Ухвала суду № 129670408, 21.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34391/25

Провадження № 1-кс/761/22366/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22025000000000468 від 14.04.2025

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000468 від 14.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до матеріалів ДКІБ встановлено, що службові особи ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 45465840), всупереч державним інтересам, створюють загрозу обороноздатності держави, Збройним Силам та іншим військовим формуванням України шляхом постачання Силам оборони України засобів РЕБ неналежної якості, які не забезпечують їх протидроновий захист, та привласнюють значну частину державних коштів, що виділяються на потреби ЗС України.

ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» є компанією з серійного виробництва засобів РЕБ та спеціальних антидронових система «MOROK-1», «MOROK-3», «MOROK-4», «MOROK-5», «MOROK-1Х», «MOROK-3Х», «MOROK-4Х», «THOR», «MOLOT», основними замовниками яких виступають ДП «Агенція оборонних закупівель» МО України, Держприкордонслужба України, Нацгвардія України та Нацполіція України.

Згідно п. 5 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту.

Водночас, службові особи ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ», з корисливих мотивів, виготовляють засоби РЕБ різних модифікацій із дешевих компонентів низької якості та технічних характеристик за штучно завищеними цінами з метою отримання прибутку, що значно перевищує 25 %.

Встановлено, що під час проведення випробувань засобів РЕБ «МОROK 5» в умовах, наближених до бойових, зафіксовано їх непридатність протидіяти FPV-дронам. Крім цього, за отриманими даними, співвласник ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» ОСОБА_4 та директор підприємства ОСОБА_5 , для зниження фактичної вартості складових засобів РЕБ, залучили працівників ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які за попередньою домовленістю та за їх вказівкою закуповують дешеві та низькоякісні компоненти в КНДР, або у третіх осіб без відображення цього у податковій та бухгалтерській звітності.

В подальшому, головний бухгалтер ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дружина ОСОБА_5 ) декларують операції з придбання вказаних технічних засобів за значно вищими цінами у підконтрольних суб`єктів господарювання, насамперед з числа близьких родичів та підлеглих, які у подальшому перераховують на їх рахунки значну частину грошових коштів, отримані за виконання державних оборонних замовлень.

Зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом використання підроблених документів відображають у бухгалтерському та податковому обліку придбання ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» окремих елементів та комплектуючих для виробництва засобів РЕБ не від фактичних постачальників, а за завищеними цінами у підконтрольних їм ФОП: ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_11 », ФОП « ОСОБА_12 », ФОП « ОСОБА_13 », ФОП « ОСОБА_14 », ФОП « ОСОБА_15 » та ін.

При цьому, ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 взагалі не проводять господарську діяльність, а підготовкою та оформленням їх імені фінансових документів і податкової звітності займається безпосередньо ОСОБА_9 , у якої в розпорядженні знаходяться їх рахунки, банківські картки, електронні ключі доступу до системи «Клієнт-банк», кабінетів платників податків, тощо.

Також, ОСОБА_9 з використанням наявних у неї банківських карток підконтрольних ФОП, за участю останніх, організувала процес обготівкування грошових коштів, що надходять ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» від державних замовників. Отримані за таких обставин грошові кошти ОСОБА_9 передає ОСОБА_5 , ОСОБА_4 або за попереднім узгодженням з ОСОБА_5 іншим особам.

Крім того, встановлено, що впродовж 2024-2025 років ФОП « ОСОБА_11 » на замовлення ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» здійснюється постачання пакувальної тари (дерев`яних ящиків), за суттєво завищеними цінами у підконтрольних ФОП « ОСОБА_16 », ФОП « ОСОБА_17 », ФОП « ОСОБА_18 », ФОП « ОСОБА_19 » та ФОП « ОСОБА_20 » з метою привласнення грошових коштів, що надходять від державних замовників, які взагалі не займаються жодним з видів господарської діяльності та, насамперед, пов`язаним з виготовленням пакувальної тари (дерев`яних ящиків).

При цьому, за вказівкою ОСОБА_11 виготовленням видаткових накладних, актів прийняття-передачі нібито виконаних робіт, рахунків про оплату товарів та послуг, підготовкою фінансової та податкової звітності зазначених підконтрольних ФОП, займається найнятий бухгалтер - ОСОБА_21 , в розпорядженні якої знаходяться їх карткові рахунки, електронні ключі доступу до кабінетів платників податків тощо.

В подальшому, ФОП « ОСОБА_16 », ФОП « ОСОБА_17 », ФОП « ОСОБА_18 », ФОП « ОСОБА_20 » та ФОП « ОСОБА_19 » знімають зі своїх розрахункових рахунків у банківських установах грошові кошти, які передають ОСОБА_11 , який в свою чергу, частину обготівкованих грошових коштів, згідно попередньої домовленості, передає особисто ОСОБА_5 .

Таким чином, за вищеописаних обставин, службові особи ТОВ «ТАКТІКАЛ ТЕХНОЛОДЖИ» володіючи інформацією про низькі технічні характеристики системи РЕБ, умисно продовжують постачати їх на сили оборони України, що може вплинути на обороноздатність держави, ЗСУ та інших військових формувань.

Разом з тим, згідно матеріалів досудового розслідування, є істотні підстави вважати, що на даний час злочинна діяльність, організована ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та іншими їх спільниками не припинена.

Допитані в якості свідків фізичні особи-підприємці ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , повідомили про свою непричетність до ведення підприємницької діяльності, жодних товарів та послуг від свого імені зазначеним підприємствам не надавали. Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 ст. 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, були об`єктами кримінально протиправних дій та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку.

12.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

-мобільний телефон Iphone 14 Pro, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

- флешносій «Kingston» 16 GB - 1 шт.

На вказаних носіях виявлено інформацію щодо діяльності ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_24 , тобто містять доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження.

Крім того вказані носії інформації можуть містити інформацію, яка була видалена, у зв`язку з чим вони вилучені для проведення експертизи/дослідження.

У зв`язку із викладеним, 12.08.2025 вказані предмети, речі та документи визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також недопущення втрати речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, та збереження речових доказів, проведення експертиз, допитів свідків та проведення інших слідчих дій прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі його сліди кримінального правопорушення, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на предмети, речі, документи вилучені 12.08.2025 в ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон Iphone 14 Pro, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

- флешносій «Kingston» 16 GB - 1 шт. - заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ними у будь-який спосіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1