Ухвала суду № 129630883, 11.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37068/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І. В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві (далі - відповідач-1, ТУ ДБР, розташоване в м. Києві), Київської обласної прокуратури (далі - відповідач-2, Київська обласна прокуратура), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-3, ДКСУ), про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві з заявою щодо обставин фабрикації відносно нього кримінального провадження № 12017110140001062 від 06.07.2017 року.

Разом з цим, позивач вважає, що незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури під час досудового розслідування щодо фабрикації кримінального провадження № 12017110140001062 від 06.07.2017 року йому завдано моральну шкоду.

В свою чергу, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019 року у справі № 757/23796/19-к слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12017110140001062 від 06.07.2017 року.

Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2019 року у справі № 757/20593/19-к слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12017110140001062 від 06.07.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України».

Статтею15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».

Такі самі вимоги до поведінки Судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому Резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність безсторонності відповідно до п. l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).

Таким чином, оскільки мною, як слідчим суддею здійснювався судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні № 12017110140001062 від 06.07.2017 року на досудовому розслідуванні, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, вважаю необхідним заявити самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 39, 40, 41 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органу досудового розслідування і прокуратури.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.08.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко