Рішення № 129673048, 20.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2025 року № 520/14842/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд (з урахуванням наданих уточнень):

1. визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000126/2 від 02.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000368 від 02.05.2025;

2. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Коцарська, б. 20, код за ЄДРПОУ 45124044) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 43997544 юридична адреса: 21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок, 17) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.;

3. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Коцарська, б. 20, код за ЄДРПОУ 45124044) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 43997544 юридична адреса: 21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок, 17) суму витрат на переклад документів із нотаріальним засвідченням у розмірі 7 305, 00 грн.;

4. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Коцарська, б. 20, код за ЄДРПОУ 45124044) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 43997544 юридична адреса: 21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок, 17) суму витрат на правову допомогу, про що буде подано окреме клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що правильно визначив митну вартість предмету імпорту - олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) за ціною 725,00 Доларів США за 1 тону, за основним методом (ціною договору), враховуючи надану знижку на пробну партію у розмірі 20-25 Доларів США за 1 тону. Стверджував, що усі документи складені належно та повно підтверджували митну вартість товару, заперечував правомірність виникнення підстав для сумнівів у правильності розрахунків. Наголошував на відсутності підстав для збільшення митної вартості товару.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач, Вінницька митниця Державної митної служби України (далі за текстом - владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, Митниця) з поданим позовом не погодився.

Надав відзив на позов, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи викликали сумнів у правильності самостійного визначення платником митної вартості. Стверджував, що ненадання платником витребуваних Митницею документів зумовило винесення власних рішень про збільшення митної вартості товарів-предмету імпорту та відмову в оформленні поданих платником ВМД через заниження показника митної вартості товарів. Наполягав, що показник митної вартості товарів був обчислений Митницею правильно.

Також від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, вивчивши процесуальні документи сторін по справі, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (податковий номер 45124044) (далі ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД», Товариство) відповідно до даних ЕДР здійснює діяльність згідно КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Так, між Позивачем та постачальником компанією MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) укладено Контракт від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25.

До укладення даного контракту сторонами погоджені умови постачання товару, а саме: до ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» від постачальника MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надійшла комерційна пропозиція від 14.03.2025, відповідно до якої виробник пропонував товар - олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) за ціною 725,00 Доларів США за 1 тону.

У відповідь на дану пропозицію ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» листом від 17.03.2025 зауважило, що готове придбати пробну партію оливи гідравлічною HLP 32 та прохало розглянути можливість надання знижки на пробну партію у розмірі 20-25 Доларів США за 1 тону.

Листом від 20.03.2025 MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надано відповідь Позивачу про те, що буде надано знижку лише на пробну партію товару, на інші буде діяти вартість, яка вказана у комерційній пропозиції.

Так, відповідно до п. п. 1.1-1.3. Контракту від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю гідравлічну оливу (надалі Товар) за ціною, у кількості, у строки та на умовах у відповідності з положеннями даного контракту. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар у відповідності з умовами даного контракту. Товар постачається та відвантажується партіями на умовах постачання, що вказані у специфікації до даного Договору.

Згідно із пунктом 3.1. вказаного Контракту Покупець оплачує товар товарними партіями на умовах, що вказані у Специфікаціях до Договору.

Згідно із п. п. 3.2., 3.3. вказаного Контракту Продавець завчасно повідомляє Покупця про готовність вантажу до відправлення зі складу вантажовідправника, після чого виставляє інвойс для передоплати. Строк оплати: протягом 5 календарних днів з дня надання інвойсу Продавцем покупець здійснює оплату за кожну партію товару, що відвантажується.

Сторони погодили до даного Контракту Специфікацію № 1 від 25.03.2025, відповідно до якої сторони погодили наступні умови поставки:

1. Сторонами погоджено вид товару, його кількість та вартість, а саме: поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 25,0 тон, із розрахунку 705,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації - 17 625,00 Доларів США.

2. Вантажоотримувач та Покупець: ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД».

3. Вантажовідправник та Продавець: MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина).

4. Умови поставки FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020).

5. Загальна вартість партії складає 17 625,00 Доларів США.

6. У вартість оливи входить завантаження на автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення, сертифікація.

7. Оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання сканованих копій документів: інвойса, оригінала сертифікату походження товару, завіреної копії сертифікату відповідності товару, CMR міжнародна транспортна накладна, оригінал пакувального листа, вантажна митна декларація.

В подальшому, між сторонами укладено специфікацію № 2 від 08.04.2025 до вказаного контракту, відповідно до якої сторони погодили наступні умови поставки:

1. Сторонами погоджено вид товару, його кількість та вартість, а саме: поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 125,0 тон, із розрахунку 725,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації 90 625,00 Доларів США.

2. Умови поставки FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020).

Інші умови поставки відповідають тим, що раніше були встановлені у специфікації №1 від 25.03.2025.

Так, на погоджений об`єм товару Продавцем (MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина)) надано Позивачу комерційний інвойс від 09.04.2025 та інвойс (фактура) від 09.04.2025 №ARM2025000000065, відповідно до яких продажу підлягає олива гідравлічна HLP 32 у кількості 25 000 кг (із розрахунку 0,705 Доларів США за 1 кг) загальна вартість складає 17 625,00 Доларів США.

Відповідно до платіжної інструкції «SWIFT» від 3 квітня 2025 року Позивачем перераховано на рахунок Покупця грошові кошти у розмірі 17 625,00 Доларів США.

Продавець задекларував товар у країні-відправлення, подавши експортну декларацію (накладну) від 10.04.2025 №25TR330500005287M7.

Разом із товаром продавцем надано пакувальний лист від 09.04.2025, Інвойс ARM2025000000065 від 09.04.2025, Сертифікат про походження товару від 09.04.2025.

Транспортування товару підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR-накладна) від 09.04.2025.

З метою доставки даного товару у країну призначення, між Позивачем та компанією ТОВ «РОЯЛ ТРАНС ГРУП» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організацією та забезпечення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні.

Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та у міжнародному сполученні.

Фактичне надання послуг підтверджується рахунком на оплату № 350 від 05.05.2025, актом надання послуг № 350 від 05.05.2025, договором-заявкою № К 350 від 07.04.2025.

В подальшому, уповноваженою особою Позивача - ТОВ « КОМПАС ВЕД» в особі директора Пономарьової К.І. подано до Вінницької митниці Державної митної служби України для митного оформлення партію товару олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 25,0 тон, загальна вартість 17 625,00 Доларів США (ОЛИВИ ГІДРАВЛІЧНІ З СУМАРНИМ ВМІСТОМ НАФТИ АБО НАФТОПРОДУКТІВ ВУГЛЕВОДНІВ ОДЕРЖАНИХ З БІТУМІНОЗНИХ МІНЕРАЛІВ БІЛЬШЕ 70% В ЯКОСТІ ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТУ БЕЗ ВМІСТУ ДИСУЛЬФІДУ ОЛІБДЕНУ В НЕАЕРОЗОЛЬНІЙ УПАКОВЦІ марка HLP 32) та митну декларацію №25UA401020017144U3 18.04.2025.

Для митного оформлення на митний пост Вінницької митниці Державної митної служби України в електронному вигляді було подано документи, перелічені у графі 44 митної декларації № 25UA401020017144U3 18.04.2025, а саме: Пакувальний лист (Packing list) бн 09.04.2025, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ARM2025000000065 09.04.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) бн 09.04.2025, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) ММ 954604 09.04.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 10\04-1 10.04.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 01 25.03.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода 1 17.04.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу SF00001/03/25 25.03.2025, Договір про надання послуг митного брокера 2214 11.04.2025, Комерційна пропозиція 20.03.2025.

У вищезазначеній МД було вказано митну вартість товару в розмірі: Вартість товару 17 625,00 Доларів США; Митна вартість склала 17 625,00 Доларів США (866854.14 грн.), визначену за ціною контракту (за основним методом).

В порядку ст. 53 МК України, митний орган запитав у Позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості, Позивачем також було надано висновок від 23.04.2025 ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» щодо підтвердження вартості товару за контрактом та лист від 02.05.2025 про відсутність інших додаткових документів.

Після аналізу поданих декларантом документів Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000368 02.05.2025 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000126/2 від 02.05.2025.

Підставою прийняття такого рішення вказано наступне: "Під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, виявлено розбіжності та не точності, а саме: 1) встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах ЕХW і, при цьому, при декларуванні витрат на транспортування вказані лише витрати, пов`язані зі здійсненням перевезення вказаних товарів, дані стосовно здійснених витрат на завантаження відсутні як у МД, так і у поданому до митного оформлення документі за кодом "3007" № 10Ю4-1 від 10.04.2025; 2) відповідно до умов оплати товару, зазначених у зовнішньоекономічному договорі та специфікації до нього, оплата за товар має бути здійснена впродовж 5 днів після виставлення інвойса, проте жодних документів, що свідчили б про здійснену оплату товару, до митного оформлення не подано. Проте в комерційній пропозиції вказано що ціна є дійсною при умові 100% передплати. Також, відповідно до умов поставки ЕХW покупець має нести витрати на навантаження товару в транспортний засіб перевізника та митне очищення в країні експорту. Тобто відсутні документальні підтвердження складових митної вартості згідно п. 10 ст. 58 МКУ. Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів, а саме: "1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за власним бажанням декларанта". При цьому згідно пункту 4.3 наданого до митного оформлення контракту від 25.03.2025 №ЗР00001/03/25 митна декларація країни відправлення є одним з обов`язкових документів, в тому числі на письмову вимогу митного органу. Додатково наданий до митного оформлення ціновий висновок ДП "Держзовнішінформ" від 23.04.2025 №3-2/157-1 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами. Висновки щодо ціни товару експертом було зроблено на підставі листа-відповіді фірми відправника, та не було зроблено аналіз інформації з відкритих джерел мережі "Інтернет" щодо цін на аналогічну продукцію на зовнішньому ринку. В результаті експерт прийшов до висновку що ціни "можуть відповідати", а не "відповідають". Декларант листом від 02.05.2025 № 2/0205 серед іншого повідомив про надання додаткових документів та відмовився від надання додаткових. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2 З статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини. першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за (другорядними методами (ст.62 МКУ та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного. Використання методів, і зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі (САТТ). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 17.03.2025 № UA110130/2025/005485, за якою оформлено (товар: «Олива гідравлічна, з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 7056, в якості (основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля: SKY Hydraulic Oil HM 32, SKY Hydraulic Oil HLP 68, SKY Hydraulic Oil HM 68, SKY Hydraulic Oil HLP 46, SKY Hydraulic Oil HM46. Виробник: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC. A.S Країна виробництва: TR. Торгівельна марка SKY та складає 1,46 Дол. США за кг".

З метою уникнення простою у господарській діяльності та дефіцитну товару, Позивачем оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України за митною декларацією № 25UA401020019246U6 від 02.05.2025, та сплачено всі митні платежі, що підтверджується скріном із особового кабінету: - на первісну задекларовану митну вартість сплачено 150 000, 00грн.; - на відкориговану митну вартість досплачено 153 500,00 грн. на підставі чого товари випущено у вільний обіг (разом мито склало 303 500,00 грн.) згідно з платіжними інструкціями № 187 від 11.04.2025 та № 12 від 02.05.2025.

Позивач вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2025/000368 02.05.2025 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA4010000/2025/0001126/2 від 02.05.2025 є незаконним та підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18 липня 2024 року у справі № 620/3264/18, від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, щодо порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України та Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», та наявністю у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що інформація в автоматизованій системі митного оформлення та спрацювання ризиків є рекомендацією, обов`язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України та Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме: у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний та подібний товар, зокрема, того ж самого виробника, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Так, за основу для визначення митної вартості Відповідачем взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартості товару, оформленого за МД від 17.03.2025 № UA110130/2025/005485, за якою оформлено (товар: «Олива гідравлічна, з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості (основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля: SKY Hydraulic Oil HM 32, SKY Hydraulic Oil HLP 68, SKY Hydraulic Oil HM 68, SKY Hydraulic Oil HLP 46, SKY Hydraulic Oil HM46. Виробник: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC. A.S Країна виробництва: TR. Торгівельна марка SKY та складає 1,46 Дол. США за кг.

Вказана митна декларація не оформлювалася Позивачем, та товар, який оформлювався за даною МД містить відмінності від товару Позивача, а саме:

- Позивачем імпортувався товар: ОЛИВИ ГІДРАВЛІЧНІ З СУМАРНИМ ВМІСТОМ НАФТИ АБО НАФТОПРОДУКТІВ ВУГЛЕВОДНІВ ОДЕРЖАНИХ З БІТУМІНОЗНИХ МІНЕРАЛІВ БІЛЬШЕ 70% В ЯКОСТІ ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТУ БЕЗ ВМІСТУ ДИСУЛЬФІДУ ОЛІБДЕНУ В НЕАЕРОЗОЛЬНІЙ УПАКОВЦІ марка HLP 32;

- Відповідач порівнював МД, згідно якої імпортувався інший товар: Олива гідравлічна, з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості (основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля: SKY Hydraulic Oil HM 32, SKY Hydraulic Oil HLP 68, SKY Hydraulic Oil HM 68, SKY Hydraulic Oil HLP 46, SKY Hydraulic Oil HM46. Виробник: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC. A.S Країна виробництва: TR. Торгівельна марка SKY.

Отже, зважаючи на відсутність інформації про якісний склад товару, порівнювати його не вбачається за можливе (наприклад, один товар БЕЗ ВМІСТУ ДИСУЛЬФІДУ ОЛІБДЕНУ, інший - без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля);

- Товари хоча й мають одну країну виробника, проте це різні заводи-виробники: PETRO YAG VE KIMYASALLAR SAN.VE TIC Відповідача, MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI;

- Позивача, різні торговельні марки тощо;

- На вартість оливи безумовно впливає кількість, яка придбавається, наявність знижок при оптовій купівлі, тощо. Але в даному випадку, митному органу давалися комерційна пропозиція та інше листування, відповідно до якого на першу «пробну» партію товару Виробником надано знижку (комерційна пропозиція від 14.03.2025 та лист від 20.03.2025). Відповідно, пробна партія товару продавалися зі знижкою. В той же час, за яких умов придбавався товар у МД, із якими порівнював Відповідач, - є невідомим.

Стосовно того, що в спірному рішенні Відповідач вказує про наявність сумнівів щодо наступного:

1) поставка товару здійснюється на умовах ЕХW, при цьому, при декларуванні витрат на транспортування вказані лише витрати, пов`язані зі здійсненням перевезення вказаних товарів, дані стосовно здійснених витрат на завантаження відсутні як у МД, так у поданому до митного оформлення документі за кодом «З007» №10104-1 від 10.04.2025;

2) відповідно до умов оплати товару, зазначених у зовнішньоекономічному договорі та специфікації до нього, оплата за товар має бути здійснена впродовж 5 днів після виставлення інвойса, проте жодних документів, що свідчили б про здійснену оплату товару, до митного оформлення не подано. Проте в комерційній пропозиції вказано що ціна є дійсною при умові 100% передплати.

Дані зауваження Відповідача суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до пункту 6 специфікації № 1 від 25.03.2025 вказано, що у вартість товару включається навантаження товару в автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення та сертифікація), цей документ був наданий Відповідачу, проте не взятий до уваги.

В той же час, оплата за товар дійсно була здійснена в порядку 100% попередньої оплати, що підтверджується платіжною інструкцією «SWIFT» від 3 квітня 2025 року, відповідно до якої Позивачем перераховано на рахунок Покупця грошові кошти у розмірі 17 625,00 Доларів США.

Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості, відповідачем належних доказів щодо існування підстав для прийняття оскаржуваних рішень до суду не подано.

Також, як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що такі рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті Відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення суми витрат на переклад документів із нотаріальним засвідченням у розмірі 7 305, 00 грн., суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України: до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт третій вказаної статті містить визначення пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Зокрема, відповідно до ст. 71 КАС України перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов`язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Тобто, у даному випадку, питання залучення перекладача вирішується саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду; оплата виконаної роботи не входить до предмета витрат.

Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 7 305, 00 грн не входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до частини 3 статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що між адвокатом, ФОП ОСОБА_1 та Позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 02/05 від 02.05.2025 та додаток до нього, до суду разом і з позовної заявою подано орієнтовний розрахунок судових витрат, в подальшому буде подано відповідне клопотання та надано докази понесення судових витрат Позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, наразі суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 218 від 28.05.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3028,00 грн.

З огляду на повне задоволення позову, Позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000126/2 від 02.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000368 від 02.05.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Коцарська, б. 20, код ЄДРПОУ 45124044) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997544, юридична адреса: 21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок, 17) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.08.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко