Постанова № 1296525, 12.12.2007, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-915/07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 грудня 2007 року                                16 год. 35 хв.                                            м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:                                           

позивача: Одиноцької І.П.

відповідача: Вараницького М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Люміварі» про стягнення 1261,18 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1261,18 грн. – заборгованості (недоїмки) зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що станом на 01.09.2007 року відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень, липень 2007 р. відповідач заборгував до Пенсійного фонду України страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1261,18 грн. В порядку передбаченому п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», 03.09.2007 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю 441 на суму 1261,18 грн., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 760640. Проте, ТзОВ «Люміварі» не відреагувало на вказану вимогу і борг не сплатило. Представник позивача зауважив, що суми, які сплатив відповідач відповідно до платіжних доручень долучених до матеріалів справи, згідно вимог чинного законодавства перераховуються в погашення узгодженого боргу, який виник раніше.

В зв’язку з цим, представник позивача просить позов задоволити та стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду у м. Рівне заборгованість (недоїмку) зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1261,18 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що даний позов не визнає і вважає його безпідставним. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ТзОВ «Люміварі»  щомісяця сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується платіжними дорученнями № 56 від 10.08.2007 р, № 51 від 16.07.2007р.,  № 28 від 13.04.2007 р. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в березні 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне проведено позапланову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ТзОВ фірми «Люміварі» за період з 01.02.2005 року по 28.02.2007 року, за результатами якої було виявлено заниження нарахованих страхових внесків, про що складено акт № 218 від 30.03.2007 року.

            На підставі акту перевірки № 218 від 30.03.2007 року позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 369, № 370 від 02.04.2007 р. та рішення про застосування фінансових санкцій на суму 10351,25 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 371 від 02.04.2007 року.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наслідками перевірки 02.04.2007 року Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне надіслало відповідачу вимогу про сплату недоїмки № 647 від 02.04.2007 року на суму 15759,82 грн., яку директор ТзОВ «Люміварі» отримав того ж дня.

Заяву про узгодження вимоги № 647 від 02.04.2007 року протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки, Управлінню Пенсійного фонду в м. Рівне відповідач не направляв, чим порушив порядок, встановлений для узгодження вимоги.

21.05.2007 року внаслідок адміністративного оскарження відповідачем рішень про застосування фінансових санкцій від 02.04.2007 року та вимоги про сплату боргу № Ю-647 від 02.04.2007 року на суму 15759,82 грн., Пенсійним фондом України було прийнято рішення про результати розгляду скарги, згідно якого рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про застосування фінансових санкцій №№ 369, 370 від 02.04.2007 року  були скасовані, рішення № 371 – залишено без змін, а скарга відповідача в частині  оскарження вимоги про сплату боргу № Ю-647 від 02.04.2007 року – залишена без розгляду з підстав, передбачених п.5.3. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 р. № 81/8680 (далі, - Порядок).

У вересні 2007 року відповідач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду в м. Рівне про скасування рішень № 370 та № 371 від 02.04.2007 року.

15 листопада за результатами розгляду даної справи № 2-а-557/07 Рівненським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою ТзОВ «Люміварі» в позові відмовлено повністю. Вимогу про сплату недоїмки № 647 від 02.04.2007 року відповідач у судовому порядку не оскаржував.

Як вбачається з платіжного доручення № 51, відповідач 16.07.2007 року перерахував на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне грошові кошти в сумі 100,00 грн., де призначенням  платежу зазначив - нарахування за червень 2007 року.

10 серпня 2007 року платіжним дорученням № 56 відповідач перерахував кошти на рахунок позивача в сумі 615,86 грн., де призначенням платежу вказав нарахування за серпень 2007 року.

 Згідно даних обліку позивача станом на 01.09.2007 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2007 р. в сумі 634,91 грн. та за липень 2007 року в сумі 626,27 грн., всього на загальну суму 1261,18 грн.

