Ухвала суду № 129670391, 19.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33801/25

Провадження № 1-кс/761/22019/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Мелітопольського Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000226 від 15.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника Мелітопольського Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000226 від 15.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України. Просили накласти арешт на майно, яке вилучене 07.08.2025 в ході обшуку в кв. АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання вказано, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за фактом привласнення коштів у період 2024 року службовими особами ТОВ «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД» (ЄДРПОУ - 41400018) і ТОВ «МЕЛСІТІ» (ЄДРПОУ - 41490056) виділених з резервного фонду державного бюджету і призначених для здійснення заходів, пов`язаних із зміцненням обороноздатності держави, шляхом зловживання своїм службовим становищем та діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою із службовими особами ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), КП «Градпроект» ММР Запорізької області (ЄДРПОУ - 30085874), Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ - 02126314) і інших фізичних осіб та суб`єктів господарювання в результаті чого завдано збитків державі на загальну суму понад 6,4 млн грн, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

07.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук в квартирі де мешкає директор КП «Градпроект» ММР Запорізької області ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено джерела доказів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: телефон марки Samsung чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 у ількості 1 шт.; телефон iPhone голубого кольору у кількості 1 шт.; моноблок сірого кольору марки НР серійний номер 8 CC3453JTS у кількості 1 шт.

Уважають, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки на них міститься інформація, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.

07.08.2025 на підставі ст. 98 КПК України детективом БЕБ винесено постанову про визначення зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи клопотання, просив задовольнити з наведених в ньому підстав. Зазначив, що майно, є речовими доказами, відповідає ознакам ст. 98 КПК України.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання вказав, що вказане майно не має доказового значення в даному кримінальному провадженні, не містить слідів злочину.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1,3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів убачається, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 12024080000000226 від 15.05.2024 за фактом привласнення коштів у період 2024 року службовими особами ТОВ «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД» (ЄДРПОУ - 41400018) і ТОВ «МЕЛСІТІ» (ЄДРПОУ - 41490056) виділених з резервного фонду державного бюджету і призначених для здійснення заходів, пов`язаних із зміцненням обороноздатності держави, шляхом зловживання своїм службовим становищем та діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою із службовими особами ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), КП «Градпроект» ММР Запорізької області (ЄДРПОУ - 30085874), Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ - 02126314) і інших фізичних осіб та суб`єктів господарювання в результаті чого завдано збитків державі на загальну суму понад 6,4 млн грн, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

07.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук в квартирі де мешкає директор КП «Градпроект» ММР Запорізької області ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено джерела доказів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: телефон марки Samsung чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 у кількості 1 шт.; телефон iPhone голубого кольору у кількості 1 шт.; моноблок сірого кольору марки НР серійний номер 8 CC3453JTS у кількості 1 шт.

07.08.2025 на підставі ст. 98 КПК України детективом БЕБ винесено постанову про визначення зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.

Слідчий суддя пересвідчується, що телефон iPhone голубого кольору у кількості 1 шт.; моноблок сірого кольору марки НР серійний номер 8 CC3453JTS у кількості 1 шт., є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на них міститься інформація, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні, та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що телефон марки Samsung чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 у кількості 1 шт., про арешт якого наполягає прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № №12024080000000226 від 15.05.2024 року. З урахуванням тих даних, які внесені до ЄРДР. Дані про використання мобільного телефону, які не стосуються обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, інші відомості про відповідність майна ознакам ст. 98 КПК України щодо речових доказів, не встановлені. Таким чином, відсутні підстави уважати, що вказане майно є доказом в межах кримінального провадження.

Клопотання прокурора не містить жодних доказів того, що такий обсяг втручання у власність виправдовує завдання кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлено про підозру.

Враховуючи викладене, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна комп`ютерної техніки, протоколах, інших документів, які не стосуються обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, а також недоведеність прокурором факту використання вказаного майна як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, не може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та не може бути підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв`язку із чим викликає сумнів в розумності із співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна телефон iPhone голубого кольору у кількості 1 шт.; моноблок сірого кольору марки НР серійний номер 8 CC3453JTS у кількості 1 шт., які виявленого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, з метою збереження речових доказів та проведення експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 07.08.2025 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на перелік документів у даному кримінальному провадженні як на речові докази.

Керуючись ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання начальника Мелітопольського Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 07.08.2025 в ході обшуку в кв. АДРЕСА_1 , а саме:

- телефон iPhone голубого кольору у кількості 1 шт.;

- моноблок сірого кольору марки НР серійний номер 8 CC3453JTS у кількості 1 шт.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1