Постанова № 129638308, 20.08.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5306/25

Провадження № 3/639/1467/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06липня 2025року о12:00 ОСОБА_1 за адресоюпроживання:АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , в ході якої здійснив насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим допустив домашнє насильство. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 06липня 2025року о12:30 ОСОБА_1 за адресоюпроживання:АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своїм батьком ОСОБА_3 , в ході якої здійснив насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого, чим допустив домашнє насильство. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Новобаварськогорайонного судум.Харкова від20.08.2025 адміністративні матеріали №639/5306/25 та №639/5307/25у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП були об`єднані в одне провадження та присвоєно їм єдиний номер справи №639/5306/25 (провадження №3/639/1467/25).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, направив до суду заперечення, в яких вину у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП не визнав, зазначивши, що він, здійснював самозахист, намагався заблокувати агресивні дії ОСОБА_3 , жодних насильницьких дій фізичного характеру не вчиняв. Вважає, що працівники поліції безпідставно склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки в даній конфліктній ситуації він здійснював самозахист.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зстаттею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вимогами статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 138768 від 06.07.2025, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 138769 від 06.07.2025, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП;

-письмовою заявою потерпілої ОСОБА_1 від 06.07.2025 , з якої вбачається, що остання просила органи поліції вжити заходів стосовно свого сина, який вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неї;

-поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 06.07.2025, з якої вбачається, що останній просив органи поліції вжити заходів стосовно свого сина, який вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно нього;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 06.07.2025 року, на якому потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 добровільно надають детальні пояснення щодо обставин вчинення 06.07.2025 року їх сином ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно них;

-рапортом інспектора патрульної поліції Крашницького П..

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так,частина 1статті 173-2КУпАП передбачаєвідповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Наведені докази у своїй сукупності беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своїх батьків, що вказує на склад правопорушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в його діях.

Поведінка ОСОБА_1 за наведених обставин, має ознаки психологічного та фізичного насильства, яка в свою чергу очевидно спричинила емоційну невпевненість, занепокоєння за власне життя та здоров`я, та зашкодило психологічному та фізичному здоров`ю потерпілих.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях вчинення домашнього насильства та наявність побутового конфлікту не є переконливими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки висловлювання на адресу потерпілих нецензурних, образливих слів, приниження честі та гідності, також є проявом психологічного насильства.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували обставини, зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинення даних правопорушень. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави, в межах санкції статті, яка передбачає покарання за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4ЗУ «Просудовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 173-2 ч.1, ч.2, 251, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100; код отримувача (ЄДРПО) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA558999980313030106000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштівГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106)судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяця.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.П. Кісь