Рішення № 129641537, 19.08.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/294/25

Провадження № 2/549/241/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 рокуЧорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючої суддіГлущенко Н.М.

за участю секретаря судового засіданняБойко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні селища Чорнухи цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

26червня 2025року представникпозивача звернувсядо судуз позовом,в якомупросить постановитирішення,яким стягнутиз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДИТ-КАПІТАЛ»заборгованість заКредитним договором №4066715 від 03.07.2021 року в розмірі 44000 гривень та судові витрати.

Свої позовнівимоги обґрунтовуєтим,що 03.07.2021року міжфізичною особоюпозичальником ОСОБА_1 та ТОВ«Мілоан» бувукладений кредитнийдоговір №4066715,згідно зумовами якоговідповідач отримав10000,00грн.,зі сплатоюпроцентів закористування кредитомта іншихплатежів таможливих штрафнихсанкцій,що передбаченіКредитним договором. Відповідно дографіку сплатикредитних коштів(Додаток№ 1до кредитногодоговору № 4066715 від 03.07.2021.) повернення кредитута сплатикомісії іпроцентів відповідачемне буловнесено.ТОВ «Мілоан»умови Кредитногодоговору виконавв повномуобсязі,надавши відповідачевікредит напотрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. 18.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 року. Сума заборгованості відповідача складає 44000 гривень, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №77-МЛ від 18.10.2021 року. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Глущенко Н.М.

Ухвалою суду від 30 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.06.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «ПУМБ»щодо належності відповідачу платіжної картки та проведення ним фінансових операцій.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судовізасідання,призначені на24.07.2025року,04.08.2025,14.08.2025та 19.08.2025не з`явився. Рекомендовані листи з судовими повістками, направлені за адресою реєстрації відповідача повернуті до суду в зв`язку з тим, що адресат відсутній.

Крім того, у відповідності до ч.11 ст 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщене оголошення про виклик відповідача до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України,днем врученнясудової повісткиє деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,що зареєстрованіу встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 згідно вимог п.4, ч.8 ст. 128 ЦПК Українивважається таким, що був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено,що 03.07.2021року міжфізичною особоюпозичальником ОСОБА_1 та ТОВ«Мілоан» бувукладений кредитнийдоговір №4066715,згідно зумовами якоговідповідач отримав10000,00грн,зі сплатоюпроцентів закористування кредитомта іншихплатежів таможливих штрафнихсанкцій,що передбаченіКредитним договором.Відповідно дографіку сплатикредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору № 4066715 від 03.07.2021 р.) повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ПУМБ»повідомили, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена платіжна банківська картка № НОМЕР_1 , а також що 03.07.2021 на вказану картку здійснено переказ коштіву розмірі 10000 грн (а.с.56).

Відповідно до п. 3.2.6. Кредитного договору № 4066715 від 03.07.2021 року, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

Згідно п. 7.1. Кредитного договору № 4066715 від 03.07.2021 року, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до копії платіжного доручення №50356884 від 03.07.2021 ТОВМілоанз використанням послуг ТОВ ФК Елаєнсздійснило перерахунок коштів у сумі 10000,00 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_2 (а.с. 24 ).

18.10.2021року міжТОВ «Мілоан»та ТОВ«ФК «Кредит-Капітал»був укладенийДоговір відступленняправ вимоги№ 77-МЛвід 18.10.2021року.Сума заборгованостівідповідача складає44000гривень,відповідно доВитягу зреєстру Боржниківдо Договорувідступлення праввимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 року. З них: заборгованість за тілом кредиту становить 10000,00 грн.; заборгованість за процентами становить 33000,00 грн.; заборгованість за комісією складає 1000 грн.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №21449151 від 23.06.2025 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були, передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 1ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст.627ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст.628ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч. ч. 13ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами ст. ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

При ухваленні рішення суд звертає увагу, що відповідач у судове засідання не з`явився, доводів позивача не спростував, у зв`язку з чим суд з урахуванням дизпозитивності розглядає справу за наявними в ній доказами.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивача.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2025 №0206, укладений між адвокатом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», предметом якого є адвокатський захист, представництво клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надання інших послуг для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта;

2) акт №195 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 16.06.2025 відповідно до якого виконавець надає послуги з комплексного супроводу судової справи із стягнення заборгованості за кредитним договором № 4066715;

3) детальний опис наданих послуг до акту №195 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02.06.2025, відповідно до якого зазначено перелік послуг наданих АО "Апологет", зокрема усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год, погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв, складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта 3 год 30 хв;

4) копія ордера про надання правничої допомоги від 04 червня 2025 року.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін, така категорія справ є розповсюдженою; даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Враховуючи наведені обставини, складність справи, час, витрачений адвокатом на підготовку позовної заяви та процесуальних документів в межах розгляду справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст.16,526,530,543,549 - 552,610,1054,1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст.4,5,12,13,81,89,133,141,258 - 259,268,354 ЦК України, п. 14постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДИТ-КАПІТАЛ»(кодЄДРПОУ:35234236,адреса:79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,1,корпус 28, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК», МФО 300614) заборгованість закредитним договором №4066715 від 03.07.2021 року у сумі 44000 (сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДИТ-КАПІТАЛ»(кодЄДРПОУ:35234236,адреса:79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,1,корпус 28,ІВАN:НОМЕР_2в АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК»,МФО 300614) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Чорнухинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошенняза його письмовою заявою, поданою протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М.Глущенко