Рішення № 129642727, 20.08.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3320/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сімба Бейбі до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сімба Бейбі (далі ТзОВ Сімба Бейбі) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення чотирьох партій товару (іграшки для дітей), імпортованих на умовах EXW зі складу продавця за одним контрактом, декларант позивача подав до Волинської митниці митні декларації (далі - МД) №25UA205030001468U3 від 03 лютого 2025 року, №25UA205030002160U2 від 17 лютого 2025 року, №25UA205030002445U0 від 24 лютого 2025 року та №25UA205030002757U5 від 03 березня 2025 року, визначивши митну вартість товару за основним методом з урахуванням витрат на перевезення товару до кордону України. Однак відповідач відмовив у митному оформленні за заявленою вартістю і прийняв рішення від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2, якими митну вартість товару відкоригував за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за обраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав достатні документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару. При цьому у повідомленні митного органу необґрунтовано причини для витребування документів, зокрема, які складові митної вартості потрібно підтвердити; відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах.

Позивач також вважає, що не впливає на митну вартість товару та обставина, що прайс-лист адресований конкретній особі. Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має. При цьому жодний нормативний акт, у т.ч. міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Позивач стверджує, що митним органом не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

На думку позивача, у спірних рішеннях відповідач безпідставно покликається на розбіжності у термінах оплати товару, які містяться в контракті (60 днів) та в інвойсах (70 днів), адже незалежно від того, чи оплата за товар буде проведена через 60 днів від дати поставки товару чи через 70 днів від дати поставки товару, митна вартість імпортованого товару не зміниться, як і не зміниться той факт, що на момент митного оформлення оплата за товар не проведена. Також позивач зауважив, що інвойси складалися продавцем товару, а не позивачем, а умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Не погоджується позивач із зауваженнями відповідача щодо розбіжностей у підписі та відбитках печатки продавця у контракті та в інвойсах. Так якщо контракт має бути підписаний директором компанії-продавця, то інвойс може бути підписаний будь-якою його уповноваженою особою.

З приводу припущень митного органу про невключення у вартість транспортних витрат вартості навантажувально-розвантажувальних робіт та ненадання калькуляції транспортних витрат позивач вказав, що такі витрати враховано та довідками про транспортні витрати уточнено, що страхування товару не проводилося, а навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.104-120). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР) відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику. Під час перевірки документів (щодо усіх чотирьох митних декларацій) встановлено розбіжності у них: щодо термінів оплати товару, підписів продавця - в контракті та в інвойсах; відповідно до довідки про транспортні витрати зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи, вартість яких не зазначена в графі 21 декларації митної вартості (ДМВ), не надано калькуляції транспортних витрат. Крім того до МД №25UA205030001468U3 від 03 лютого 2025 року надано прайс-лист, який адресований конкретній особі, що не дає можливості знеособити інформацію та використати її для широкого кола осіб.

Відповідач зазначив, що декларант не надав повний перелік витребуваних документів та не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості. Тому за результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації для визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України та митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних вартостей (щодо товару №1 згідно з МД №UA110130/2025/000051 від 02 січня 2025 року на рівні 5,303 євро/кг, щодо товару 2, 3, 4 згідно з МД №24UA100190073089U8 від 24 грудня 2024 року на рівні 5,29 євро/кг).

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення відповідають вимогам митного законодавства, є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив (а.с.97-101) позивач просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, та додатково вказав, що відомості, які містяться в АСАУР, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Тому спрацювання системи управління ризиками АСАУР не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

24 лютого 2024 року між компанією Trefl Spolka Akcyjna (продавець) та ТзОВ Сімба Бейбі (покупець) укладено контракт №SIMBA-TR-1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - дитячі настільні ігри: дидактичні (розвивальні) типу доміно, пазли, гральні карти різних найменувань згідно з додатком (специфікацією) до цього договору або/та інвойсом (рахунком-фактурою), що є невід`ємною частиною цього договору (а.с.16-18).

03 лютого 2025 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару №1 Іграшки для дітей: настільна гра - Forest Spirit/DisneyFrozen 2: арт. 01755 36 шт, настільна гра - Mistakos extra: арт. 01808 6 шт, настільна гра - 5 seconds: арт. 01811 - 24 шт, настільна гра - 5 secondsjunior: арт. 01812 - 24 шт, настільна гра - Octopus Party: арт. 01841 - 36 шт, настільна гра - Domino Paw Patrol: арт. 01895 9 шт, настільна гра 2 in 1 Ludo /Pups Race Paw Patrol: арт. 01896 36 шт …. декларант позивача подав МД №25UA205030001468U3 (а.с.24-26). Фактурна вартість імпортованого товару становить 30807,95 євро (еквівалентно 1334735,95 грн). Митну вартість визначено з урахуванням транспортних витрат у сумі 80000,00 грн. Для підтвердження митної вартості надано (графа 44 МД): контракт від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18) з доповненням від 21 грудня 2020 року №1 (а.с.19); інвойс від 31 січня 2025 року №FE/0024/01/25 (а.с.28 зворот-30); договір-заявку про надання транспортних послуг від 30 січня 2025 року №30/01 (а.с.41); довідку про транспортні витрати від 30 січня 2025 року (а.с.41 зворот), автотранспортну накладну від 31 січня 2025 року №910731 (а.с.40 зворот); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 січня 2025 року; копію митної декларації країни відправлення від 31 січня 2025 року №25PL322010000CULB5 (а.с.138), пакувальний лист від 31 січня 2025 року (а.с.26 зворот-28).

Також 17 лютого 2025 року для митного оформлення товару №2 Іграшки для дітей: пазли - Fighting Tyrannosaurs/Trefl: арт. 15360 24 шт, пазли - Ready to save the world/Disney Marvel The Avengers: арт. 15368 - 200 шт, пазли - Lovely kittens/Tref: арт. 15371 420 шт, пазли Day with best friend/Disney Minnie: арт. 15373 - 12 шт, пазли - Sister adventure/Disney Frozen 2: арт. 15374 320 шт… декларант подав МД №25UA205030002160U2 (а.с.48 зворот-49). Фактурна вартість імпортованого товару становить 30665,25 євро (еквівалентно 1336719,71 грн). Митну вартість визначено з урахуванням транспортних витрат у сумі 70000,00 грн. Разом з митною декларацією подано: контракт від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18) з доповненням від 21 грудня 2020 року №1 (а.с.19); рахунок-фактуру (інвойс) від 13 лютого 2025 року FE/0006/02/25 (а.с.50); договір-заявку про надання транспортних послуг від 11 лютого 2025 року №11/02 (а.с.53); довідку про транспортні витрати від 11 лютого 2025 року (а.с.53 зворот); автотранспортну накладну від 13 лютого 2025 року №910743 (а.с.148 зворот); копію митної декларації країни відправлення від 13 лютого 2025 року №25PL322010000F5BB4 (а.с.149).

24 лютого 2025 року для митного оформлення товару №3 Іграшки для дітей: настільна гра Memos Paw Patrol: арт 01892 36 шт; настільна гра Domino Paw Patrol: арт. 01895-24 шт; настільна гра 2 in 1 Ludo / Pups Race Paw Patrol: арт. 01896 - 24 шт; настільна гра - Anonimo: арт 01907 - 32 шт; настільна гра 2 in 1 Ludo/Snakes and Ladders Frozen II: арт. 02068 24 шт; настільна гра - Mytreat Paw Patrol: арт. 02263 - 24 шт…. декларант подав МД №25UA205030002445U0 (а.с.58), за якою фактурна вартість імпортованого товару становить 34311,86 євро (еквівалентно 1492885,01 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом на рівні 1591885,01 грн з урахуванням транспортних витрат в сумі 99000,00 грн. До митної декларації додано: контракт від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18) з доповненням від 21 грудня 2020 року №1 (а.с.19); рахунок-фактуру (інвойс) від 20 лютого 2025 року №FE/0018/02/25 (а.с.59-60); договір-заявку про надання транспортних послуг від 18 лютого 2025 року №18/02 (а.с.65); довідку про транспортні витрати від 18 лютого 2025 року (а.с.66); автотранспортну накладну від 20 лютого 2025 року №850678 (а.с.161); сертифікат про походження товару від 01 жовтня 2024 року №PL/MF/AU0027096 (а.с.161 зворот); копію митної декларації країни відправлення від 20 лютого 2025 року №25PL322010000GCHB2 (а.с.162).

В аналогічному порядку 03 березня 2025 року декларантом подано МД №25UA205030002757U5 для митного оформлення ввезеного на територію України товару №4 Іграшки для дітей: пазли - 1000 Premium Plus - Tea Time: Here Comes Trouble: арт. 10800 -60 шт, пазли - 1000 Premium Plus - Tea Time: Thatched Cottage: арт. 10803 60 шт, пазли - 1000 Premium Plus - Tea Time: The Woodland Cottage: арт. 10804 - 60 шт, пазли - 1000 Premium Plus - Tea Time: View of London: арт. 10805 60 шт, пазли - 1000 Premium Plus - Tea Time: Italian Vineyard: арт. 10807 - 60 шт …. Фактурна вартість імпортованого товару становить 32834,52 євро (еквівалентно 1415607,79 грн). Митну вартість товару визначено на рівні 1514607,79 грн, з урахуванням транспортних витрат у сумі 99000,00 грн. До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18) з доповненням від 21 грудня 2020 року №1 (а.с.19); рахунок-фактуру (інвойс) від 27 лютого 2025 року №FE/0024/02/25 (а.с.72-74); договір-заявку про надання транспортних послуг від 25 лютого 2025 року №25/02 (а.с.78 зворот); довідку про транспортні витрати від 25 лютого 2025 року (а.с.79); автотранспортну накладну від 27 лютого 2025 року №850685 (а.с.154 зворот); сертифікат про походження товару від 27 лютого 2025 року №PL/MF/AU0027100 (а.с.154); прайс-лист від 13 лютого 2025 року; копію митної декларації країни відправлення від 27 лютого 2025 року №25PL322010000HJ0B8 (а.с.155).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту в усіх випадках запропоновано подати: виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, в тому числі договори на перевезення; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг; банківські платіжні документи, що стосуються товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; бухгалтерську та/або іншу наявну документація щодо об`єму замовлень для підтвердження наданої знижки; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.146, 151, 158 зворот, 165 зворот).

Суд зауважує, що у рішеннях від №25UA205030002160U2 від 17 лютого 2025 року, №25UA205030002445U0 від 24 лютого 2025 року та №25UA205030002757U5 від 03 березня 2025 року вказано про вимогу надати інший перелік документів для підтвердження митної вартості товарів за МД №25UA205030002160U2 від 17 лютого 2025 року, №25UA205030002445U0 від 24 лютого 2025 року та №25UA205030002757U5 від 03 березня 2025 року, ніж той, що був вказаний у повідомленнях декларанту, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.48, 56 зворот, 70 зворот).

При цьому направлення зазначених вимог щодо надання додаткових документів відповідач мотивував тим, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено такі розбіжності: 1) відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 передбачено умови платежу - повна оплата протягом 60 днів від дати поставки, однак згідно з інвойсом - оплата протягом 70 днів; доказів оплати чи часткової оплати не надано; 2) підпис продавця у контракті не відповідає підпису продавця в інвойсі; 3) згідно з довідкою про транспортні витрати зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи, проте вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про невключення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості; не надано калькуляції транспортних витрат. Також щодо МД №25UA205030001468U3 від 03 лютого 2025 року окремо було зауважено, що прайс-лист адресований конкретній особі, що не дає можливості знеособити інформацію та використати її для широкого кола осіб.

Декларант товариства у заявах (а.с.42, 54, 66, 79 зворот) повідомив митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2 щодо МД №25UA205030001468U3 від 03 лютого 2025 року (а.с.22), від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2 щодо МД №25UA205030002160U2 від 17 лютого 2025 року (а.с.47), від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2 щодо МД №25UA205030002445U0 від 24 лютого 2025 року (а.с.56) та від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2 щодо МД №25UA205030002757U5 від 03 березня 2025 року (а.с.70).

Як зазначено у графі 33 рішень, декларантом на вимогу митниці не надано додаткових документів; згідно зі статтею 57 МК України проведено консультації з декларантом. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України) на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС Держмитслужби), а саме: на рівні 5,303 євро/кг за МД №UA110130/2025/000051 від 02 січня 2025 року (рішення від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2) та на рівні 5,29 євро/кг за МД №24UA100190073089U8 від 24 грудня 2024 року (рішення від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2).

Одночасно видано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000057, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000082, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000094, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000099 (а.с.23, 49, 57, 71).

Оцінювані товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (МД №25UA205030001503U8 від 03 лютого 2025 року, №25UA205030002181U0 від 17 лютого 2025 року, №25UA205030002475U4 від 24 лютого 2025 року, №25UA205030002784U1 від 03 березня 2025 року (а.с.42 зворот-46, 54 зворот-55, 66 зворот-69, 80-83).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як регламентовано частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант подав разом із митними деклараціями документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: контракт від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18) з доповнення від 21 грудня 2020 року №1 (а.с.19), інвойси, а також заявки про надання транспортних послуг, довідки про транспортні витрати, автотранспортні накладні, копії митних декларацій країни відправлення, пакувальні листи, прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

Так з матеріалів справи слідує, що ввезення чотирьох партій товару на митну територію України відбулося на підставі одного зовнішньоекономічного контракту від 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 (а.с.16-18), укладеного між ТзОВ Сімба Бейбі (покупець) та компанією Trefl Spolka Akcyjna (продавець).

За умовами цього контракту продавець продає, а покупець купує товар - дитячі настільні ігри: дидактичні (розвивальні) типу доміно, пазли, гральні карти різних найменувань згідно з додатком (специфікацією) до цього договору або/та інвойсом (рахунком-фактурою), що є невід`ємною частиною цього договору; у разі постачання товарів партіями інвойси (рахунки-фактури) складаються на кожну партію товару; ціни на товари зазначені в додатку (специфікації) до цього договору або/та інвойсі (рахунку-фактурі) на умовах EXW (згідно з Правилами Інкотермс-2010), що вказується в інвойсі на кожну партію товару; до ціни товару входить ціна пакування, маркування та етикетування, а також роялті на торгові марки, зображення і форми товарів; оплата за товари здійснюється покупцем у розмірі 100% протягом 60 календарних днів з дати поставки товару; розрахунки за товар проводяться грошовими коштами безготівковим платежем на валютний рахунок продавця; валюта платежу EUR (пункти 1.1, 2.1, 3.1, 3.2).

Отже, контрактом визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця. При цьому основним документом при поставці є рахунок-фактура (інвойс), який має містити найменування товару, його ідентифікаційні ознаки, умови поставки та ціну товару з урахуванням конкретних умов поставки.

Поставка першої партії товару на суму 30807,95 євро здійснювалася згідно з інвойсом від 31 січня 2025 року №FE/0024/01/25 (а.с.28 зворот-30); другої партії на суму 30665,25 євро згідно з інвойсом від 13 лютого 2025 року FE/0006/02/25 (а.с.50); третьої партії на суму 34311,86 євро згідно з інвойсом від 20 лютого 2025 року №FE/0018/02/25 (а.с.59-60); четвертої партії на суму 32834,52 євро - згідно з інвойсом від 20 лютого 2025 року №FE/0018/02/25 (а.с.59-60).

Ця вартість відповідає фактурній вартості в МД №25UA205030001468U3 від 03 лютого 2025 року, №25UA205030002160U2 від 17 лютого 2025 року, №25UA205030002445U0 від 24 лютого 2025 року та №25UA205030002757U5 від 03 березня 2025 року відповідно.

Отже, відсутні підстави ставити під сумнів фактурну вартість самого товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З приводу тверджень відповідача про розбіжності у підписі та відбитках печатки продавця у контракті та в інвойсах, то суд приймає пояснення позивача про те, що від імені продавця - Trefl Spolka Akcyjna контракт укладав Президент Правління компанії - Роман Щепан Книтер (про це вказано в преамбулі контракту); формування рахунків-фактур іншими уповноваженими особами, підписи яких засвідчені печаткою фірми Trefl Spolka Akcyjna, не суперечить вимогам до оформлення документів. Водночас митний орган під час митного оформлення товару не уповноважений встановлювати наявність в тих чи інших працівників компанії-продавця повноважень на видачу інвойсів, а допустимі докази про наявність ознак підробки документів матеріали справи не містять.

Варто зауважити, що за висновками Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №380/19286/23 заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів.

Не є суттєвими та не впливають на визначення митної вартості товару терміни оплати товару. Митний орган зауважував, що в контракті цей термін становить 60 днів з дня поставки товару, а в інвойсі - 70 днів з дня поставки товару. На момент митного оформлення кожної з партій товару цей термін ще не настав, тому очевидним є те, що платіжні документи на користь продавця товару у позивача були відсутні. З огляду на умови оплати (відтермінування платежу) митна вартість імпортованого товару не зміниться, адже вона зафіксована у виданих продавцем документах на момент поставки товару. До того ж інвойси складалися продавцем товару, тому позивач не може нести відповідальності у вигляді сплати додаткових митних платежів за недоліки, які були допущені продавцем при складанні вказаних документів.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.

Отже, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Відповідно до пункту 6.1 контракту 24 лютого 2020 року №SIMBA-TR-1 постачання товару здійснюється на умовах EXW, зі складу у м. Гдиня (зазначаються в рахунку-фактурі).

Умовами поставки EXW (Ex Works - Франко-завод) означають, що продавець виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець несе всі витрати та ризики, пов`язані з перевезенням товару від приміщення продавця до кінцевого пункту призначення (завантаження товару на свій транспортний засіб, перевезення до країни призначення).

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

З метою підтвердження понесених витрат на транспортування до митного оформлення щодо кожної партії поставки товару долучались документи:

Так витрати на транспортування першої партії товару підтверджено договором-заявкою про надання транспортних послуг від 30 січня 2025 року №30/01 (а.с.41) та довідкою про транспортні витрати від 30 січня 2025 року (а.с.41 зворот). У цьому випадку перевезення за маршрутом Гдиня (Польща) Нововолинськ (Україна) здійснювалося ФОП ОСОБА_1 ; вартість перевезення до митного поста Дорогуськ становить 80000,00 грн (які і були включені до митної вартості товару), а від кордону України до міста Нововолинськ 10000,00 грн; стархування вантажу не проводилося; навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

ТзОВ Сімба Бейбі для підтвердження понесення витрат на транспортування другої партії товару відповідачу було надано договір-заявку про надання транспортних послуг від 11 лютого 2025 року №11/02 (а.с.53); довідку про транспортні витрати від 11 лютого 2025 року (а.с.53 зворот). Із цих матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору-заявки про надання транспортних послуг від 11 лютого 2025 року №11/02 ФОП ОСОБА_1 зобов`язувалася здійснити перевезення товару за маршрутом Гдиня (Польща) Нововолинськ (Україна). Згідно з довідкою про транспортні витрати від 11 лютого 2025 року вартість послуг перевезення за вказаним маршрутом становить 70000,00 грн; страхування вантажу не проводилося; навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ Сімба Бейбі для підтвердження витрат на транспортування третьої партії товару надало Волинській митниці такі документи: договір-заявку про надання транспортних послуг від 18 лютого 2025 року №18/02 (а.с.65); довідку про транспортні витрати від 18 лютого 2025 року (а.с.66). Договором-заявкою про надання транспортних послуг від 18 лютого 2025 року №18/02, підписаною ТзОВ Сімба Бейбі та ФОП ОСОБА_1 , узгоджено перевезення вантажу за маршрутом Гдиня (Польща) Нововолинськ (Україна), вартість надання послуг яких відповідно до довідки від 18 лютого 2025 року становить 109000,00 грн: 99000,00 грн до митного поста Дорогуськ-Ягодин та 10000,00 грн - від кордону України до міста Нововолинськ. У довідці також вказано, що страхування вантажу не проводилося; навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

Також декларантом для підтвердження понесення витрат на транспортування четвертої партії товару відповідачу було надано договір-заявку про надання транспортних послуг від 25 лютого 2025 року №25/02 (а.с.78 зворот) та довідку про транспортні витрати від 25 лютого 2025 року (а.с.79), згідно з яким послуги з перевезення товару ФОП ОСОБА_1 за маршрутом Гдиня (Польща) Нововолинськ (Україна) становлять 109000,00 грн, з них 99000,00 грн до митного паста Дорогуськ-Ягодин та 10000,00 грн - від кордону України до міста Нововолинськ; страхування вантажу не проводилося; навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

На доводи митного органу про ненадання ТзОВ Сімба Бейбі при митному оформленні калькуляції транспортних витрат суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, суд вважає, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, які були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач. При цьому у довідках про транспортні витрати було вказано про те, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, тому твердження відповідача про невключення таких робіт у митну вартість є безпідставним.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ нема переконання, що відповідач встановив такі розбіжності, які дійсно впливають на правильність визначення митної вартості декларантом, ознаки підробки у поданих документах; митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд повторює, що документом, який містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару, є рахунки-фактури (інвойси) від 31 січня 2025 року №FE/0024/01/25, від 13 лютого 2025 року FE/0006/02/25, від 20 лютого 2025 року №FE/0018/02/25 та від 27 лютого 2025 року №FE/0024/02/25.

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином вони можуть підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару (що є виробником) документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Щодо тверджень митного органу про те, що прайс-лист повинен бути адресований широкому колу осіб суд зазначає, що прайс-лист є додатковим документом, що може підтверджувати митну вартість товару у разі якщо основні документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності. Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має. В той же час митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.

Слід зауважити, що МК України не визначає вимоги до оформлення прайс-листа, обов`язкового включення до даного документу будь-якої інформації, зокрема й вимог щодо того, що він повинен бути «виданий для широкого кола покупців», як про це зазначає митний орган. Відсутність прайс-листів для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та для коригування митної вартості за резервним методом.

У постанові від 02 червня 2022 року у справі №460/2674/20 Верховний Суд зазначив, що продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Долучений декларантом прайс оформлений саме для двосторонніх відносин.

Суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Такої ж позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17.

Суд також зауважує, що згідно з електронними повідомленнями декларанту (а.с.151, 158 зворот, 165 зворот) митницею витребовувалися одні документи, а у спірних рішеннях (від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2) вказано про інший перелік документів (а.с.48, 56 зворот, 70 зворот). Наведене додатково вказує на формальний аналіз обставин митним органом та поспішне прийняття рішення за поданими документами.

У спірному рішенні неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірних рішеннях митний орган вказав про використання для коригування митної вартості МД №UA110130/2025/000051 від 02 січня 2025 року та №24UA100190073089U8 від 24 грудня 2024 року (суду не надано), що не дає підстав перевірити їх відомості.

При вирішенні спору суд враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Отже, вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на різні фактори, що впливають а формування ціни. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу та у зв`язку із залученням перекладача.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої (правової) допомоги від 14 жовтня 2024 року №14-10/01, укладеного між Адвокатським об`єднанням Дженерал Лігал Груп (далі - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ Сімба Бейбі (а.с.84), додаткової угоди (замовлення) від 27 березня 2025 року №27/03-25 до договору від 14 жовтня 2024 року №14-10/01 (а.с.85), рахунка від 27 березня 2025 року №27-03/25 (а.с.86 зворот), акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27 березня 2025 року №27-03/25 (а.с.86), платіжної інструкції від 27 березня 2025 року №2310 (а.с.87).

Договором про надання правової допомоги від 14 жовтня 2024 року №14-10/01 визначено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе доручення клієнта ТзОВ Сімба Бейбі з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар з надання правової допомоги і фактичні витрати, понесені у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до додаткової угоди від 27 березня 2025 року №27/03-25 Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2 про коригування митної вартості товарів. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об`єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності. Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання становить 28000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди).

Сторонами договору підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27 березня 2025 року №27-03/25 про надання юридичних послуг загальною вартістю 28000,00 грн, про сплату яких надано платіжну інструкцію від 27 березня 2025 року №2310.

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову, а також з огляду на надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням в подібних справах в інтересах позивача (справи №140/244/25, №140/1740/25), що свідчить про обізнаність адвоката з усталеною судовою практикою у цій категорії справ та про наявні напрацювання із підготовки процесуальних документів.

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є однотипні рішення про коригування митної вартості. Справа належить до категорії справ незначної складності, її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Суд враховує, що відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 27 березня 2025 року №27/03-25, правова допомога полягає не лише у складанні позовної заяви, а й у здійсненні супроводу справи до виконання судового рішення; представництва інтересів позивача не тільки у суді, але й в інших органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях. Однак акт виконаних робіт повинен містити перелік уже наданих на дату його підписання послуг зі складання процесуальних документів, а не тих, які можливо у майбутньому виникне потреба підготувати. Тому обсяг наданих послуг та витраченого часу є вочевидь завищеним.

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, складених іноземною мовою, що подавалися до митного оформлення та які є письмовими доказами у цій справі, суд керується приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України, згідно з якими розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суду надано рахунок-фактуру від 14 березня 2025 року №17/2025/17 на суму 13500,00 грн (а.с.88), платіжну інструкцію від 14 березня 2025 року №2287 (а.с.88 зворот).

Відповідач у відзиві на позов заперечив про стягнення зазначених витрат, покликаючись на те, що вартість наданих послуг є явно завищеною, а з наданих документів не можливо встановити, що саме підлягало перекладу, мову перекладу та чи такі послуги письмового перекладу були надані в межах цієї справи. Зауважив, що митний орган не вимагав надати переклад поданих до митного оформлення документів і така вимога не ставилася судом.

Рахунок-фактура від 14 березня 2025 року №17/2025/17 дійсно містить лише вид послуги (переклад документів) та їх кількість, загальну вартість послуг (13500,00 грн). Поряд з тим позивачем долучено копію довідки ФОП ОСОБА_2 від 27 березня 2025 року №2 (а.с.89), у якій є посилання на реквізити документів, переклад яких здійснено для ТзОВ Сімба Бейбі (були предметом дослідження судом при розгляді справи).

Зважаючи на обсяг послуг, складність роботи (в контексті перекладу тексту, що місить також у значному обсязі числові дані), суд вважає, що підстави для відшкодування позивачу у повному обсязі витрат на залучення перекладача (для перекладу документів у справі) відсутні. Керуючись принципом співмірності цих витрат обсягу виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову), на користь позивача за рахунок відповідача належить стягнути витрати у розмірі 1000,00 грн.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3417,39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 березня 2025 року №2313 (а.с.14), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.92).

Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 9417,39 грн (3417,39 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 1000,00 грн - витрати на залучення перекладача; 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сімба Бейбі (45401, Волинська область, місто Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира 66, ідентифікаційний код юридичної особи 42771033) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці рішення від 03 лютого 2025 року №UA205030/2025/000015/2, від 17 лютого 2025 року №UA205030/2025/000024/2, від 24 лютого 2025 року №UA205030/2025/000029/2, від 03 березня 2025 року №UA205030/2025/000030/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сімба Бейбі за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 9417,39 грн (дев`ять тисяч чотириста сімнадцять грн 39 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк