Вирок № 129665824, 21.08.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2025 Справа №607/8985/25 Провадження №1-кп/607/1464/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12025211060000119 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-

в с т а н о в и в :

09 квітня 2025 року близько 13 години 46 хвилин працівниками водної поліції відділу превенції патрульної поліції ГУНП в Т/о ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які здійснювали обстеження території їх обслуговування, а саме вул. Поліська в с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, було виявлено транспортний засіб марки «ЗІЛ» моделі «131» р.н. НОМЕР_1 з асенізатором, в якому знаходились нечистоти, які водій вказаного транспортного засобу мав намір злити у невідведене для цього місце.

В ході реагування на дане порушення поліцейськими водної поліції встановлено, що водієм вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_5 .

Після цього, 09.04.2025 близько 13 години 46 хвилин у ОСОБА_5 , який перебував на узбіччі польової дороги по вулиці Поліській в с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, в ході розмови із працівниками поліції виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейським водної поліції з метою уникнення відповідальності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 09.04.2025 близько 13 години 46 хвилин, перебуваючи на узбіччі польової дороги по вулиці Поліській в с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, біля свого автомобіля попросив поліцейських водної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є службовими особами, що виконують організаційно-розпорядчі функції в частині прийняття рішень, що мають юридичне значення та тягнуть за собою юридичні наслідки, не вживати заходів щодо притягнення його до відповідальності, за що він надасть їм грошову винагороду у розмірі 3.000,00 гривень. Від пропозиції ОСОБА_5 , про надання грошових коштів за уникнення відповідальності поліцейські водної поліції відмовились отримувати будь-яку неправомірну вигоду, при цьому кожен із працівників поліції неодноразово повідомляв, що такі дії є неправомірними і вони тягнуть кримінальну відповідальність. Однак, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та ненадаючи значення словам працівників водної поліції, продовжив просити не вживати заходів щодо притягнення його до відповідальності, за що він надасть їм грошові кошти у сумі 3.000,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.369 КК України, тобто пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, на утриманні якого неповнолітня дитина, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв досудовому розслідуванню, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59.500,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днівз дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1