Ухвала суду № 129659089, 08.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31670/25

Провадження № 1-кп/761/3758/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100002069, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

установив:

25.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшов (Вх. № 77685) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100002069, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.07.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту.

Ухвалою суду від 08.08.2025 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України. У судовому засіданні також уточнив, що можливо визначити розмір застави. Зауважив, що інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченою її процесуальних обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, заначивши, що можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Положення закону, яким керувався суд.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Висновки та мотиви суду.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, виходячи з такого.

Судом враховуються наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченої, в їх сукупності, суд, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченою переховуватися від суду.

Крім того, щодо іншого ризику, наведеного прокурором, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи спосіб життя обвинуваченої, відсутність постійного місця проживання, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою.

Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за доцільне визначити розмір застави обвинуваченому, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.

Тобто, такий розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку обвинуваченої, не порушуючи при цьому її прав, а визначений розмірі застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_3 не буде переховуватись від суду через побоювання втратити заставу.

Керуючись статтями 331, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 жовтня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСА у місті Києві, призначення платежу - застава за обвинувачену).

Обвинувачена або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомити про це суд;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_7