Рішення № 129634326, 18.08.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1445/25

Провадження № 2/466/1527/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Смотрич Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» про визнання батьківства ,-

в с т а н о в и в :

12.02.2025 року, позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести змінити до актового запису про народження ОСОБА_3 , зазначивши прізвище дитини - ІНФОРМАЦІЯ_6 . В обґрунтування заяви зазначає, що з матір`ю дитини, ОСОБА_5 , позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 . За час їхнього спільного проживання ОСОБА_5 ніде не працювала, а тому позивач фактично самостійно утримував сім`ю, дбав про її добробут.

При реєстрації факту народження дитини в ДРАЦС, позивач настоював на тому, щоб він був зареєстрований батьком дитини. Однак, ОСОБА_5 переконала його що , якщо він офіційно не буде зареєстрований батьком дитини, то вона буде отримувати матеріальну допомогу на утримання дитини. Так як він пристав на цю пропозицію , то відомості про батька дитини вказані відповідно до ч.1. ст. 135 Сімейного кодексу України Хоча по-батькові дитини записано « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». В квітні 2023 року позивач був призваний на військову службу в ЗСУ, де перебуває на момент подання позовної заяви.

За весь час він регулярно переказував грошові кошти ОСОБА_5 на її утримання та утримання сина. Однак, згодом він довідався, що ОСОБА_5 отримані від нього гроші витрачала на придбання алкоголю, занедбала догляд дитини і зв`язку з чим дитина була в неї відібрана.

Зловживання алкоголем призвело ОСОБА_5 до критичного стану її здоров`я . При спілкуванні з лікуючим лікарем, позивач довідався, що час її життя є обмеженим. Позивач в телефонному режимі просив ОСОБА_7 , щоб вона зареєструвала його батьком дитини. Для цього він оформив відповідну форму доручення і заяву на ім`я Франківського відділу ДРАЦС у місті Львові про визнання батьківства щодо свого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Відтак, він змушений звернутись до суду з заявою, так як любить свою дитину та хоче про нього піклуватись. Натомість, дитина поміщена в спеціалізований будинок дитини.

Ухвалою суду від 17.02.2025 року справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 14.03.2025 року у справі призначено судово-генетичну експертизу та зупинено провадження , що було відновлено 17.07.2025, після повернення справи з експертної установи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Смотрич Г.І., просили суду задовольнити позовну заяву, та встановити батьківство позивача, оскільки згідно з висновком експертизи він є батьком дитини . ОСОБА_1 бажає брати участь у вихованні сина. На даний час часто його відвідує та хоче забрати з дитячого будинку. За місцем свого проживання створив всі необхідні умови для життя та розвитку дитини.

Представник відповідача, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, в судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позову та просив суд проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача КНП ЛОР «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у їх відсутності.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши позивача, представника позивача , суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові ЗМУ МЮ (м.Львів), актовий запис №831. Батьками дитини зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Згідно свідоцтва про смерть , серії НОМЕР_2 від 02.12.2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .(а.с.4-5)

Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/8617-БД від 10.06.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірністю не менше ніж 99, 99999 відсотків.(а.с.43-49).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Згідно з п.6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п.6 Постанови).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.

У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/8617-БД від 10.06.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірністю не менше ніж 99, 99999 відсотків.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом визнано позивача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання батьківства дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Керуючись ст.2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_5 .

Внести зміни до актового запису №831 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Змінити дитині прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_6 на « ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та видати нове свідоцтво про народження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони в справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11, ЄРДПОУ 04056115.

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям», адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Комаринця,2А, ЄДРПОУ: 01984369.

Суддя І. Є. Зима