Ухвала суду № 129633596, 20.08.2025, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1810/24

Провадження № 1-кп/306/148/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2025 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

особи, щодо якої заявлено клопотання

про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Сваляві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071150000218 від 13.06.2024 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Поляна, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, раніше не судимої,

щодо вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 07.06.2024, приблизно о 18:00 год., перебуваючи у спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , під час сварки з потерпілою ОСОБА_8 , в ході якої ОСОБА_6 взяла в руки металеву коцюбу та нанесла не менше двох ударів по лівій руці потерпілій, чим спричинила останній тілесні ушкодження: у вигляді синця та забою мяких тканин лівого передпліччя, перелом ліктьової кістки в дистальній частині з незначним зміщенням, який відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Під час досудового розслідування встановлено обставини, які дали підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1ст.122 КК України перебувала у неосудному стані.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №300 від 25.07.2024, ОСОБА_6 у період інкримінованих їй дій страждала хронічним психічним захворюванням у вигляді маячного розгляду, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - лікування у спеціальному закладі із наданням психіатричної допомоги з загальним наглядом.

З врахуванням наведеного, прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Потерпіла ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій зазначила, що в у звязку зі станом здоровя, розгляд справи проводити у її відсутності.

Законний представник ОСОБА_4 вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що нічого не памятає, лікуватися на даний час не бажає.

Захисник у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.

Обставини щодо суспільно небезпечного діяння, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 підтверджуються доказами, наданими прокурором та дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- висновком експерта №54/С від 20 червня 2024, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_8 , на час проведення судово-медичної експертизи виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця та забою мяких тканин лівого передпліччя. Перелом ліктьової кістки в дистальній частині з незначним зміщенням, який відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

- протоколом слідчого експерименту від 06.07.2024, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_8 , яким встановлено, що потерпіла перебувала у спальній кімнаті куди зайшла ОСОБА_6 та нанесла удари металевою коцюбою по лівій руці;

- висновком судово-психіатричного експерта № №300 від 25.07.2024, згідно якого ОСОБА_6 у період інкримінованих їй дій страждала хронічним психічним захворюванням у вигляді маячного розгляду, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - лікування у спеціальному закладі із наданням психіатричної допомоги з загальним наглядом;

- характеризуючими даними ОСОБА_6 , а саме: паспортом громадянина України; довідкою КНП «Свалявська міська лікарня» про те, що ОСОБА_6 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом маячний розлад; довідкою про відсутність судимості.

Дослідивши у судовому засіданні зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою і доводять вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України , про які зазначено у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.

Статтею 18 КК України передбачено, що суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.

Згідно з ч. 2 ст.19КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст.93КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Згідно зі ст.94КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 513 КПК України.

Судом встановлено, що за своїм психічним станом ОСОБА_6 , як під час вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, так і на час проведення експертизи, не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 513,516 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_1