Рішення № 129671588, 21.08.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2025 р. справа № 640/25399/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Партнерс" про стягнення податкового боргу в розмірі 120 334,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі, також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) 20.10.2020 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Партнерс" (далі, також відповідач, ТОВ "Страхова компанія "Партнерс"), в якому просило прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Партнерс" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу податку на нерухоме майно в сумі 86 860,34 грн, по земельному податку у сумі 33 474,60 грн.

Підставою звернення до суду слугувала бездіяльність відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 86 860,34 грн та боргу по земельному податку з юридичної особи на суму 33 474,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю стягнення коштів платника податків, що зумовлено протиправною бездіяльністю відповідача стосовно сплати у встановлений Податковим кодексом України строк суми податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2020 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, позивачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків (а.с.33-34).

З метою усунення недоліків зазначених в ухвалі від 05.11.2020 Головне управління ДПС у м. Києві подало до Окружного адміністративного суду в м. Києві уточнену позовну заяву (а.с.26-40).

В уточненій позовній заяві позивач просив суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнерс" (надалі, також відповідач, ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс") з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на нерухоме майно в сумі 86 860,34 грн, по земельному податку у сумі 33 474,60 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.43-44).

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 03.05.2022 замінив позивача у справі, а саме, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) (а.с.51-52).

Одночасно, коментованою ухвалою суд витребував у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені докази заявленого у справі до стягнення в судовому порядку податкового боргу (витяг з інтегрованої картки платника податків) з відповідним письмовим поясненням щодо актуальних даних станом на час вирішення даної справи.

Надалі, Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 07.07.2022 вдруге витребував у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені докази заявленого у справі до стягнення в судовому порядку податкового боргу (витяг з інтегрованої картки платника податків) з відповідним письмовим поясненням щодо актуальних даних станом на час вирішення даної справи (а.с.56).

Головне управління ДПС у м. Києві 27.07.2022, на виконання ухвали суду від 07.07.2022, подало до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву, до якої долучило інформацію про податковий борг заявлений до стягнення (а.с.60-63).

У подальшому Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (надалі, також Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (надалі, також Порядок №399).

На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399 справу №640/25399/20 передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до судового розгляду адміністративну справу №640/25399/20. Постановлено розгляд справи розпочати спочатку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.67-69).

Пунктом 4 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві належним чином засвідчені докази наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно в сумі 86 860,34 грн та по земельному податку в сумі 33 474,60 грн, а саме, але не виключно: довідку про борг, що підлягає стягненню за платежами, витяг з історії недоїмок, витяг з інтегрованої картки платника податків на підтвердження актуальних даних податкового боргу на час вирішення даної справи.

Вищевказану ухвалу позивачем отримано 18.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.71).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою "Укрпошти" з відміткою: "за закінчення терміну зберігання" (а.с.72).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Таким чином, судом вживалися вичерпні заходи щодо повідомлення ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс" в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №640/25399/20, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнерс" (ідентифікаційний код юридичної особи 33691153) з 10.11.2005 зареєстровано в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві (а.с.8-10).

За ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс" обліковується податкова заборгованість, що виникла в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, а саме:

1) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, відповідно до:

- податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік від 28.05.2019 №J0302104 (а.с.17) та за 2020 рік від 22.02.2020 №J0302105 (а.с.18);

- податкового повідомлення-рішення форми "ІІІ" від 04.02.2020 №0104650410 про зобов`язання сплатити штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 10 727,92 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (а.с19). Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не отримано, з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти з відміткою: "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" (а.с.21).

2) земельного податку з юридичних осіб відповідно до:

- податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державно або комунальної власності) за 2018 рік від 16.02.2018 №J0602006 (а.с.11).

Як свідчать інтегральні картки платника податків з земельного податку за 2019 рік (а.с.9) та 2020 рік (а.с.10), інтегральна картка з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік (а.с.14-16) ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс" земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості частково сплачувалися.

Однак, відповідно до інформації про податковий борг ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс" від 28.08.2020 №19850/9/26-15-10-02-09 (а.с.7), детального розрахунку податкового боргу земельного податку (а.с.6), детального розрахунку податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (а.с.13), інтегральних карток платника податків з земельного податку за 2019 рік (а.с.9) та 2020 рік (а.с.10) за відповідачем обліковується податкова заборгованість в загальній сумі 120 334,94 грн.

Враховуючи бездіяльність відповідача щодо сплати зобов`язань, з метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи Податкового кодексу України, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України.

За змістом вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно з положеннями якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

За змістом пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній до 31.12.2020) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у зв`язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та нарахування штрафних санкцій за відповідачем обліковується заборгованість на суму 86 860,34 грн.

Щодо несплати земельного податку з юридичних осіб, то суд зазначає таке.

За змістом підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями пункту 270.1 статті 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункту 271.2 статті 271 ПК України).

Положеннями статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 286.2. статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За змістом пункту 286.3 статті 286 ПК України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3. статті 287 ПК України).

Згідно з підпунктом 287.4 статті 287 ПК України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, у зв`язку із добровільною несплатою податку за землю за відповідачем обліковується заборгованість на суму 33 474,60 грн.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

На час розгляду справи, та прийняття рішення у адміністративній справі доказів сплати відповідачем визначених податкових зобов`язань суду не надано.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, 14.05.2018 Головним управлінням ДПС у м. Києві складено та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №97899-17, яку отримано 24.05.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.22).

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Згідно із підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, самостійно розраховане та не сплачене у встановлені строки відповідачем грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 86 860,34 грн та боргу по земельному податку з юридичної особи на суму 33 474,60 грн являються податковим боргом ПрАТ "Страхова компанія "Партнерс".

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення 120 334,94 грн, у спосіб визначений Податковим кодексом України є правомірним та підставним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Партнерс" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу податку на нерухоме майно в сумі 86 860,34 грн, по земельному податку у сумі 33 474,60 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивач у цій категорії справ в розумінні КАС України є суб`єктом владних повноважень, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнерс" (код ЄДРПОУ - 33691153) та за рахунок готівки, що належить платнику в дохід бюджету податковий борг у розмірі 120 334 (сто двадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 94 (дев`яносто чотири) копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011;

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнерс": вул. Євгена Сверстюка, 11, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 33691153.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.