Рішення № 129671934, 20.08.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1173/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом адвоката Павленка Вадима Олександровича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області (далі відповідач, 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області), з такими вимогами:

- визнати протиправними дії 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.07.2021 по 19.07.2022 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати 7 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 19.07.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив таке.

ОСОБА_1 проходила службу цивільного захисту в 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області в період з 01.07.2021 по 31.01.2024.

Відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) Головного управління ДСНС України у Луганській області № 200 від 30.06.2021 позивача звільнено із займаної посади та призначено диспетчером 32 державної пожежно-рятувальної частини 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області з 01.07.2021.

У подальшому, відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) Головного управління ДСНС України у Луганській області № 13 від 31.01.2024 позивача звільнено з займаної посади та виключено зі списків особового складу.

На звернення адвоката позивача листом № 5730/01-61/5730 від 27.05.2025 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області надав копії наказів, довідки про доходи, нараховані суми грошової допомоги під час проходження служби цивільного захисту за період 2021-2024 рік.

Представник позивача звертає увагу суду, що відповідно до змісту вищевказаного листа, відповідач для визначення розміру окладів за спеціальним званням і посадового окладу, що нараховувались та виплачувались ОСОБА_1 за період проходження служби цивільного захисту застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 1762,00 грн.

Як стверджує представник позивача, грошове забезпечення за період служби було невірно розраховане, оскільки для обчислення грошового забезпечення в період з 01.07.2021 по 31.12.2021 за основу повинен бути використаний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 рік, що становить 2270,00 грн., в період з 01.01.2022 по 19.07.2022 - 2481,00 грн.

Представник позивача вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача на належний розмір грошового забезпечення.

03.07.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю, у відповідача, як у державної організації, що фінансується повність з Державного бюджету України, відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача з 01.07.2021 по 19.07.2022 року включно, шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 18.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей архівної довідки , 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області, ОСОБА_1 з 01.07.2021 року призначена диспетчером 32 державної пожежно- рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області (наказ Головного управління ДСНС України у Луганській області від 30.06.2021 № 200 о/с). Наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 31.01.2024 № 32 о/с звільнена із займаної посади, виключена зі списків особового складу з 31 січня 2024 року відповідно до пункту 74 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

ГУ ДСНС України у Луганській області листом від 02.06.2025 № 57 01-1856/57 05/01 було повідомлено представника позивача про те, що пунктом 4 постанови № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Враховуючи схему тарифних розрядів за посадами осіб рядового і молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, затверджену наказом МВС від 06.03.2018 № 179 (далі схема), за посадою диспетчера встановлений 5 тарифний розряд. Для обчислення посадового окладу врахований прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн х 1,6 (тарифний коефіцієнт) = 2819,20 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень посадовий оклад складає 2820 грн. Для обчислення окладу за спеціальне звання: «молодший сержант служби цивільного захисту» врахований прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн х 0,38 (тарифний коефіцієнт) = 669,56 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень оклад за спеціальне звання складає 670 грн, «сержант служби цивільного захисту» врахований прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн х 0,42 (тарифний коефіцієнт) = 740,04 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень оклад за спеціальне звання складає 740 грн. За період виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 в Головному управлінні їй нараховано: у грудні 2020 року матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань у розмірі 7 632,24 грн; у червні 2021 року допомогу для оздоровлення у розмірі 11 326,20 грн; у травні 2022 року допомогу для оздоровлення у розмірі 12 426,00 грн; у листопаді 2022 року матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань у розмірі 12 933,60 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2020 року Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102,00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2270,00 грн., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2481,00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" - 2684,00 грн.

Отже, редакція законів України про державний бюджет 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Суд зауважує, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення з 01.07.2021 по 19.07.2022, щомісячні і одноразові додаткові види грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, діяв протиправно.

Відтак, похідні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві, грошове забезпечення з 01.07.2021 по 19.07.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року також підлягають задоволенню.

Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11 березня 2020 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ", якою, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. на усій території України установлено карантин дія якого продовжувалася до 30 червня 2023 року, згідно Постанов Кабінету Міністрів України.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, суд вказує, що право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, а ураховуючи, те що діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, то строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19 липня 2022 року, не підлягав застосуванню, так як такий продовжено на строк дії карантину, який діяв до 30 червня 2023 року.

При цьому, суд вказує, що строки звернення до суду, передбачені нормами частини другої статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 року, не можуть бути застосовані до періоду, коли такої норми взагалі не існувало та діяла інша редакція частини другої статті 233 КЗпП України, згідно якої строки звернення до суду не були обмежені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі №380/14605/22.

Відтак, суд робить наступний висновок, а саме: за період з 01.07.2021 по 19.07.2022 законодавство не обмежує будь-яким строком право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За встановлених у справі обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню із словесним коригуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області (код ЄДРПОУ: 38135906, місцезнаходження: Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, квартал Миру, буд. 36) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 липня 2021 року по 19 липня 2022 року (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати 7 державного пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Луганській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 липня 2021 року по 19 липня 2022 року (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова