Рішення № 129644649, 20.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2025 року № 320/41306/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ УКРАЇНА" про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,

в с т а н о в и в:

18.08.2025 о 12:22 год Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ УКРАЇНА", директора ТОВ "ЛОФТ УКРАЇНА" Храмцова Володимира Олексійовича, в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «ЛОФТ УКРАЇНА» ОСОБА_1 за межі України до погашення податкового боргу в сумі 1894976,30 грн.

Підставою для звернення контролюючого органу до суду є наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ УКРАЇНА", керівником якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1 000 000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Позивач посилається на те, що вживав заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення боргу, однак вони не дали позитивного результату, тому звертається до суду в порядку статті 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику боржника.

Ухвалою суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з особливостями, визначеними статтею 289-2 КАС України.

Вказана ухвала суду направлялась відповідачам на адреси електронної пошти, зазначені в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була оприлюднена судом на веб-порталі судової влади України.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачами, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмових відзивів на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44943233, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області як платник податків і зборів.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником вказаного товариства є Храмцов Володимир Олексійович.

За ТОВ «ЛОФТ УКРАЇНА» на теперішній час в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 1894976,30 грн.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою ТОВ «ЛОФТ УКРАЇНА» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 ПК України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 15.08.2024 №0012737-1307-1036, яку було направлено засобами поштового зв`язку.

Податкова вимога направлялась контролюючим органом на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та була повернута 23.09.2024 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

На виконання вимог п.95.5 ст.95 ПК України 01.11.2024 уповноваженою особою контролюючого органу прийнято рішення № 542/4-1036 про стягнення коштів платника податків у рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ «ЛОФТ УКРАЇНА», який виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

На виконання вищезазначеного рішення, Головним управлінням ДПС у Київській області протягом червня-липня 2025 року до банківських установ направлено платіжні інструкції.

Однак, вказаний захід не призвів до повного погашення податкового боргу ТОВ «ЛОФТ УКРАЇНА» у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Так, Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857 - ХІІ «Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідні підстави для застосування тимчасового обмеження права керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента на виїзд з України відображені в пункті 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX).

Так, у відповідності з пунктом 87.13 ст. 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

- інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;

- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Таким чином, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Пунктом 87.14 ст. 87 ПКУ встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Як вбачається судом згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1894636,3 грн.

Суд звертає увагу, що у відповідності до абз. 3 п. 87.13 ст. 87 ПК України тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому, в матеріалах справи відсутнє судове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ УКРАЇНА» сум податкового боргу.

Отже така обов`язкова передумова щодо застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України, як судове рішення про стягнення податкового боргу відсутня. Доказів зворотного суду не надано.

Стосовно наявності такої передумови як рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявне рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.11.2024 №542/4-1036, зі змісту якого встановлено, що в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Київській області Сергій Береговий відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей установах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ УКРАЇНА».

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Таким чином, з аналізу наведеної норми судом встановлено, що винесення рішення за п. 95.5 ст. 95 ПК України можливе лише у випадку наявності у платника податків податкового боргу, який виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Тобто, рішення в порядку п. 95.5 ст. 95 ПК України стосується лише сум податкового боргу, що виникли у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках.

Судом було досліджено та проаналізовано долучений до позовної заяви розрахунок податкового боргу по Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ УКРАЇНА» та встановлено, що загальна сума боргу, яка перевищує 1 мільйон гривень, складається із сум нарахувань за податковими повідомленнями-рішеннями, а не лише із сум самостійно задекларованих платником податків.

У такому випадку рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.11.2024 № 542/4-1036, прийняте в межах п. 95.5 ст. 95 ПК України не може бути застосовано до сум нарахованих податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд зазначає, що в даному випадку, податковим органом не дотримано обов`язкової умови для звернення до суду з позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівника юридичної особи, такої як рішення суду про стягнення сум податкового боргу, які нараховано за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ УКРАЇНА", директора ТОВ "ЛОФТ УКРАЇНА" Храмцова Володимира Олексійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.