Рішення № 129671579, 21.08.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2025 р. справа № 300/534/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.01.2025 та зобов`язання до вчинення дій, -

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач 1, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2, ГУ ПФ України в Донецькій області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630013962 від 13.01.2025; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи, період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.01.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 02.01.2025 звернулася через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана та розглянута ГУ ПФ України в Донецькій області, яке прийняло рішення № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови вказано, що страховий стаж позивача становить 11 років 04 місяці 07 днів, при необхідних 21 рік. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, оскільки для підтвердження зміни прізвища надано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987, де прізвище « ОСОБА_2 » на українській мові не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту. Позивач вважає протиправною відмову ГУ ПФ України в Донецькій області у призначенні пенсії, оскільки така розбіжність у написанні прізвища позивача пов`язана із перекладом прізвища російською мовою і зазначенням української літери «і» російською «и». Вказане підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24, яке є преюдиційним згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 03.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Донецькій області від 18.02.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач 2 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 2 вказав, що за результатом розгляду заяви позивача від 02.01.2025 ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови вказано, що страховий стаж позивача стновить 11 років 04 місяці 07 днів, при необхідних 21 рік. Разом із заявою про призначення пенсії позивачем надано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987. Під час вивчення наданих документів відповідачем 2 встановлено, що прізвище « ОСОБА_2 » на українській мові зазначене у вищенаведених документах не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту. Представник відповідача 2 просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 27-29).

До відзиву від 18.02.2025 ГУ ПФ України в Донецькій області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 39-74).

19.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0803-8/8907 від 14.02.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач 1 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 1 вказав, що згідно рішення № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, оскільки для підтвердження зміни прізвища надано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987, де прізвище « ОСОБА_2 » на українській мові не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту. Що стосується рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24, то воно стосується встановлення факту належності ОСОБА_1 лише свідоцтва про народження ОСОБА_4 , де здійснено запис про матір ОСОБА_5 . При цьому, інших фактів, які стосуються розбіжностей в офіційних документах позивача стосовно прізвища не встановлювалось. Також представник відповідача 1 повідомила суд, що рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняте ГУ ПФ України в Донецькій області, а не ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача 1 прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком. Представник відповідача 1 просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 75-79).

До відзиву № 0900-0803-8/8907 від 14.02.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 82-100).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.08.2024 звернувся через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 39-40).

За результатом розгляду заяви від 15.08.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення від 23.08.2024 № 091630013962 про відмову у призначенні пенсії. Згідно вказаного рішення від 23.08.2024 № 091630013962 страховий стаж позивача становить 08 років 04 місяці 15 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982 та догляд за дитиною згідно свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в свідоцтві про шлюб, що підтверджує зміну прізвища зазначено прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (а.с. 64).

10.09.2024 позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із завою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області за результатом розгляду справи № 344/16521/24 прийняв рішення від 19.11.2024, згідно якого задовольнив заяву ОСОБА_1 та встановив факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 (а.с. 66-68).

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 набрало законної сили 27.12.2024.

Згідно службової записки начальника юридичного управління ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 № 169200 запропоновано Управлінню обслуговування громадян ГУ ПФ України в Івано-Франківській області врахувати встановлення рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 факту, що має юридичне значення (а.с. 65).

02.01.2025 позивач звернувся через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 82-84). До заяви від 02.01.2025 ОСОБА_1 долучила копії: паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 від 24.01.1997 (а.с. 85-87); картки платника податків (а.с. 88); свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.01.1983 (а.с. 89); свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 20.12.1987 (а.с. 90); свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 15.10.1987 (а.с. 91); свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 01.06.1983 (а.с. 92); трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982 (а.с. 93-99).

За результатом розгляду заяви від 02.01.2025 ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Згідно вказаного рішення № 091630013962 від 13.01.2025 страховий стаж позивача становить 11 років 04 місяці 07 днів, при необхідних 21 рік. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, оскільки для підтвердження зміни прізвища надано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987, де прізвище « ОСОБА_2 » українською мовою не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту (а.с. 100).

Листом від 16.01.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області направлено позивачу рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 9).

Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФ України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630013962 від 13.01.2025, позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов`язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи, період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009; зобов`язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.01.2025.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років.

Частиною четвертою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 від 24.01.1997 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 85-87).

Зважаючи на відсутність необхідно стажу для призначення пенсії по віку, ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком після досягнення 63 років. Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком необхідна наявність двох обов`язкових умов у сукупності: вік 63 роки; страховий стаж від 21 до 31 років.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 на час звернення до пенсійного органу із заявою від 02.01.2025 про призначення пенсії за віком досягла віку 63 роки.

Щодо дотримання умов закону для призначення пенсії за віком в частині наявності в позивача страхового стажу, то судом встановлено, що згідно розрахунку стажу від страховий стаж ОСОБА_1 становить 11 років 04 місяці 07 днів, до якого не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 17.03.1982 по 09.07.1982 працювала в столовій військової частини НОМЕР_9 на посаді чистильника овочів; з 21.07.1982 по 05.10.1984 працювала в Івано-Франківській фабриці художніх виробів імені Рози Люксембург на посадах учениці швеї-мотористки, швеї-мотористки; з 14.04.1986 по 22.05.1990 працювала в УВС Івано-Франківського облвиконкому на посадах няні дитячого садка, вихователя дитячого садка; з 23.05.1990 по 21.07.1993 працювала на посаді прибиральниці службових приміщень; з 23.12.1994 по 01.12.1999 працювала на 63 котельно-зварювальному заводі на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 10.07.2006 по 15.12.2008 працювала у ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» на посаді жилувальника м`яса; з 24.12.2008 по 07.07.2009 отримувала виплату допомоги по безробіттю в Івано-Франківському міському центрі зайнятості; з 01.03.2017 по 10.08.2022 працювала у ФОП ОСОБА_6 на посаді жилувальника м`яса (а.с. 93-99).

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 17.03.1982 заповнена коректно та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнятий на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.

Відповідно до рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982: з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 05.10.1984, з 14.04.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 01.12.1999 та період отримання допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, оскільки для підтвердження зміни прізвища надано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987, де прізвище « ОСОБА_2 » українською мовою не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту (а.с. 100).

В спірних періодах була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

Так, відповідно до вказаної Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору; в розділах Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; в графі 3 розділу Відомості про роботу у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства; в графі 3 пишеться: Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу; при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів; бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок; після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Так, вперше трудова книжка заповнюється адміністрацією в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття його на роботу. На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки записуються загальні дані про її власника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, фах, дата видачі книжки, підпис власника книжки, ставиться мокра печатка установи, що видала вперше трудову книжку.

Відповідно до пункту 2.12 зазначеної вище Інструкції, зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (свідоцтво про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я, по батькові та ін.) з посиланням на номер та дату цих документів. Вказані зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється попереднє прізвище, ім`я, по батькові чи дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства, установи, організації або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок Про трудові книжки робітників і службовців від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічні положення містяться в пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 № 301, згідно якого відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В спірному випадку на першій сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982 зазначено прізвище « ОСОБА_7 »

Також на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1982 міститься запис: «Прізвище змінено на ОСОБА_3 на підставі паспорта V- НОМЕР_10 , виданого 10.06.1983 ВВС Надвірнянського райвиконкому». Такий запис вчинений інспектором відділу кадрів та скріплений печаткою відділу кадрів роботодавця (а.с. 93).

Таким чином запис на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 17.03.1982 про зміну прізвища вчинений з дотриманням Інструкції, оскільки завірений підписом уповноваженої особи підприємства, установи, організації і печаткою відділу кадрів.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.01.1983 позивач з дошлюбним прізвищем « ОСОБА_8 » уклала шлюб з ОСОБА_9 . Після укладення такого шлюбу позивачу присвоєне прізвище « ОСОБА_2 » (а.с. 89).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 15.10.1987 позивачу залишено прізвище « ОСОБА_2 » (а.с. 91).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 20.12.1987 позивач уклала шлюб з ОСОБА_10 . Після укладення такого шлюбу зазначено прізвище позивача « ОСОБА_3 » (а.с. 90).

З огляду на зміст рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову у призначенні пенсії, пенсійний орган взяв до уваги лише свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 22.01.1983 та свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 15.10.1987, де прізвище « ОСОБА_2 » українською мовою не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту. Водночас, пенсійний орган залишив поза увагою свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 20.12.1987, в якому прізвище позивача « ОСОБА_3 » відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » на титульній сторінці трудової книжки та паспорту.

Суд звертає увагу на те, що аналогічні обставини щодо невідповідності прізвища позивача в свідоцтві про шлюб та на титульній сторінці трудової книжки та паспорту, були підставами для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за результатом розгляду заяви від 15.08.2024 рішення від 23.08.2024 № 091630013962 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Водночас, прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення від 23.08.2024 № 091630013962 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 через невідповідність прізвища в документах, слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із завою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

До розгляду справи № 344/16521/24 було залучено як заінтересовану особу ГУ ПФ України в Івано-Франківській області.

Так, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області за результатом розгляду справи № 344/16521/24 прийняв рішення від 19.11.2024, згідно якого задовольнив заяву ОСОБА_1 та встановив факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 (а.с. 66-68).

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 набрало законної сили 27.12.2024.

Так, в рішенні від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області зазначив:

«… Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України заявник ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Красіїв, Монастириського району Тернопільської області (а.с.4-7).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , трудова книжка видана на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-17).

Згідно з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.01.1983 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с.18).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_5 15.10.1987 року розірвала шлюб із ОСОБА_9 . Після розірвання шлюбу залишила прізвище « ОСОБА_2 » (а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 01.06.1983 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі мати зазначена « ОСОБА_5 », в графі батько « ОСОБА_9 » (а.с.19).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №091630013962 від 23.08.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, оскільки в документах, що підтверджують родинні зв`язки заявника та її сина є певні розбіжності. Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 17.03.1982 та догляд за дитиною згідно свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в свідоцтві про шлюб, що підтверджується змін прізвища зазначено прізвище « ОСОБА_2 »), що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ». В свідоцтві про народженні дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 та у свідоцтві про шлюб допущено помилку, а саме прописано прізвище заявниці « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 » (а.с.8-10).

Таким чином, судом встановлено, що при заміні паспорта громадянина України заявниці ОСОБА_1 , із використання правил перекладу з російської на українську мову, її прізвище прописали як « ОСОБА_3 ».

Також встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 .

Заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для заявника, оскільки надає право для оформлення пенсії за віком…».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 встановлено той факт, що при заміні паспорта громадянина України заявниці ОСОБА_1 , із використання правил перекладу з російської на українську мову, її прізвище прописали як « ОСОБА_3 », тобто допущена описка.

Згідно службової записки начальника юридичного управління ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 № 169200 запропоновано Управлінню обслуговування громадян ГУ ПФ України в Івано-Франківській області врахувати встановлення рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 344/16521/24 факту, що має юридичне значення (а.с. 65).

З огляду на вищевказане, розбіжність в написанні прізвища позивача - « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 », то така є очевидною опискою, внаслідок заміни букви «і» на букву «и».

Окрім цього є доцільним вказати на те, що до страхового стажу позивача зараховано частина періодів роботи, записи про які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.03.1982, а саме: з 14.05.1983 по 13.05.1986 (догляд за дитиною), з 01.01.1999 по 01.12.1999, з 10.07.2006 по 15.12.2008, з 01.03.2017 по 30.09.2017, з 01.11.2017 по 30.04.2018, з 01.06.2018 по 31.12.2019, з 01.02.2020 по 10.08.2022, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 60).

Також можна співставити періоди роботи позивача, відомості про які містяться в Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з періодами роботи, про які є записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.03.1982, та встановити, що записи трудової книжки підтверджують факт роботи позивача в тих роботодавців, відомості про які як страхувальників містяться в Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 56-58).

Суд звертає увагу на те, що частина з вищевказаних періодів роботи позивача зарахована пенсійним органом до страхового стажу ОСОБА_1 (з 14.05.1983 по 13.05.1986, а.с. 60)), а тому з метою уникнення подвійного зарахуванню до страхового стажу одних і тих же періодів роботи, до страхового стажу підлягають зарахуванню періоди лише в тій частині, які незараховані пенсійним органом згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , а саме:

- з 17.03.1982 по 09.07.1982 період роботи у військовій частини НОМЕР_9 ;

- з 21.07.1982 по 13.05.1983 період роботи в Івано-Франківській фабриці художніх виробів ім. Рози Люксембург;

- з 14.05.1986 по 22.05.1990 період роботи в УВС Івано-Франківського облвиконкому;

- з 23.05.1990 по 21.07.1993;

- з 23.12.1994 по 31.12.1998 період роботи на 63 котельно-зварювальному заводі;

- з 24.12.2008 по 07.07.2009 період отримання виплати допомоги по безробіттю в Івано-Франківському міському центрі зайнятості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 13.05.1983, з 14.05.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 31.12.1998, та періоду отримання виплати допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 потрібно скасувати як протиправне, оскільки прийняте без відповідної правої підстави.

З огляду на передбачені статтею 26 Закону № 1058-IV обов`язкові умови для призначення пенсії за віком, а саме: вік 63 роки; страховий стаж 21 рік, суд дійшов висновку про наявність всіх встановлених законом умов для призначення позивачу пенсії за віком.

Щодо дати, з якої необхідно призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, то суд вказує на таке.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В спірному випадку, пенсійний вік 63 роки виповнилося позивачу 07.09.2024, із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернулася 02.01.2025, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Таким чином, пенсія за віком ОСОБА_1 має бути призначена з 02.01.2025, тобто з дня звернення за пенсією.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

З огляду на зміст положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.

В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що ГУ ПФ України в Донецькій області необґрунтовано та без відповідної підстави прийняло рішення № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову в призначенні пенсії, наслідком чого є його скасування.

Водночас суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).

Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке й прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 від 02.01.2025, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в розумінні Порядок № 22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, який повинен вчинити дії зобов`язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФ України в Донецькій області повторно розглянути подану позивачем заяву від 02.01.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 13.05.1983, з 14.05.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 31.12.1998, та період отримання виплати допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні позову до Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовити.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 22.01.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн. (а.с. 6).

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи, що спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 091630013962 від 13.01.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84121) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) від 02.01.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 17.03.1982 по 09.07.1982, з 21.07.1982 по 13.05.1983, з 14.05.1986 по 22.05.1990, з 23.05.1990 по 21.07.1993, з 23.12.1994 по 31.12.1998, та період отримання виплати допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 07.07.2009, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відмовити в задоволенні решти позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відмовити в позові до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84121) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84121.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.