Єдиний державний реєстр судових рішень
2/130/821/2025
130/696/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія Суперіум» в інтересах якої діє Вишневська Олена Ігорівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ТОВ «ФК «Суперіум» Вишневська О.І. звернулась до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики та судові витрати. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що 08.08.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір позики №4922. Відповідно до умов якого позикодавець зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти у сумі 10000 грн для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності та платності. Загальний розмір кредиту за договором позики складав 11800 грн, з урахуванням суми, зазначеної в пункті 3.3. Договору позики - плата за оформлення договору позики, яка складає 18 % від розміру позики, зазначеної у пункті 1.1. Позика надається шляхом перерахування Позикодавцем грошових коштів у національній валюті України гривня, на поточний рахунок (платіжна карта «VISA» та «MASTERCARD») відкритий на ім`я позичальника в банківській установі на території України (за виключенням поточних рахунків для виплат по заробітній платі або пенсії, інших соціальних виплат), наданий та особисто зазначений позичальником у договорі. Строк кредитування становить 30 календарних місяців з моменту зарахування суми позики на рахунок позичальника. Відповідно до пунктів 3.6 та 3.9 Договору, плата за користування кредитом складається з: фіксованого проценту від загальної суми позики за кожен день користування позикою та складає 0,23 % від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою; комісії за управління (обслуговування) позикою та складає 0,1 % від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою починаючи з 7 місяця користування позикою. Плата за користування позикою включається до щомісячного платежу. Свої зобов`язання позикодавець виконав, надавши грошові кошти позичальникові, що підтверджується платіжним дорученням. В той же час, в порушення умов договору позики відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала. В зв`язку з чим, станом на 03.01.2025 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 21760,38 грн., яка складається з заборгованості по тілу в сумі 11800 грн та заборгованості по відстокам в сумі 9960,38 грн, яку і просить стягнути представник банку з відповідача, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою від 21.03.2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в наданій до суду заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідачу ОСОБА_1 направлялась копія ухвала про відкриття провадження, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою на довідці Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини його неявки суду невідомі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 08.08.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4922. Відповідно до умов якого позикодавець зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти у сумі 10000 грн для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності та платності. Загальний розмір кредиту за договором позики складає 11800 грн, з урахуванням суми, зазначеної в пункті 3.3. договору позики (Плата за оформлення договору позики яка складає 18% від розміру позики, зазначеної у пункті 1.1.).
Згідно з п.1.2. договору, позика надається позичальнику шляхом перерахуванням позикодавцем грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок, відкритий на ім`я позичальника у банківській установі.
Відповідно до п.1.3. договору підписанням даного договору позичальник підтверджує своє волевиявлення щодо тримання позики на картковий рахунок позивача, шляхом здійснення перерахування позикодавцем суми позики на заначений рахунок позичальника.
Відповідно до пункту з п.2.2. договору моментом надання позики вважається день перерахування позикодавцем суми позики.
Відповідно до п.3.1. договору строк користування позикою становить 12 календарних місяців та починається з моменту зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до п.3.8. договору проценти за користування позикою встановлюється на рівні 0,23% від загальної суми позики за календарний день та нараховуються за кожний день користування позикою.
Згідно з п.3.9. договору, реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 0,23 % річних від загальної суми. Як вбачається з пункту 3.10. договору, орієнтовна сукупна вартість позики становить 17883,14 грн. Договір підписаний ОСОБА_1 власноручно (а.с.6-11).
Відповідно до копії паспорта позики за договором позики №4922 від 08.08.2023 року сторонами погоджено усі умови кредитування. Паспорт позики підписаний ОСОБА_1 власноручно (а.с.13).
Згідно з копії платіжної інструкції №573 від 08.08.2023 року, ТОВ «ФК «Суперіум» перерахувало грошові кошти у розмірі 10000 гривень на рахунок ОСОБА_1 (а.с.17).
Відповідно до копії довідки від 03.01.2025 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором №4922 від 08.08.2025 року в загальній сумі 24760,38 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 11800 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 9960,38 грн (а.с. 16).
Згідно з копією досудової вимоги ТОВ «ФК «Суперіум» 02.08.2024 року на адресу ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу щодо сплати заборгованості за договором позики (а.с.18).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд згідно з положеннями ст.ст.77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.509 ЦПК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст.610, 629 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що відповідач погодилася на умови кредитного договору шляхом його підписання своїм особистим підписом та в подальшому, порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості за договором.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачкою узятих на себе зобов`язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Відповідно до ч.1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем кредиту, а також порушення ним умов договору щодо повернення кредиту. Тому звернення банку до суду за захистом своїх інтересів є підставним.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з відповідача, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 2422,40 грн (а.с.4).
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (04053, м.Київ, Вознесенській узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення №35А, ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за договорм позики №4922 від 08.08.2023 року в розмірі 21760,38 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.
Судове рішення № 129632818, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 30.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/696/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: