Постанова № 129656432, 14.08.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

14.08.2025

Справа № 646/5354/25

Провадження № 3/646/1789/2025

П О С Т А Н О В А

іменем України

14.08.2025 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , який повторно протягом року вчинив правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за яке вже було піддано адміністративному стягненню, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу матері ОСОБА_2 та штовхав її, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань щодо розгляду справи за його відсутністю до суду не надав.

Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 173-2 КУпАП розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, враховуючи положення ч. 2 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбаченихст. 173-2 цього Кодексу, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , який, за думкою суду зловживає своїми процесуальними правами, ухиляється від явки до суду з метою уникнення відповідальності через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, суд вважає за необхідне проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 127374 від 29.05.2025 року, відповідно якого, 29.05.2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , який повторно протягом року вчинив правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за яке вже було піддано адміністративному стягненню, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу матері ОСОБА_2 та штовхав її, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої (а.с. 1).

Даними відеозапису подій від 29.05.2025 року (а.с. 3).

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз`яснені положення ст. 63 Конституції України.

Крім того, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.05.2025 року (а.с. 7).

Даними заяви ОСОБА_2 від 29.05.2025 року (а.с. 4).

Даними пояснень ОСОБА_3 від 29.05.2025 року, ОСОБА_1 від 29.05.2025 року (а.с. 5, 6).

Даними рапортів від 29.05.2025 року (а.с. 8 - 9, 10).

Даними постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.09.2024 року, з якої убачається, що ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 9-10).

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАПнастає у разі повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другої цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За положеннями вищезазначеного Закону психологічним насильством визначено форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, що спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за скоєне, суд вважає за можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, як особі яка вчинила домашнє насильство, повторно протягом року - адміністративне стягнення, передбачене ч. 3ст. 173-2 КУпАПу виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

ЗгідноЗакону України «Про судовий збір»,у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7,9,33-38, 173-2,276,279,283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАПу виді штрафу в дохід держави у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ`янський районний суд міста Харкова.

Суддя