Ухвала суду № 129660103, 28.07.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"28" липня 2025 р. Справа № 910/4525/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи за позовом Релігійної організації «Релігйна громада парафія на честь преображення господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області»

до Броварської міської ради Броварського району Київської області

про скасування рішення в частині

за участю представників

позивача: не з`явився;

відповідача: Мовчан В.Л. в порядку самопредставництва,

встановив:

Релігійна організація «Релігйна громада парафія на честь преображення господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (далі позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 10.04.2025 до Броварської міської ради Броварського району Київської області, у якій просить суд скасувати рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі відповідач, Броварська міська рада) від 29.06.2023 № 1224-51-08 «Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельних ділянок, припинення дії договорів оренди земельних ділянок» в частині пункту 4, яким припинено право оренди земельної ділянки Релігійної організації «Релігйна громада парафія на честь преображення господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» площею 1,50000 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул. Максименка, земельна ділянка 43-а в с. Княжичі Броварського району Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3221284001:01:015:0023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.04.2025 вказану позовну заяву передав за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Господарський суд Київської області ухвалою від 12.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.06.2025.

Через канцелярію суду 16.05.2025 від Броварської міської ради надійшов відзив від 14.05.2025 № 1.12.4-15/01/8790 на позовну заяву.

Через канцелярію суду 16.05.2025 від позивача надійшла відповідь від 21.05.2025 на відзив.

У підготовчому засіданні 02.06.2025, у яке представник позивача не з`явився, суд оголосив перерву до 16.06.2025.

У підготовче засідання 16.06.2025 представник позивача не з`явився. Ухвалою від 16.06.2025 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.07.2025.

У судовому засіданні 28.07.2025 представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом було задоволено.

Представник позивача в судове засідання 28.07.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами статті 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

У постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У наведеній постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, що повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний Суд у постановах від 06.05.2025 у справі № 916/718/24 та від 04.06.2025 у справі № 910/7814/24.

Суд установив, що позивач був належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань у цій справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку до електронного кабінету позивача ухвал суду від 12.05.2025 (про відкриття провадження у справі), від 02.06.2025 (про повідомлення) та від 16.06.2025 (про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті).

Однак, у жодне судове засідання повноважний представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України для залишення позову Релігійної організації «Релігйна громада парафія на честь преображення господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» без розгляду.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Залишити позов без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.08.2025.

Суддя О.В. Щоткін