В порядку передбаченому п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», 03 вересня 2007 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю 441 на суму 1261,18 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією акта позапланової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на державне пенсійне страхування фірми ТзОВ «Люміварі»№ 218 від 30.03.2007 року(а.с. 42-43), копією вимоги про сплату недоїмки № 647 від 02.04.2007 р. та копією повідомлення про вручення вимоги № 647 (а.с.46), копією скарги відповідача від 11.04.2007 та уточнення до даної скарги від 16.04.2007 р. (а.с.52-53), копією рішення Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.04.2007 року (а.с.54-59), копією скарги відповідача від 08.05.2007 року (а.с.60), копією рішення Пенсійного фонду України від 21.05.2007 року про результати розгляду скарги відповідача (а.с.61-64),  копіями розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень, липень 2007 року (а.с.4-7), копією корінця вимоги про сплату недоїмки № Ю-441 від 03.09.2007 року та поштового повідомлення про її вручення відповідачу (а.с.8), копією платіжного доручення № 56 від 10.08.2007 р. (а.с.12), копією платіжного доручення № 51 від 16.07.2007 року (а.с.13), копією ухвали про відкриття провадження у справі № 2-а-557/07 від 18.09.2007 р. (а.с.65), копією постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2007 року по справі 2-а-557/07 (а.с.66-67).

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV(далі Закон № 1058-IV) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

            Згідно зі ст.14 Закону № 1058-IVстрахувальниками є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

            Відповідно до ст. 15 цього ж Закону суб’єкти підприємницької діяльності, перелічені у ст. 14 Закону № 1058-IVє платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

            Згідно зі ст.ст. 1,2,4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32,3 % від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на  виплату основної і додаткової заробітної плати та  інших  заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам  за  виконання  робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Частиною 6 ст. 20 Закону№ 1058-IVвстановлено, що страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з абз.2 ч.6 ст.20 Закону від 09.07.2003 року №1058, є календарний місяць.

Однак, всупереч цьому, станом на 01.09.2007 року відповідачем не сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень та липень 2007 року в сумі 1261,18 грн.

У відповідності з вимогами ст. 106 Закону № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки. 

За наведених обставин, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Рівне підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Що стосується доводів представника відповідача в заперечення позовних вимог про своєчасну та повну сплату ТзОВ «Люміварі» страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за червень, липень 2007 року, то вони відхиляються судом з таких підстав.

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IVта п.2.1. Порядку, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки. Вимогу про сплату недоїмки № 647 від 02.04.2007 року на суму 15759,82 грн. відповідач отримав в той же день.

Однак, заяву про узгодження вимоги про сплату недоїмки № 647 від 02.04.2007 року, протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником даної вимоги, Управлінню Пенсійного фонду в м. Рівне відповідач не направив, чим порушив порядок, встановлений для узгодження вимоги.

Відповідно до п.7.1. Порядку процедура оскарження рішень про застосування фінансових санкцій закінчується днем отримання страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, рішення Пенсійного фонду України, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, а процедура узгодження вимоги про сплату недоїмки закінчується останнім днем строку, передбаченого пунктами 2.2 Порядку, для подання заяви. У судовому порядку дану вимогу відповідач не оскаржував.

Рішення Пенсійного фонду України про результати розгляду скарги відповідача на рішення про застосування фінансових санкцій, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню  було прийняте 21 травня 2007 року.

Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій № 371 від 02.04.2007 року на суму 10351,25 грн. є узгодженим з травня 2007 року,  вимога про сплату боргу № Ю-647 від 02.04.2007 року на суму 15759,82 грн.  з 16 квітня 2007 року, а дані суми вважаються недоїмкою.

Пунктом 5 ст. 106 Закону № 1058-IV  встановлено, що за рахунок сум, які надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Отже, сплативши суми грошових коштів Управлінню Пенсійного фонду України в м. Рівне після травня 2007 року, відповідач частково погасив суму недоїмки, підставою виникнення якої були вимога № 647 від 02.04.2007 року і рішення про застосування фінансових санкцій № 371 від 02.04.2007 року, а не недоїмку по сплаті страхових внесків за червень і липень 2007 року, як вважав відповідач.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люміварі» (м. Рівне, вул.. Грушевського, 9, код 21084248, р/р 2600702651676 в РФ «Укрексімбанк», МФО 333539) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Рівне (м. Рівне, вул.. Відінська, 41, код 21098440, р/р 256033014361 в РОУ ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 333368) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень, липень 2007 року в сумі 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн.. 18 коп. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

            Постанова складена в повному обсязі 17 грудня   2007 року.

Головуючий:                                                          В.М.Шарапа