Рішення № 129644579, 19.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2025 року м. Київ № 640/8948/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд (з урахування заяви про уточнення позовних вимог):

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA100380/2020/010017/1 від 07.10.2020 та №UA100380/2020/000018/1 від 09.10.2020.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, у зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження у адміністративній справі.

22 квітня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києві від відповідача надійшов відзив на позовну заяву

Відповідач у відзиві зазначив, що подані позивачем разом із митними деклараціями документи містять розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, що не дають можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У звязку із чим було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA100380/2020/010017/1 від 07.10.2020 та №UA100380/2020/000018/1 від 09.10.2020. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року справу № 640/8948/21 прийнято до провадження судді Жукової Є.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (Покупець) та Soylu Gida Sanayi Ve Ticaret A.S. (Постачальник) укладено контракт № 1892 від 19.11.2018.

Згідно із пунктом 1.1. вказаного Контракту, Продавець продає, а Покупець купує фрукти в асортименті, кількості і за цінами у відповідності до інвойсів, які є невід`ємними частинами контракту.

Відповідно до пункту 3.1. цього Контракту, поставка здійснюється відповідно до умов Інкотермс 2010. Безпосереднє місце поставки зазначається в кожному інвойсі окремо. Продавець зобов`язується здійснити митне оформлення товару для експорту за власний рахунок.

Пункт 1 Додаткової угоди №1 від 16.09.2020 до Контракту передбачає, що платежі за товар, що постачається по даному Контракту, буде здійснюватися шляхом грошового переказу на банківський рахунок Продавця, зазначений в цьому Контракті, наступним чином: 100% оплати через 30 днів після митної очистки товару Покупцем.

Під час імпорту товарів за Контрактом, зокрема, поставки за Інвойсом IHR2020000000303 від 02.10.2020 (товар - плоди гранату свіжі (Pomegranate), сорт Hicaz; країна виробництва - TR, торговельна марка - Noble, виробник - Soylu Gida Sanayi Ve Ticaret A.S., інвойсна вартість 15280,00 USD), уповноважена особа ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» подала до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію від 06.10.2020 №UA100380/2020/717266 разом з декларацією митної вартості.

Митна вартість товарів, зазначених в Інвойсі IHR2020000000303 від 02.10.2020 та декларації ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», була визначена за першим (основним) методом, до її складу віднесено інвойсну вартість товару, витрати на страхування, що відображено в декларації митної вартості.

Витрати на транспортування не включалися, оскільки товар було поставлено на умовах поставки СРТ, Київ, Україна, про що зазначено в інвойсі та підтверджено доданими до митного оформлення документами

Визначена та заявлена декларантом митна вартість товарів за декларацією від 06.10.2020 №UA100380/2020/717266 дорівнювала 0,80 USD за 1 кг імпортованого товару з кодом УКТЗЕД 0810907500.

До митної декларації від 06.10.2020 №UA100380/2020/717266 були додані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару згідно переліку, зазначеного в гр. 44 зазначеної митної декларації.

Того ж дня, митний орган направив електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме:

- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, які мають посилання на інші відомості ніж сайт Алібаба; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові накладні); відомості щодо підтвердження числових складових страхової суми.

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» листом від 09.10.2020 вих. №0710 надало: довідку про транспортні витрати; договір про надання товарно-експедиторських послуг; заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом; платіжні доручення та банківські виписки, щодо оплати попередніх поставок.

Також в своєму листі від 09.10.2020 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» повідомило митний орган про те, що для підтвердження митної вартості вже подавалися, в т.ч. митна декларація країни відправлення, бухгалтерські документи по оплаті ідентичного товару за попереднім замовленням

07.10.2020 митний орган виніс рішення про коригування митної вартості товару №UA100380/2020/010017/1.

Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 109 616,23 грн.

Як вбачається з відомостей, що викладені в оскаржуваному рішенні, митна вартість імпортованого товару визначена митним органом за резервним методом та грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Із метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною другою статті 263 МК України, декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію № UA100380/2020/717444 від 08.10.2020 і митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.

Судом також встановлено, що під час імпорту товарів за Контрактом, зокрема, поставки за Інвойсом IHR2020000000309 від 05.10.2020 (товар - плоди гранату свіжі, сорт Hicaz; країна виробництва - TR, торговельна марка - Noble, виробник - Soylu Gida Sanayi Ve Ticaret A.S., інвойсна вартість - 13926,00 USD), уповноважена особа ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» подала до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію від 02.11.2020 №UA100380/2020/717512 разом з декларацією митної вартості.

Митна вартість товарів, зазначених в Інвойсі IHR2020000000309 від 05.10.2020 та декларації ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», була визначена за першим (основним) методом, до її складу віднесено інвойсну вартість товару, витрати на страхування, що відображено в декларації митної вартості.

Витрати на транспортування не включалися, оскільки товар було поставлено на умовах поставки СРТ, Київ, Україна, про що зазначено в інвойсі та підтверджено доданими до митного оформлення документами.

Визначена та заявлена декларантом митна вартість товарів за декларацією від 02.11.2020 №UA 100380/2020/717512 дорівнювала 0,66 USD за 1 кг імпортованого товару з кодом УКТЗЕД 0810907500.

До митної декларації від 02.11.2020 №UA 100380/2020/717512 були додані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару згідно переліку, зазначеного в гр. 44 зазначеної митної декларації.

Того ж дня, митний орган направив електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме, серед іншого:

- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові накладні)

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» листом від 09.10.2020 вих. №0910 надало: Додаток №1 (повідомлення) до Генерального договору добровільного страхування вантажів №101049808 від 15.05.2019; страховий поліс №27965 від 02.10.2020; прайс-лист виробника; комерційна пропозиція виробника; митну декларацію країни відправлення; висновок за результатами цінового моніторінгу; платіжне доручення та банківські виписки по рахунку стосовно оплати за ідентичний товар по попередніх поставках; пакувальний лист, Health certificate.

Також в своєму листі від 09.10.2020 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» повідомило митний орган про те, що інших договорів із третіми особами не укладалося, платежів іншим особам на користь продавця не здійснювалося.

09.10.2020 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA100290/2020/000018/1.

Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 103 569,91 грн.

Як вбачається з відомостей, що викладені в оскаржуваному рішенні, митна вартість імпортованого товару визначена митним органом за резервним методом та грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Із метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною другою статті 263 МК України, декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA100380/2020/717562 від 09.10.2020 і митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.

Як вбачається зі змісту спірного рішення позивачем, під час декларування товару за вищевказаними митними деклараціями, не було надано всіх необхідних документів, визначених статтею 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товарів, та відповідачем були також виявлені розбіжності в наданих позивачем документах.

Не отримавши бажаного результату за процедурою адміністративного оскарження та не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини третьої-п`ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в шій статті.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частини другої статті 55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Судом встановлено, що джерелом інформації, яким користувався митний орган при прийнятті оскаржуваних рішень, виступили митна декларація №UA500110/2020/012641 від 06.10.2020 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 1,4 USD /кг відповідно.

Разом з тим, стосовно джерела інформації, які слугували підставою для коригування митної вартості імпортованих товарів, суд зазначає, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а.

На переконання суду правильність визначення ним митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (й складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності ї визначення декларантом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Крім того, обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована позивачем, за відсутності інших визначених законом чинників, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована ж система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №809/784/16 та від 09.04.2019 у справі №804/307/16, зокрема в межах яких вказано, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відтак, у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів у ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товару, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є необґрунтованими, а подальше коригування їх вартості є протиправним. Належних та допустимих доказів зворотнього не надано відповідачем.

Таким чином, в вищезазначених документах, які були надані позивачем разом з митною декларацією, судом встановлено відсутність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вищезазначених вимог МК України безпідставно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення товару за методом визначення митної вартості за ціною договору (основний метод) по митним деклараціям, що свідчить про необґрунтованість прийнятого оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Суд вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та його числові значення.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару від №UA100380/2020/010017/1 від 07.10.2020 та №UA100380/2020/000018/1 від 09.10.2020 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення, на думку суду, є протиправними.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити їх митну вартість за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання територіальних органів Державної митної служби від 30.09.2020 року №895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, в тому числі і Київську митницю Держмитслужби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №895 установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

На теперішній час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про утворення філії (іншого відокремленого підрозділу) - Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача у справі правонаступником, а саме: Київську митницю Держмитслужби її правонаступником - Київською митницею (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 3197,79 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/010017/1 від 07.10.2020 та №UA100380/2020/000018/1 від 09.10.2020.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198; місцезнаходження: вул. Бутлерова, буд.1, м. Київ, 02090) судовий збір у сумі 3197 (три тисячі сто дев`яносто сім) гривень 79 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.