Рішення № 129671015, 14.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 рокуСправа №160/16322/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №045650022402 від 21.05.2025 року (обл. №2000/0304-8/77480 від 21.05.2025 року) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.12.1996 року Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.12.1996 року Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 13.06.2025 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що 12.06.2025 року, у зв`язку з досягненням 50-річного віку, позивач набуває права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон - №1058), оскільки має статус матері особи з інвалідністю з дитинства, яку виховала до шестирічного віку, та страховий стаж не менше 15 років (страховий стаж позивача становить 27 років 05 місяців 12 днів).

На підтвердження свого права на пенсію, 14.05.2025 року, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через веб-портал електронних послуг, надавши усі необхідні документи, зокрема копії своїх документів, а також копії документів доньки з інвалідністю.

Розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке 21.05.2025 року ухвалило рішення №045650022402 про відмову у призначенні дострокової пенсії. Відмова обґрунтована тим, що у медичних висновках №54 від 27.04.2003, №43 від 11.04.2008 та №34 від 29.04.2013 ім`я матері ОСОБА_2 не відповідає імені ОСОБА_2 , вказаному в паспорті.

Таким чином, позивачу було відмовлено у призначенні дострокової пенсії з формулюванням у зв`язку із відсутністю медичного висновку закладу охорони здоров`я, передбаченого Порядком №22-1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

16.06.2025 року на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 14.05.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058.

Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.05.2025 № 045650022402 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії.

Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин:

Вік позивача на дату звернення становить 49 років 11 місяців 02 день.

Страховий стаж позивача становить 27 років 05 місяців 12 днів.

Необхідний страховий стаж становить 15 років.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на призначення дострокової пенсії за віком мають матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22 - 1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги.

У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визначення її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

За результатами розгляду документів, до загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи.

Позивачем надані медичні висновки від 27.04.2003 № 54, від 11.04.2008 № 43, від 29.04.2013 № 34, де зазначено ім`я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним - ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку із відсутністю медичного висновку закладу охорони здоров`я, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.05.2025 року, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через веб-портал електронних послуг, надавши усі необхідні документи, зокрема копії своїх документів, а також копії документів доньки з інвалідністю.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке 21.05.2025 року ухвалило рішення №045650022402 про відмову у призначенні дострокової пенсії. Відмова обґрунтована тим, що у медичних висновках №54 від 27.04.2003, №43 від 11.04.2008 та №34 від 29.04.2013 ім`я матері ОСОБА_2 не відповідає імені ОСОБА_2 , вказаному в паспорті.

Позивач з таким рішенням не погодився, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"., іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно із ч.1 ст.44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком №22-1.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІУ пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).

За правилами п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Отже, право на пенсію мають матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому, особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до абз.4 п.п.6 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку - документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність.

Пункт 2.18 Порядку №22-1 передбачає, що визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Судом встановлено, що позивач для призначення дострокової пенсії надала відповідачу копії своїх документів та документи доньки, які підтверджують статус позивача як матері особи з інвалідністю з дитинства, яку вона виховувала до шестирічного віку.

Свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 від 13.10.1998 підтверджується, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , 1998 року народження. Спільне проживання позивача з донькою підтверджується відмітками в паспорті та медичними висновками, де адреси збігаються. Посвідчення про призначення пенсії по інвалідності від 22.05.2003, де позивач зазначена як член сім`ї, також підтверджує факт спільного проживання та виховання.

Медичними висновками, випискою з акту огляду МСЕК та відповідною довідкою підтверджується, що донька позивача є особою з інвалідністю з дитинства, перебуває на обліку та отримує соціальну допомогу. Відповідач-2 не заперечує, що вказані медичні висновки належать доньці позивача.

Відповідач-2, розглянувши заяву позивача, поставив під сумнів ім`я матері, вказане у трьох медичних висновках. У цих документах ім`я зазначено як ОСОБА_2 (російською мовою), що, на думку відповідача, не відповідає імені ОСОБА_2 у паспорті позивача, що стало підставою для відмови у призначенні пенсії.

Судом встановлено, що відповідач-2 не заперечує наявність у позивача необхідного віку та стажу, а також факту, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства, а ОСОБА_1 її матір`ю, яка виховала її до шести років. Відповідач-2 також не стверджував про недостовірність записів у медичних висновках.

На думку суду, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення медичних документів. Невірне зазначення імені в медичних висновках №№54, 43, №34, де ім`я матері " ОСОБА_2 " (російською мовою) не співпадає з ім`ям " ОСОБА_2 " (російською мовою) у паспорті, не може бути підставою для відмови у призначенні дострокової пенсії.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045650022402 від 21.05.2025 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 призначити та виплачувати з 13.06.2025 року позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд приходить до висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому, вимога до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягає, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не приймалось.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене та задоволення адміністративного позову в основній частині вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045650022402 від 21.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник