Ухвала суду № 129669886, 20.07.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15875/25

провадження № 2/753/10652/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у заяві ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2025 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Яців Олега Романовича звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.07.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу було передано судді 29.07.2025.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно ст.19 ЦПК України загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження ( ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законом ( ст. 5 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 заявляє вимоги, які повинні розглядатися в позовному провадженні, разом з тим, останній звертається до суду не з позовом, а із заявою.

У позовному провадженні сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).

Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик пред`явлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом учасників спору.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як вбачається з поданої заяви, представником заявника не надано відомостей відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відтак, представнику заявника необхідно надати відомості щодо себе, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі); та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 , слід залишити без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, ураховуючи вищенаведене, заявнику на усунення недоліків слід подати позовну заяву у новій редакції, форма та зміст якої повинні відповідати вимогам статті 175, 177 ЦПК України, визначитися із суб`єктим складом сторін. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії, відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт- залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Мицик Ю.С.