення позивачем правил військового обліку стало неприбуття ОСОБА_1 за надісланою на його поштову адресу повісткою.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону № 2232-ХІІ).

На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру відомості про персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить внесення відповідачем до Реєстру таких даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що оскільки до відповідача не надходило повідомлення про здійснення бронювання та постановки ОСОБА_1 на спеціальний облік, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до баз даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку та інформування органів Національної поліції України про здійснення відповідного адміністративного затримання та доставлення є правомірними. Відтак, у задоволенні цієї частині позовних вимог належить відмовити.

Інші позовні вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем, є похідними від первісних, відповідно, суд також відмовляє у їх задоволенні.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 21 серпня 2025 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО