Ухвала суду № 129658827, 18.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 754/4115/25-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2025 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., при секретарі Романенко Д.С., розглянувши заперечення представника відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі 754/4115/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувають матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

Так, в рамках розгляду позовної заяви представником відповідача було подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки на думку представника враховуючи предмет позову, значення справи для обох сторін та обсяг матеріалів є необхідність у розгляді справи в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача в судове засідання, подав заяву про проведення судового засідання без фіксування технічними засобами та просив питання щодо переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Так, суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

За приписами частини першої статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За частиною четвертою статті 277 ЦПК України, відповідач наділений правом подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частини четвертої статті 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними справами у розумінні цивільного процесуального закону є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, як і закріплено у положеннях частини четвертої статті 19 ЦПК України.

Частиною другою статті 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як передбачає частина восьма статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку.

При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, надання пояснень сторін.

Наголошуючи на необхідності зміни порядку розгляду справи з спрощеного на загальний, відповідач не посилався на існування суттєвих обставин, через які недоцільно розглядати справу у спрощеному порядку. Своїм правом на подання відзиву, у якому вказуються заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, відповідач скористався, а інших обставин, які б свідчили про необхідність переходу у загальне позовне провадження не зазначено.

Окрім цього, ціна позову є меншою за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та є справою незначної складності.

Відтак, даний позов не становить виключної категорії справи, передбаченої частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 277 ЦПК України, повинні бути обґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заперечень представника відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім цього, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє можливості, суд розглянути клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 43, 49, 58, 60, 62, 64, 174, 277-279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА