Ухвала суду № 129644685, 20.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2025 року м. Київ № 320/41683/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не закінчення виконавчого провадження №76806576 з примусового виконання постанови №73835586 виданої 15.01.2024 про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА» на користь держави виконавчого збору на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» після передачі наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/266/23 від 12.12.2023 до приватного виконання виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівні.

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №76806576 щодо стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА» на користь держави виконавчого збору у розмірі 838 924,46 грн. після передачі наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/266/23 від 12.12.2023 до приватного виконання виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівні.

- зобов?язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження №76806576 з примусового виконання постанови №73835586 виданої 15.01.2024 року про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА» на користь держави виконавчий збір у розмірі 8 230 660,77 грн. на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

- зобов?язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА» грошові кошти в сумі 838 924,46 грн., що були безпідставно стягнуті під час примусового виконання виконавчого провадження №76806576, після передачі наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/266/23 від 12.12.2023 до приватного виконання виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівні.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається, у п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач не погоджується з діями державного виконавця.

У позовній заяві зазначено, що оскаржувану постанову було винесено 17.12.2024 і додано копію відповідної постанови.

Позивач вказує, що ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» зверталося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №58 від 06.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76806576 (стягнення виконавчого збору) на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, позивачем не пояснено та не надано жодних доказів стосовно того, коли саме ним було отримано постанови про відкриття оскаржуваного виконавчого провадження (стало відомо про його відкриття).

З огляду ж на відповідні дати, позивач почав вчиняти активні дії стосовно свого порушеного права через 2 місяці з моменту винесення оскаржуваної постанови відповідачем.

Позивач також зазначає, що 01.07.2025 ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» повторно звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №246 від 01.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №76806576 (стягнення виконавчого збору) на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 23.07.2025 за вих. № 104400/116289-33-25/20.1, Відповідач повідомив, що в нього не має правових підстав закінчення виконавчого провадження. Вказану відмову Позивач отримав простим листом АТ «Укрпошта» 12.08.2025, про що свідчить вхідна відмітка №150 від 12.08.2025.

Оскільки іншого позивачем не зазначено та не доведено належним чином, суд вважає, що моментом, з якого позивачеві стало відомо про порушення його прав, є 19.12.2024 року дата винесення першої постанови про відкриття оскаржуваного виконавчого провадження. Саме з цього часу виникла правова підстава для звернення до суду, оскільки позивачу було завдано шкоди, попри попередньо надані пояснення та об`єктивну неможливість виконання рішення у встановлені строки.

З урахуванням вищенаведених обставин та матеріалів, доданих до позовної заяви, встановлено, що уповноважений представник позивача мав право звернутися до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування його постанов у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів тобто до 29.12.2024 включно.

Водночас позовна заява в інтересах позивача подана до Київського окружного адміністративного суду лише 19.08.2025 року.

Суд звертає увагу, що з моменту винесення постанови до дня подання позовної заяви минув передбачений законом десятиденний строк, причому цей строк був суттєво перевищений, що свідчить про пропуск встановленого процесуального строку для звернення до суду у справах цієї категорії.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що навіть при першочерговому зверненні до відповідача із заявою №58 від 06.02.2025 позивач уже пропустив 10-денний строк, визначений спеціальним законодавством.

Наступне ж звернення до відповідача мало місце ще через майже пів року після першого.

Окрім цього, у матеріалах позовної заяви відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також будь-які докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви відповідну заяву про поновлення цього строку разом із доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням встановлених процесуальних вимог щодо строків звернення до суду, без належного обґрунтування причин такого пропуску.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 122-123, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Адміністративний позов залишити без руху.

Позивачу надається п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вісьтак М.Я.