Рішення № 129630989, 13.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/627/24-ц

Пр. № 2-38/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Новак Р.В.

секретар Бурячок А.І.

справа №757/627/24-ц

сторони:

позивач: приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2

предмет та підстави позову - стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідачі є споживачами вказаних послуг, однак не виконують своїх зобов`язання щодо оплати наданих їм послуг, у зв`язку з чим за ними виникла заборгованість в розмірі 16792,94 грн., яка складається з заборгованості по оплаті спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 8248,41 грн., 3 % річних в розмірі 1513,94 грн. та інфляційні витрати в розмірі 7030,59 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 12.02.2024 у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження та призначено судове засідання на 15.04.2024 (а.с. 39).

Повідомленням суду від 13.02.2024 учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 40-42).

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явився з невідомих причин.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами заочного позовного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

П. 1 ч. 1 ст. 5 цього Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

П. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, яке кореспондується з зобов`язанням споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З огляду наведені норми Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Дана позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 03.10.2013.

Згідно з пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 № 572, власник житла та наймач квартири зобов`язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов`язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території. Власники та наймачі квартир зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 352769086 від 02.11.2023 (а.с. 20-22).

Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення був опублікований у випуску газети «Хрещатик» від 05.08.2014 № 110 (4510) як договір приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України (а.с. 10).

31.05.2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021 та від 31.12.2021), у зв`язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (17 років) є неповнолітньою дитиною та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (9 років) є малолітньою дитиною (а.с. 37).

За змістом ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 СК України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Враховуючи викладене, малолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб, однак будучи власниками, малолітні не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки мають часткову цивільну дієздатність (статті 31 ЦК України), у зв`язку з чим, право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону.

Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб`єктивних прав й інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник - виконує на підставі повноваження, наданого йому, зокрема, законом, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи. Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати дві функції - захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво); представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво).

Процесуальний представник не заміщає сторону в цивільному судочинстві, а діє поряд з нею, на захист її суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Особиста участь у справі дитини не є перешкодою для участі у цій справі батьків дитини як її законних представників.

У ч. 1 ст. 242 ЦК України закріплено, що законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі).

Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 ЦПК України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої права і інтереси.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 у цій справі в силу віку не можуть самостійно реалізувати свої права у спірних правовідносинах щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Їх інтереси можуть представляти батьки або усиновлювачі, опікуни як законні представники.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак як вбачається з матеріалів справи позивач не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі в справі законних представників відповідача, не надав суду доказів, хто є законним представником малолітньої, а також не уточнював позовні вимоги (не змінював предмет позову), шляхом заявлення вимог до законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в їх інтересах. Згідно з частиною другою статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, ч. 5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Ураховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, то судові витрати, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 6, 177 СК України, ст.ст. 525, 526, 615, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 47, 59, 64, 76-81, 137, 141, 209, 242, 258, 259, 263- 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664.

Відповідач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Суддя Р.В. Новак