Рішення № 129637480, 19.08.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3212/24

2/583/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Охтирської міської ради Сумської області, Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із актового запису №105, вчиненого 15.05.2024 Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Вимоги за позовом мотивовані тим, що 19.03.2023 сторони уклали шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина ОСОБА_3 . Однак сімейне життя не склалося, відповідачка відразу після укладення шлюбу переїхала проживати до своїх батьків, шлюбні відносини між сторонами припинилися. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з позивача аліментів на утримання дитини. ОСОБА_1 та його батьки намагалися налагодити відносини, щоб бачитися з дитиною, але відповідачка повідомила позивачу, що він не має право забирати до себе сина, оскільки не є його біологічним батьком. Також серед близьких та знайомих постійно ходили розмови про те, що позивач не є батьком дитини. З метою спростування своїх сумнівів, позивач запропонував відповідачці добровільно провести тест на батьківство, але остання відмовилася, що і стало підставою звернення до суду.

02.07.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи.

16.10.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області задоволено клопотання представника позивача, призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу з метою з`ясування факту батьківства. Проведення експертизи доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Суми, вул. Промислова,8). Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Зобов`язано сторони разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибути одночасно у визначений експертом час до експертної установи для відібрання зразків. Роз`яснено наслідки ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. На час проведення експертизи провадження по справі ухвалено зупинити. Разом з тим судом надано оцінку заяві відповідачки про визнання позову у підготовчому судовому засіданні, визнання позовних вимог відповідачкою не прийнято, з огляду на його невідповідність інтересам малолітньої дитини, батьківство щодо якої є предметом спору.

17.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта від 19.11.2024 № СЕ-19/119-24/17833-БД про забезпечення явки ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_3 разом для відбору зразків букального епітелію до Сумського НДЕКЦ МВС (м.Суми, вул. Промислова,8) 19.12.2024 із 09:00 до 12:00 у присутності ОСОБА_2 , або у інший день і час, попередньо узгодивши його з експертом. Також експертом зазначалося про необхідність повної оплати вартості проведення судової експертизи у тридцятиденний термін, надано розрахунковий рахунок. Зроблене застереження про направлення повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у випадку не виконання клопотання експерта.

24.12.2024 представник позивача отримав копію клопотання та рахунку на оплату вартості експертизи, про що мається відповідний запис у матеріалах справи.

31.12.2024 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву, за якою повідомляла, що обізнана з клопотанням експерта від 19.11.2024 та про неможливість її явки до експертної установи, у зв`язку з чим прохала залишити судово-генетичну експертизу без виконання.

16.01.2025 від судового експерта надійшло повідомлення від 06.01.2025 за №СЕ-19/119-24/17833-БД про неможливість проведення експертизи у зв`язку з нез`явленням 19.11.2024 для відбору порівняльних зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 . Також зазначено, що 03.01.2025 від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення судово-генетичної експертизи без виконання.

27.01.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, призначено судове засідання у справі з участю сторін.

03.03.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області продовжено строк підготовчого судового засідання, задоволено клопотання представника позивача, призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу з метою з`ясування факту батьківства. Проведення експертизи доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Суми, вул. Промислова,8). Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Зобов`язано сторони разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибути одночасно у визначений експертом час до експертної установи для відібрання зразків. Роз`яснено наслідки ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

09.01.2025 на адресу суду надійшло клопотання експерта від 31.03.2025 № СЕ-19/119-25/4960-БД про забезпечення явки ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_3 разом для відбору зразків букального епітелію до Сумського НДЕКЦ МВС (м.Суми, вул. Промислова,8) 29.04.2025 із 09:00 до 12:00 у присутності ОСОБА_2 , або у інший день і час, попередньо узгодивши його з експертом. Також експертом зазначалося про необхідність повної оплати вартості проведення судової експертизи у тридцятиденний термін, надано розрахунковий рахунок. Зроблене застереження про направлення повідомлення щодо неможливості проведення судової експертизи у випадку не виконання клопотання експерта.

Копію клопотання надіслано на електронну адресу представника позивача ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_2 , зазначеною у позовній заяві, а також до електронного кабінету представника позивача 10.04.2025. Крім того копію клопотання експерта надіслано засобами поштового зв`язку на адресу позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2

20.05.2025 на електронну адресу суду надійшла заява представника відповідача адвоката Собини П.М. про визначення іншої дати для прибуття до експерта, у якій він повідомляє, що позивач не зміг з`явитися у визначену дату до експерта, тому просить визначити іншу дату прибуття для відбору біологічних зразків у період з вівторка по четвер. До заяви додано квитанцію про проведення позивачем ОСОБА_5 19.05.2025 оплати вартості молекулярно-генетичної експертизи.

22.05.2025 від судового експерта надійшло повідомлення від 14.05.2025 за №СЕ-19/119-25/4960-БД про неможливість проведення експертизи у зв`язку з нез`явленням 29.04.2025 для відбору порівняльних зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 , не надходженням від них станом на 14.05.2025 до експертної установи інформації для визначення іншої дати для відбору порівняльних зразків.

02.06.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи.

14.07.2025ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду з викликом учасників справи.

Позивач та його представник у судові засідання, що призначалися неодноразово, не з`являлися, про час і місце проведення судового засідання повідомлені у визначеному чинним цивільним процесуальним законодавством порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною позивачем, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від 16.07.2025 та 29.07.2025, що у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК є днем вручення судової повістки, заяв та клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило.

При цьому суд враховує, що інтереси позивача у суді представляє адвокат Собина П.М., який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та якому на офіційну електронну пошту, зазначену ним у поданих процесуальних документах, у тому числі у позовній заяві, надсилалися судові повістки.

Крім того, відповідно до положень ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

19.08.2025 на електронну пошту суду надійшла заява від представника позивача адвоката Собини П.М. про вирішення клопотання, поданого ним 20.05.2025 щодо визначення іншої дати для відбору біологічних зразків для проведення судової експертизи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час і місце проведення судового засідання повідомлена у визначеному чинним цивільним процесуальним законодавством порядку, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою її місця проживання, що повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від 29.07.2025, що у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК є днем вручення судової повістки,заяв та клопотань про відкладення судового засідання від неї не надходило. В матеріалах справи мається заява відповідачки, подана 08.10.2024 про визнання позову та зменшення судових витрат, відповідно до яких остання визнала позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що дійсно ОСОБА_1 не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька були внесені на підставі ст. 133 СК України, оскільки дитина народилася у шлюбі з позивачем. Призначення експертизи у даній справі та встановлення факту, який нею не оспорюється, матиме для неї непосильний тягар у зв`язку з необхідністю сплати судових витрат на проведення експертизи, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною і не має заробітку. Також вона не має можливості з`явитися до експертної установи за браком коштів, воєнним станом, постійними тривогами, утримання новонародженої дитини, яка потребує постійного догляду. Просить прийняти визнання нею позовних вимог, стягнути з неї на користь позивача половину судового збору, а іншу частину судового збору повернути позивачу з державного бюджету, зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, врахував позицію учасників справи, дослідивши письмові докази, вважає можливим ухвалити рішення у справі за наявними матеріалами, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, що 19.09.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу остання змінила прізвище на «ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 19.09.2023 Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми Сумської області народився ОСОБА_3 , про що 15.05.2024 Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний запис №105, матір`ю якого записана ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.05.2024 (а.с. 5 зворот).

Статтею 32Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

За приписамич.ч.1-3ст.5СК Українидержава охороняєсім`ю,дитинство,материнство,батьківство,створює умовидля зміцненнясім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Положеннями ч.ч. 1, 8, 9 ст.7СК України передбачено,що сімейнівідносини регулюютьсяцим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з вимогами ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.122СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно зі ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини.

У частинах 1 та 3 ст. 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням норм ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Підставою для виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батька є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Підставою для категоричного висновку для вирішення вказаного спору в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Згідно із ч. 1 ст.103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту підтвердження або спростування батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява №62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

Аналіз вищенаведених норм міжнародного та національного права дає підстави для висновку, що суд не може допускати свавільного втручання у право дитини на повагу до приватного життя шляхом безпідставних (довільних) змін відомостей про її батьків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №285/874/20 від 10.01.2024.

Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли сторони вже перебували у шлюбі, запис про батька органом реєстрації актів цивільного стану виконано у відповідності до ст. 133 СК України.

У справі двічі ухвалами суду було задоволено клопотання сторони позивача та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертизи поставлено наступне питання: «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Експертною установою двічі було призначено дату відбору зразків крові для проведення дослідження у приміщенні відділення Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, зокрема на 19.12.2024 та 29.04.2025, про що сторони були повідомлені.

16.01.2025 та 22.05.2025 від судового експерта надійшли повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з нез`явленням у зазначені дати для відбору порівняльних зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи як малолітнього ОСОБА_3 разом з відповідачкою ОСОБА_2 , так і самого позивача ОСОБА_1 .

Відповідачкою були надані заяви, що вона не має змоги з`явитися до експертної установи через брак коштів, воєнний стан, постійні тривоги, утримання новонародженої дитини, яка потребує постійного догляду, а також у зв`язку з тим, що позовні вимоги нею визнаються.

В свою чергу, позивач про причини своєї неявки експертну установу не повідомляв, як і не повідомляв про інші, більш зручні для нього дати проведення відібрання зразків для проведення експертного дослідження, про що експертом робилося застереження у поданих клопотаннях, оплату вартості проведення експертизи здійснив 19.05.2025 вже після складення експертом 14.05.2025 повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Отже фактично позивач ОСОБА_1 відмовився від участі у проведенні молекулярно-генетичної експертизи для підтвердження або спростування його кровного споріднення із дитиною, інших належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності кровного споріднення між ним і дитиною не надав, а відповідачка ОСОБА_2 фактично пропонує суду ухвалити рішення про задоволення вимог щодо оспорювання батьківства, керуючись лише її заявою про визнання позову.

При цьому представник позивача у позовній заяві зазначає, що лише доведення відсутності кровного споріднення може бути підставою для задоволення позовних вимог про виключення ос порених відомостей з актового запису про народження дитини. Та саме з метою доведення перед судом відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною і було заявлено клопотання про призначення судової генетичної експертизи, обґрунтовуючи тим, що відповідачка у добровільному (позасудовому) порядку його пропозиції провести тест на батьківство ігнорує, а єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини на сьогодні є ДНК-тест і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства (рішення ЄСПЛ від 07.05.2009 у справі «Калачова проти російської федерації»).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Верховний Суд зазначає, що зміст предмета доказування залежить від особливостей категорії справи; предмет доказування у справі про оспорювання батьківства визначається нормами матеріального права, а саме ст. 136 СК України.

Верховний Суд зауважує, що сторона, яка оспорює батьківство, має надати всі необхідні докази, оскільки тягар доказування лежить саме на цій особі.

Відповідно до ч. 1 ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Хоча відповідачкою і подано заяву про визнання позову, проте суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачкою буде суперечити інтересам дитини, адже регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Однак, визнаючи позовні вимоги, відповідачка не повідомила суду, хто ж у такому випадку є батьком ОСОБА_3 та яким чином буде остаточно вирішене це питання у долі дитини.

Суд звертає увагу, що кожна дитина має право зростати у стабільному та благополучному середовищі.

Таким чином, враховуючи, що відсутність кровного споріднення між ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_3 не доведена, а визнання відповідачкою позову не відповідає вимогам закону та найкращим інтересам малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 12ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

За приписами ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно дост.14ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Частина восьмастатті 14ЦПК України передбачає подачу процесуальних, інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі особами, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі, зазначеними в частині шостій цієї статті, зокрема адвокатами, виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно вимог ч.ч. 5-8ст. 43 ЦПК Українидокументи (зокрема процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

З наведеного вбачається, що представником позивача адвокатом Собиною П.М. подано заяви від 20.05.2025 та 19.08.2025 на електронну пошту суду, тобто у неналежний спосіб, отже не підлягають поверненню представнику позивачу без розгляду.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог відсутні підстави для відшкодування позивачеві судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та наданням правничої допомоги, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України .

Разом з тим, як вбачається з платіжної інструкції №0.0.4377274565.1 від 19.05.2025 (а.с. 119), позивачем було сплачено 25142,82 грн за молекулярно-генетичну експертизу, яка не була проведена.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Положеннями чинного законодавства не врегульований порядок повернення коштів за експертизу, яка не була проведена.

Разом з тим суд враховує, що оскільки експертиза була призначена ухвалою суду, а не самостійно замовлена стороною, то питання повернення коштів, сплачених за її проведення, має вирішити суд у порядку, передбаченому для питань судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За сукупності наявних в матеріалах справи доказів, які підтверджують сплату стороною позивача коштів за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за наданим експертом рахунком, та встановлених судом обставин, суд вважає можливим повернути позивачу сплачені кошти за проведення експертизи, яка так і не була проведена, у розмірі 25142,82 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,89, 263-265,280-282,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Охтирської міської ради Сумської області, Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про народження - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) невикористані кошти за проведення експертизи, сплачені згідно з рахунком від 31 березня 2025 року №45, в сумі 25142 (двадцять п`ять тисяч сто сорок дві) гривні 82 копійки, сплачені в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно з платіжною інструкцією від 19 травня 2025 року №0.0.4377274565.1 на рахунок №UA698201720313291001201008218, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, отримувач: Сумський НДЕКЦ МВС (Сумська обл.), код отримувача: 25574892, платник: ОСОБА_1 , призначення платежу: 155900; НОМЕР_1 ; ОСОБА_1 ; експертиза молекулярно-генетична (за 1 експертогодину).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа служба у справах дітей Охтирської міської ради Сумської області, місцезнаходження: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 45267760.

Третя особа - Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Сумська область, м. Охтирка, пл. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 22597565.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко